Рішення

від 11.12.2014 по справі 914/3850/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 р. Справа № 914/3850/14

За позовом: Прокурора Яворівського району в інтересах держави в особі: Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області, с. Любині Яворівського району Львівської області

до відповідача: Приватного акцінерного товариства "Київстар", м. Київ

про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1200 га та зобов'язання повернути зазначену земельну ділянку,

за участю представників:

від прокуратури: Клак Ю.І.;

від позивача: Юр В.А. - представник;

від відповідача: Шумський Н.М. - представник;

В судовому засіданні 11.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору : позов заявлено прокурором Яворівського району в інтересах держави в особі: Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області (с. Любині Яворівського району Львівської області) до Приватне акцінерне товариство "Київстар" (м. Київ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1200 га та зобов'язання повернути зазначену земельну ділянку.

Ухвалою суду від 30.10.14 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 20.11.14 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 20.11.2014 року прокурор прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участь повноважних представників в судове засідання забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив та, зокрема, заявив про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 20.11.2014 року було оголошено перерву до 04.12.2014 року.

В судове засідання 04.12.2014 року прокурор прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Через відділ обліку та документального забезпечення суду прокурор подав заяву про виправлення описки в позовній заяві, відповідно до якої відповідачем слід вважати Приватне акцінерне товариство "Київстар", відповідно до довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та про долучення до матеріалів справи пояснення по суті справи прокурора Яворівського району Львівської області (вх.№ 52740/14 від 04.12.2014 року).

Сторони в судове засідання 04.12.2014 року участь повноважних представників забезпечили, надали пояснення по суті спору.

В судовому засіданні суд оглянув оригінал рішення №112 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 16 серпня 2007 р.

В судовому засіданні 04.12.2014 року оголошено перерву до 11.12.2014 року .

В судове засідання 11.12.2014 прокурор та сторони явку повноважних представників забезпечили.

Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали. Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у позовній заяві (вх.№ 500411/14 від 20.11.2014 року).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Рішенням №112 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 16 серпня 2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га в с. Любині Любинської сільської ради для передачі в оренду терміном на 5 років ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.", вирішено перевести вказану земельну ділянку в землі зв'язку та телекомунікації, передати земельну ділянку площею 0,12 га ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." в оренду на 5 (п'ять) років для будівництва та обслуговування базової станції стільникового зв'язку.

21 вересня 2008 року між Любинською сільською радою (орендодавець) та ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем." (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець на підставі рішення Любинської сільської ради від 16.08.2007 року №112 надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку: землі, які використовуються для зв'язку та телекомунікацій, для встановлення та обслуговування обладнання базової станції мобільного зв'язку, яка знаходиться на території села Любині Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1200 га.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено строком на 25 років.

З підстав невідповідності строку оренди, зазначеного в договорі, та строку оренди, зазначеного в рішенні №112 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 16 серпня 2007 р., прокурор Яворівського району в інтересах держави в особі: Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1200 га та зобов'язання повернути зазначену земельну ділянку. Вказані розбіжності в рішенні органу місцевого самоврядування та договорі оренди прокурор обгрунтовує зловживанням владою та службовим становищем посадовою особою Любинської сільської ради. В підтвердження наведеного прокурором долучено матеріали кримінального провадження №4201414035000012 по підозрі Ковалика І.І. у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд застосовує норми Земельного кодексу України в редакції від 27.04.2007 р., чинної на момент прийняття рішення №112 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 16 серпня 2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу положень ч.ч. 1,3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, рішенням №112 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 16 серпня 2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га в с. Любині Любинської сільської ради для передачі в оренду терміном на 5 років ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.", вирішено перевести вказану земельну ділянку в землі зв'язку та телекомунікації, передати земельну ділянку площею 0,12 га ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." В оренду на 5 (п'ять) років для будівництва та обслуговування базової станції стільникового зв'язку. На підставі вказаного рішення між сторонами укладено договір оренди землі від 21 вересня 2008 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою старшого прокурора прокуратури Яворівського району від 30.06.2014 р. кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014140350000012 від 27.03.2014 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, закрито на підставі п. 5 ст. 284 КПК України, у зв'язку із смертю підозрюваного Ковалика І.І.

В силу положень ч.ч. 1,3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Судом встановлено, що договір оренди землі від 21.09.2008 р. укладений на підставі рішення №112 Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 16 серпня 2007 р., прийнятого у відповідності до вимог Земельного кодексу України та в межах компетенції органу місцевого самоврядування. Строк оренди земельної ділянки не перевищує строку, встановленого ч. 3 ст. 93 ЗК України.

Невідповідність строку оренди в рішенні органу місцевого самоврядування та договорі оренди не є підставою для визнання недійсним вказаного договору на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України та ст. 207 ГК України.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву від 20.11.2014 р. відповідач заявив про застосування строків позовної давності.

У відповідності до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд враховує позицію Вищого господарського суду України, викладену у Постанові Пленуму "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року N 10 про те, що перш, ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним та зобов'язання до повернення земельної ділянки, позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необгрунтованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до п.4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Судовий збір за розгляд судом двох позовних вимог немайнового характеру покладається на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Любинської сільської ради Яворівського району Львівської області (81037, с. Любині Яворівського району Львівської області, ідентифікаційний код 04373287) в дохід Державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 16.12.2014 р.

Суддя Король М.Р.