Постанова

від 15.12.2014 по справі 910/22285/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2014 р. Справа№ 910/22285/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Капран Р.В. (довіреність б/н від 10.03.2014 р.)

від відповідача 1 - Вітович О.Я. (довіреність №03/10/14 від 03.10.2014 р.)

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 року

у справі №910/22285/14 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»

2. Приватного підприємства «Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту»

3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», Приватного підприємства «Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту» та Фізичної особи-підприємцю ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних збитків у розмірі 2327833,48 грн. за договором №35815 від 01.01.2014 р.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції позивач звернувся із заявою про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «АТБ-маркет» в сумі 2324833,48 грн., що знаходяться на його рахунках.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2014 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти ТОВ «АТБ-маркет» в сумі 2324833,48 грн., що знаходяться на рахунках в зазначених в ухвалі суду банківських установах. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ «АТБ-маркет» в сумі 2324833,48 грн., що знаходяться на будь-яких інших рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання даної ухвали суду про забезпечення позову.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «Снек Експорт» про вжиття заходів забезпечення позову по даній справі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала винесена необґрунтовано з порушенням норм процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, ухвалу без змін.

Відповідач 1 в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, ухвалу скасувати.

Представники відповідачів 2 та 3 в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів 2 та 3.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 14.11.2014 р. та від 01.12.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів 1 та 2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що загальна сума заборгованості ТОВ «АТБ-маркет» перед кредиторами згідно судових рішень, складає 1226023,60 грн., з чого позивач зробив висновок про поганий фінансовий стан відповідача, оскільки останній має заборгованість перед низкою контрагентів та не може її оплатити, що ставить під сумнів можливість виконання рішення суду по даній справі.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивач зазначає про можливість утруднення виконання рішення суду, а також те, що відповідач 1 ухиляється від виконання своїх зобов'язань, тому просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках відповідача 1 в банківських установах в межах суми 2324833,48 грн.

Відповідно до ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», викладена позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 17.10.2014 р. у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для її скасування в цій частині та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. у справі №910/22285/14 залишити без змін.

Справу №910/22285/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун