Ухвала

від 04.12.2014 по справі 824/290/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/41530/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Сокирнянського районного центру зайнятості на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі за позовом Сокирнянського районного центру зайнятості до Чернівецької обласної митниці про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Сокирнянський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної митниці про стягнення виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у розмірі 13 527,37 грн., мотивуючи позов тим, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.09.2012 у справі №2а/2470/262/12 визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 25.01.2012 №107-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України на посаді провідного інспектора-кінолога ОСОБА_2 та поновлено його на державній службі в митних органах України з 26.01.2012, що є підставою для утримання з роботодавця суми виплаченого забезпечення на підставі частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року позов задоволено: стягнуто з Чернівецької обласної митниці виплачену допомогу по безробіттю в сумі 13 527,37 грн. на користь Сокирнянського районного центру зайнятості.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Сокирнянський районний центр зайнятості із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом від 25.01.2012 №107-к по особовому складу Чернівецької обласної митниці Державної митної служби України за порушення присяги державного службовця припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2

Після припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 прийнятий на роботу приватним підприємцем ОСОБА_3 згідно з трудовим договором від 14.02.2012 №24091200039. У зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, ОСОБА_2 28.02.2012 звільнено з посади підсобного робітника відповідно до пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Наказом Сокирнянського районного центру зайнятості від 07.03.2012 №НТ120307 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю; наказом від 25.09.2012 №НТ120925 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.

Наказом від 24.09.2012 №1863-к по особовому складу митних органів Державною митною службою України скасовано наказ Державної митної служби України від 25.01.2012 №107-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 та прийнято рішення поновити його на посаді провідного інспектора-кінолога відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Чернівецької обласної митниці з 26.01.2012.

Відповідно до розрахунку за період перебування з 07.03.2012 по 25.09.2012 на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 13527,37 грн.

Сокирянським районним центром зайнятості відповідачеві направлено лист-вимогу від 05.10.2012 №21-06/657 з вимогою повернути кошти в сумі 13527,37 грн., що виплачено ОСОБА_2 як допомога по безробіттю.

21.01.2013 позивачем повторно направлено на адресу Чернівецької обласної митниці запит №21-06/29 про вирішення питання щодо повернення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

У зв'язку з відсутністю факту повернення Чернівецькою обласною митницею суми виплаченого забезпечення у добровільному порядку, Сокирнянський районний центр зайнятості звернувся до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності з боку Сокирнянського районного центру зайнятості наявності підстав для стягнення з Чернівецької обласної митниці суми виплаченого ОСОБА_2 забезпечення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для надання ОСОБА_2 статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю є закінчення дії трудового договору від 14.02.2012 №24091200039, укладеного між ним та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а не факт припинення перебування на державній службі в Чернівецькій обласній митниці. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вказав на безпідставність вимоги центру зайнятості про стягнення з Чернівецької обласної митниці суми виплаченого забезпечення.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці від 20.11.2000 №307, застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі, крім військовослужбовців строкової служби, фізичним особам-підприємцям, особам, які забезпечують себе роботою самостійно, а у випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу.

Згідно із пунктом 2.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців, зазначених у пункті 2.1 цього Порядку, - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу).

Пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №219 передбачено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Враховуючи, що право на призначення допомоги по безробіттю у ОСОБА_2 виникло з часу постановки на облік саме у зв'язку із закінченням дії трудового договору від 14.02.2012 №24091200039, укладеного між ним та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а не факт припинення перебування на державній службі в Чернівецькій обласній митниці відповідно до наказу Державної митної служби України від 25.01.2012 №107-к, який скасовано у судовому порядку, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції суду апеляційної інстанції в частині відсутності підстав для відшкодування відповідачем виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Сокирнянського районного центру зайнятості відхилити, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

З оригіналом згідно.

Помічник судді О.С. Коломацька