Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/22054/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22054/14 08.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» доПриватного акціонерного товариства «ДВ Система» простягнення 153 944,78 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Іншин О.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (надалі - ТОВ «Сумитеплоенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДВ Система» (надалі - ПАТ «ДВ Система») про стягнення 196 159,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води №270-Т від 01.10.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 157 346,52 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 15 981,99 грн., інфляційних у розмірі 19 977,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 853,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 08.12.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, надав заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з нього борг у розмірі 115 131,45 грн., пеню у розмірі 15 981,99 грн., інфляційні у розмірі 19 977,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 853,90 грн. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на наступне.

По-перше, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту перебування його представника за межами міста на момент проведення судового засідання.

По-друге, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.

По-третє, ухвала про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 27.10.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №31357083. Таким чином, відповідач мав достатньо часу для підготовки до участі у судовому засіданні, зокрема для залучення кваліфікованої особи на представлення власних інтересів в суді, а також для підготування відзиву на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду.

Відтак, оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 р. між ТОВ «Сумитеплоенерго» (виконавець) та ПАТ «ДВ Система» (споживач) було укладено договір про надання послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води №270-Т (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунки за послуги проводяться у грошовій формі (гривні) на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів, які визначені умовами цього договору, або додатками до цього договору. Зміна форми розрахунків допускається за згодою сторін. Споживач має право вносити авансові платежі без обмеження їх граничного розміру. У випадку зміни тарифів на послуги виконавець здійснює перерахунки згідно п. 2.2 договору.

За змістом п. 3.3 Договору споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.5 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На виконання умов Договору у період з грудня 2013 року по квітень 2014 року позивачем було надано відповідачеві послуги на загальну суму 179 561,59 грн., на оплату яких було виставлено відповідні рахунки.

Відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг на суму 64 430,14 грн., що підтверджується відомостями звірки взаєморозрахунків, наданими позивачем.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 115 131,45 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року на загальну суму 179 561,59 грн., на оплату яких було виставлено відповідні рахунки.

Крім того, позивачем надані суду акти приймання-передачі теплоенергії за вказаний період, які вважаються підписаними відповідачем без заперечень, а послуги ним прийнятими на підставі положень п. 9 додатку №2 до Договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг на суму 64 430,14 грн., що підтверджується відомостями звірки взаєморозрахунків, наданими позивачем.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та 3.5 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим

Таким чином, заборгованість відповідача становить 115 131,45 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 115 131,45 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ «ДВ Система» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Сумитеплоенерго» про стягнення з ПАТ «ДВ Система» заборгованості у розмірі 115 131,45 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 15 981,99 грн., інфляційних у розмірі 19 977,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 853,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 11.12.2013 р. по 27.08.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.1.5 Договору в разі несвоєчасної сплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 981,99 грн., інфляційні у розмірі 19 977,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 853,90 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «ДВ Система» на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованості у розмірі 115 131,45 грн., пені у розмірі 15 981,99 грн., інфляційних у розмірі 19 977,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 853,90 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Більш того суд відзначає, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для повернення відповідної суми судового збору, але якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині, з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДВ Система» (01021, м. Київ, вул. Липська, 19/7, кв. 51; ідентифікаційний код 33498034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10; ідентифікаційний код 33698892) заборгованість у розмірі 115 131 (сто п'ятнадцять тисяч сто тридцять одна) грн. 45 коп., пеню у розмірі 15 981 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 2 853 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 19 977 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 3 923 (три тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2014 р.

Суддя В.П. Босий