Рішення

від 04.10.2007 по справі 2-1971/2007

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа №2-1971/2007 р

 Справа

№2-1971/2007 р

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

іменем    України

4 жовтня 2007

року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого -

судді - Таранової О.П.,

при

секретарі   - Ждановій Ю.П.,

за участю

адвоката   - ОСОБА_1,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за

позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3 про визнання квартири роздільним майном подружжя та визнання права

власності та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку

користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

В

обґрунтування позову позивач ОСОБА_2 вказала, що 14.10.1995 р. був укладений її

шлюб із відповідачем ОСОБА_3, який 15.02.2007 р. був розірваний. В період

подружнього життя сторін, позивачем ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_1 за

132500,00 грн., що еквівалентно 25000 доларів США. Згідно нотаріально затвердженої заяви сторін від

28.07.2004 p.,

10000 доларів США, внесені

у рахунок покупки вищевказаної квартири, являються приватною власністю ОСОБА_2

14.07.2004

р. позивачем ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №550-3/1-293, згідно якого

вона є позичальником на загальну суму 15000 доларів США. Станом на

18.01.2006 року ОСОБА_2 була повністю погашена сума кредиту.

Також,

згідно нотаріально затвердженої заяви сторін від 09.08.2005 p., 8300 доларів США були внесені

ОСОБА_2 станом на 09.08.2005 p.,

які теж є її приватною власністю. Інша сума у розмірі 6700 доларів США була виплачена

ОСОБА_2 у період з липня 2004 р. по серпень 2005 р. особисто. Позивач ОСОБА_3

вважає, що вказана квартира є роздільним майном подружжя, оскільки була

придбана на її власні кошти. Крім того, з моменту придбання вказаної квартири

по червень 2007 р. ОСОБА_2 призводила особисто оплату комунальних послуг за

квартиру, оплату за послуги зв'язку, а також нею призволився поточний ремонт

квартири. На підставі вищевикладеного, позивач ОСОБА_2 просить суд визнати

квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 роздільним майном подружжя та

визнати за нею право власності на вказану квартиру.

Позивач

ОСОБА_3 с свою чергу

звернувся із позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування

квартирою, в якому просив суд виділити йому у користування в даній квартирі

кімнату, площею 14 кв.м., ОСОБА_2 - кімнати площею 11 кв.м. та 22 кв.м.,

залишивши ванну кімнату, коридор та туалет в спільному користуванні, а також

зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому у користуванні житловим приміщенням.

Ухвалою

суду від 4 жовтня 2007 року, позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду,

у зв'язку із повторною неявкою позивача ОСОБА_3 у судове засідання.

В

судовому засіданні позивач ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала в повному обсязі,

надала суду пояснення, аналогічні пред'явленому позову та просила їх

задовольнити.

Адвокат

позивачки також позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх

задовольнити.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату

слухання справи був своєчасно, належним чином повідомлений судом, заперечень по

суті позову до суду не надав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює

рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК

України.

Суд,

вислухавши пояснення позивача, адвоката, дослідивши представлені письмові

докази, вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню з наступних підстав.

Судом

встановлено, що 14.10.1995 р. був укладений шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що

підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 14.10.1995 p., копія якого є в

матеріалах справи.

На

підставі рішення Жовтневого районного суду М.Луганська від 18.12.2006 р. та відповідно

до свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.03.2007 p., копії яких також

є в матеріалах справи, шлюб між сторонами було розірвано 15.02.2007 р.

27.07.2007

р. в період

подружнього життя сторін, ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_1 за 132500,00

грн., що еквівалентно 25000 доларів США

відповідно до договору купівлі-продажу. Згідно технічного паспорту на

вказану квартиру, зареєстрованого в МКП „БТІ", власником вказаної квартири

є ОСОБА_2

Відповідно

до заяви сторін від 28.07.2004 p.,

затвердженої приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу

Луганської області Антонець Г.Д., 53 000 (п'ятдесят три тисячі) гривень,

еквівалент 10 000 (десять тисяч) доларів США

є особистою приватною власністю позивачки ОСОБА_2

14.07.2004

р. ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №550-3/1-293, згідно якого ОСОБА_2 є

позивальником, якій надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості,

повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові

кошти в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США.

Згідно

заяви сторін від 09.08.2005 p.,

затвердженої приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу

Луганської області Запрудською Н.Б., відповідачем ОСОБА_3 визнано, що дійсно

квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, була придбана за 132500 (сто

тридцять дві тисячі п'ятсот) гривень, еквівалент 25000 (двадцять п'ять тисяч)

доларів США, з яких 53 000 (п'ятдесят три тисячі) гривень, еквівалент 10 000

(десять тисяч) доларів США були сплачені покупцем ОСОБА_2 продавцям при підписанні

договору купівлі-продажу квартири, які є особистою приватною власністю

позивачки ОСОБА_2 А інша сума за цим договором у розмірі 15 000 (п'ятнадцять

тисяч) доларів США одержана ОСОБА_2 в УКРСОЦБАНКУ за Кредитним договором

№550-3/1-293 від 14.07.2004 р. строком до 14.07.2011 р. з передачею

вищевказаної квартири в іпотеку згідно договору іпотеки від 28.07.2004 p.,

посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотокругу Г.Д.Антонець

за р.№ 1781. Станом на момент укладення заяви, 09.08.2005 p., ОСОБА_2

повернута сума кредиту за квартиру у розмірі 8300 (вісім тисяч триста) доларів

СІЛА, які також є особистою приватною власністю ОСОБА_2 та не є спільною

сумісною власністю.

Таким

чином, відповідно до нотаріально посвідчених заяв сторін від 28.07.2004 р. та

09.08.2005 p., відповідачем ОСОБА_3 визнано, що 10 000 (десять тисяч)

доларів США та 8300 (вісім тисяч триста) доларів США, сплачені ОСОБА_2, є її

особистою приватною власністю і не є спільною сумісною власністю.

Відповідно

до п.3 ч.1 ст.57 СК України, майно, що є особистою приватною власністю дружини,

чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй,

йому особисто.

У період

з липня 2004 р. по серпень

2005 р. позивачкою ОСОБА_2 особисто був сплачений залишок по кредиту в сумі

6700 грн., що підтверджується квитанціями про здійснення валютно-обмінної

операції, копії яких є в матеріалах справи.

Станом

на 18.01.2006 року ОСОБА_2 була повністю погашена сума кредиту, що

підтверджується запитом ЛОФ АКБ

„УКРСОЦБАНК" №25-14/79 від 18.01.2006 p., копія якого є в

матеріалах справи.

Крім

того, позивачкою були особисто сплачені комунальні послуги, що підтверджується

наданими суду квитанціями, а також призведений поточний ремонт, що

підтверджується договором підряду №21/2 від 17.10.2006 p., товарними

чеками, квитанціями, накладними, копії яких також є в матеріалах справи.

Згідно

ст.392 ЦК України

власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це

право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Згідно

ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим

Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або

оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пункт 10

Додатку 1 до п.2.1 „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності

на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України

07.02.02 р. №7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.02 р. за №157/6445

встановлює перелік документів, на підставі яких проводиться реєстрація права

власності на об'єкти нерухомого майна. Такими документами є: рішення судів про

визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту

права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного

нерухомого майна до комунальної власності.

Таким чином,

суд вважає обґрунтованою вимогу позивачки щодо визнання за нею права власності

на квартиру №48 .

Також

підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по оплаті

судового збору в розмірі 51 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного

забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224, 225 ЦПК

України, ст. ст. 392 ЦК України,

ст. 57 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати

квартиру АДРЕСА_1 роздільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати

за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути

з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі

51 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення

розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.

Рішення

суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської

області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до

апеляційної інстанції.

Заочне

рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.