Постанова

від 09.12.2014 по справі 856/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2014 р. № 856/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Дребот І.А.,

відповідача - Гаркуша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

приватного підприємства "АССЕДО" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004901520/0 від 18.09.2009 рік, яким за наслідками перевірки Підприємству було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 82726,60 гривень, в тому числі по основному платежу 75206,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 7520,60 грн.; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004901520/1 від 23.11.2009 рік, яким за наслідками перевірки Підприємству було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 82726,60 гривень, в тому числі по основному платежу 75206,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 7520,60 грн.; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004901520/2 від 22.01.2010 р., яким за наслідками перевірки Підприємству було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 82726,60 гривень, в тому числі по основному платежу 75206,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 7520,60 грн.; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0006411520/0 від 07.12.2009 рік, яким за наслідками перевірки Підприємству було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4006,10 гривень, в тому числі по основному платежу 3085,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 923,10 грн.; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0006411520/1 від 22.01.2010 рік, яким за наслідками перевірки Підприємству було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4006,10 гривень, в тому числі по основному платежу 3085,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 923,10 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що мав право на перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного періоду у строк який перевищує 1095 календарних днів, тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Провадження у даній справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було відкрито 01.02.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 року в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "АССЕДО" до державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним було відмовлено в повному обсязі

Не погодившись з вказаною постановою позивачем було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2010р. по справі № 2а-856/10/2070 залишено без змін. ПП "Асседо" було подано касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 13 жовтня 2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Протокольною ухвалою суду було замінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Червонозаводському районі міста Харкова на його правонаступника - Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області .

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначив, що в спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2009 № 4901520/0, і складеними за результатами оскарження первісного податковими повідомленнями-рішеннями від 23.11.2009 № 0004901520/1, від 22.01.2010 № 0004901520/2, та за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2009 № 000641152/0, і складеним за результатами оскарження первісного, податковими повідомленнями-рішеннями від 22.01.2010 № 0006411520/1, позивачеві визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82726,00 грн., в т.ч. 75206,00 грн. основного платежу та в сумі 7520,60 грн., та в сумі 4006,10 грн., в т.ч. 3085,00 грн. основного платежу та в сумі 923,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій, відповідно.

Підставою для визначення позивачеві за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.09.2009 № 4901520/0, від 23.11.2009 № 0004901520/1, від 22.01.2010 № 0004901520/2 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75206,00 грн. основного платежу слугували висновки документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій, викладені в акті від 17.09.2009 № 4274/15-214/32673573, про неправомірне перенесення до декларації за липень 2009 залишку від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 968506,00 грн., що зменшений за актом планової виїзної перевірки за травень 2009 року від 29.07.2009 № 3600/16-008/32673573.

Підставою для визначення позивачеві за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.09.2009 № 4901520/0, від 23.11.2009 № 0004901520/1, від 22.01.2010 № 0004901520/2 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3085,00 грн. основного платежу слугували висновки документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій, викладені в акті від 07.12.2009 № 5548/15-214/32673573, про неправомірне перенесення до декларації за жовтень 2009 залишку від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 968506,00 грн., що зменшений за попереднім актом планової виїзної перевірки від 17.09.2009 № 4274/15-214/214/32673573, на підставі якого було складено оспорювані податкові повідомлення-рішення від 18.09.2009 № 4901520/0, від 23.11.2009 № 0004901520/1, від 22.01.2010 № 0004901520/2.

Своєю чергою, актом планової виїзної перевірки за травень 2009 року від 29.07.2009 № 3600/16-008/32673573, що передувала вищевказаним документальним невиїзним (камеральним) перевіркам податкових декларацій, було зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ).

Порушення цієї норми закону полягало в тому, що позивач при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року включив до декларації залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за яким минув строк давності - 1095 календарних днів.

Як вбачається з актів камеральних перевірок, на підставі яких складено оспорювані податкові повідомлення-рішення, відповідач за результатами перевірки зменшив позивачеві значення рядка 26 - «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24-рядок 25)», а не значення рядка 25 декларації - «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2)».

Тому, предметом дослідження у цій справі є те, чи обмежується визначеним у п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ строком давності право платника податку, передбачене у п.п. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), на включення залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ встановлено граничний строк для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз положень п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 15.3.1 Закону № 2181-ІІІ дає підстави для висновку, що зазначеним вище граничним строком обмежується право платника податку на додану вартість заявити до бюджетного відшкодування цей податок шляхом його повернення з бюджету і такий строк не поширюється на право платника перенести залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного періоду.

Отже, позивач мав право на перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного періоду у строк який перевищує 1095 календарних днів, тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "АССЕДО" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова № 0004901520/0 від 18.09.2009р., № 0004901520/1 від 23.11.2009р., № 0004901520/2 від 22.01.2010р., № 0006411520/0 від 07.12.2009р., та № 0006411520/1 від 22.01.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь приватного підприємства "АССЕДО" (адреса: вул. Біологічна, 10, м. Харків, 61030, Код ЄДРПОУ 32673573 ) 17 (сімнадцять ) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року.

Суддя Панов М.М.