Постанова

від 10.12.2014 по справі 815/4373/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4373/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді –Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №0002642250. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про його скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Гонконг-Інгланд-Кепітал" станом на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на підставі наказу ДПІ у Приморському районі від 04.09.2013 № 597, згідно з п.п.78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності нарахування ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за травень, червень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1763/15-53-22-3/38643334 від 23.09.2013 року (а.с. 10-15).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення в червні 2013 року на загальну суму ПДВ 316008 гривень.

На підставі складеного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №0002642250, згідно якого визначено завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість на 316008 грн. (а.с. 9) .

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гонконг-Інгланд-Кепітал» необхідно відмовити.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до п. 20.1.10, п. 20.1.11 ст. 20 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право: під час проведення перевірок вимагати від посадових або службових осіб платника податків надання повноважних осіб для спільного з представниками органів державної податкової служби зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження ним діяльності, що перевіряється; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, положеннями ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанціїй встановлено, що актом перевірки зафіксовано, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ було придбання лічильників, в тому числі якими обліковуються електропостачання та проведення робіт з реконструкції будівлі.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» в червні 2013 року до складу податкового кредиту включено у т.ч. податкові накладні, складені ПАТ «Одесаобленерго» (ІПН - 001317115014) від 20.06.2013 №179 на загальну суму ПДВ - 45 178,41 грн. та ПП «СРК Будмарин» (ІПН - 376805915533) від 13.06.2013 №4 на загальну суму ПДВ - 270 829,48 грн. Податкову накладну № 4 від 13.06.2013року отриману від ПП «СРК Будмарин» ТОВ "ГОНКОНГ-ІНГЛАНД КЕПІТАЛ" включено до складу податкового кредиту за червень 2013 року, як незареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» та ПП «СРК Будмарин» було укладено генеральний контракт на реконструкцію адміністративної будівлі, що розташована на земельній ділянці за адресою м. Одеса, пл. Катерининьска, 4/1 (а.с. 16-26). Здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, а саме: актом прийому-передачі Технічного завдання на розробку проектної документації по реконструкції будівлі (а.с.27), графіком проведення будівельних робіт і їх фінансування (а.с. 28), акто прийому-передачі обмежень, умов розташування та ТУ (а.с.29), податковою накладною (а.с.30), випискою по рахунку (а.с.31).

Між ПАТ «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», надалі-Власник, з однієї сторони, ТОВ «ІВ-Іммобільє», надалі-Первинний Замовник, з другої сторони та ТОВ "Гонконг-Інгланд Кепітал", надалі-Новий Замовник» з другої строни було укладено договір № 499-13 від 10 червня 2013 р. про заміну сторін в обов`язках по договору про реалізацію технічних умов № 313-12 від 08.06.2012 р. Відповідно до п. 1 Договору 08.06.2012 р. Власник та Первинний Замовник уклали договір про реалізацію технічних умов № 313-12 у відповідності з умовами якого Власник зобов`язується за завданням Первинного Замовника надатим послуги із створення технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустановки Первинного Замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності та підключити ці електроустановки до своїх електричних мереж, а Первинний Замовник зобов`язується виконати технічні умови, оплатити Власнику необхідні затрати по приєднанню та підключенню, а також укласти з Власником договір про постачання електричної енергії та інших договорів, укладання яких передбачено Правилами користування електричною енергією. Згідно до п. 2 Договору, Первинний Замовник передає, а Новий Замовник приймає на себе всі права та обов`язки по договору № 313-12 від 08.06.2012 р. та додаткової угоди № 479-12 від 06.07.2012 р. до договору про реалізацію технічних умов № 313-12. Відповідно до п. 4 Дговору на протязі 3-х днів з моменту підписання даного Договору, Первинний Замовник передає Новому Замовнику всі документи, що підтверджують права, які передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (а.с. 32). З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення господарської операції позивач надав договір № 499-13 від 10 червня 2013 р. (а.с. 32), протокол погодження договірної ціни з виконання БМР (а.с. 33), рахунок (а.с. 34), податкову накладну (а.с. 35), виписку по рахунку (а.с. 36).

Таким чином, первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідачем не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Позивачем були надані копії первинних документів, які підтверджують реальність здійснених позивачем зі своїми контрагентами господарських операцій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказані в акті перевірки висновки про нікчемність укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, носять характер припущення і є суб'єктивною думкою відповідача.

З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення – рішення від 25.10.2013 року №0002642250, у зв`язку з чим судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року – скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №0002642250 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гонконг-Інгланд Кепітал" (ідентифікаційний код юридичної особи 38643334) сплачений судовий збір у сумі 2923,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали .

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

          Суддя: А.Г. Федусик