Рішення

від 09.12.2014 по справі 906/1340/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" грудня 2014 р. Справа № 906/1340/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Сероветник О.А., довіреність від 27.11.2014 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Богуславська сільгосптехніка" (Київська область, Богуславський район, місто Богуслав)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект" (Житомирська область, Радомишльський район, місто Радомишль)

про стягнення 88249,62 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 24.11.2014 р.),

Публічне акціонерне товариство "Богуславська сільгосптехніка" (Київська область, Богуславський район, місто Богуслав) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект" (Житомирська область, Радомишльський район, місто Радомишль) про стягнення 83849,64 грн., з яких 75000,00 грн. заборгованості з неповернутої суми попередньої оплати за договором поставки №1/8-12 від 03.08.2012р., 1178,22 грн. 3%річних та 7671,42 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1340/14, розгляд справи призначено на 30.10.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

17.10.2014р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника позивача за довіреністю надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. За змістом даного клопотання представник позивача просив: справу №906/1340/14 за позовом ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" до ТОВ "Полісся Агро-Комплект", розгляд якої призначено на 30.10.2014р., (та у випадку відкладення розгляду справи на інші дати, при подальшому її розгляді) призначити (призначати) до розгляду в судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручити проведення відеоконференції Дарницькому районному суду міста Києва (за адресою: м.Київ, вул.Кошиця,5-А), де братиме участь (в режимі відеоконференції) ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" (адреса для листування: 02121, м.Київ, просп. М.Бажана, 9 Ж, кв.28, код ЄДРПОУ 03744178).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.10.2014р. задоволено клопотання представника позивача Публічного акціонерного товариства "Богуславська сільгосптехніка" про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції під час розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/1340/14, забезпечити проведення відеоконференції за участю повноважного представника позивача у справі господарського суду Житомирської області №906/1340/14 - Публічного акціонерного товариства "Богуславська сільгосптехніка" доручено Дарницькому районному суду міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця, 5-А).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.10.2014р. розгляд справи відкладено на 27.11.2014р., 14год.30хв., зобов'язано сторін надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, доручено Дарницькому районному суду міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А) забезпечити проведення відеоконференції за участю повноважного представника позивача у справі господарського суду Житомирської області №906/1340/14 - ПАТ "Богуславська сільгосптехніка".

27.11.2014р. з 14год. 50 хв. по 15год.30 хв. при спробах встановлення відеозв'язку з Дарницьким районним судом міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А), де мав приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції повноважний представник позивача, було виявлено, що у зв'язку з низькою швидкістю мережі Інтернет не вдається встановити відеозв'язок належної якості з Дарницьким районним судом міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А). Так, відповідальний працівник Дарницького районного суду міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А), який встановлював відеозв'язок з господарським судом, повідомив про наявність зображення залу судових засідань господарського суду Житомирської області в режимі відеоконференції та звуку належної якості. Проте, на моніторах в залі судових засідань господарського суду Житомирської області №415, який обладнаний для проведення відеоконференції, при наявності звуку було відсутнє зображення в режимі відеоконференції.

Враховуючи положення п.3.2.3 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, під час судового засідання (кримінального провадження) затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №155 від 15.11.2012р., використовувані (застосовувані) в судовому засіданні (дистанційному судовому провадженні) технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу (кримінального провадження) має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання (судового провадження), ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені процесуальним законодавством.

За таких обставин, 27.11.2014р. була відсутня можливість встановити відеозв'язок належної якості з Дарницьким районним судом міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А), а отже, здійснювати судове засідання з розгляду даної справи в режимі відеоконференції та її запис, що підтверджується актом господарського суду Житомирської області від 27.11.2014р. про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку.

24.11.2014р. на адресу суду надійшла заява представника позивача за довіреністю про збільшення розміру позовних вимог (вх.№02-44/1131/14), згідно якої останній просить: 1) прийняти дану заяву до розгляду; 2) стягнути з ТОВ "Полісся Агро-Комплект" на користь ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" 75000,00 грн. - заборгованості (суму неповернутих коштів попередньої оплати); 3) стягнути з ТОВ "Полісся Агро-Комплект" на користь ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" 3% річних у розмірі 1461,78 грн.; 4)стягнути з ТОВ "Полісся Агро-Комплект" на користь ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" інфляційні у розмірі 11787, 84 грн.; 5) покласти на відповідача витрати пов'язані зі сплатою судового збору. До заяви додано докази направлення даної заяви відповідачу (фіскальний чек від 21.11.2014р. та опис вкладення у цінний лист від 21.11.2014р.).

25.11.2014р. на адресу суду від представника позивача за довіреністю на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2014р. надійшов супровідний лист від 24.11.2014р. з доданими до нього копією рахунка-фактури №СФ-11 від 21.02.2013р., довідкою про заборгованість від 24.11.2014р. та копіями податкових накладних на 4-х аркушах. Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.2014р. подав клопотання (вх.№02-44/1131/14 від 27.11.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у зв'язку з тим, що відповідач не отримав заяву про збільшення позовних вимог, а тому необхідний час для ознайомлення з даною заявою, крім того, зазначив, що між сторонами розглядається питання щодо мирного врегулювання спору. Представник просив суд відкласти розгляд справи та продовжити строк вирішення спору для надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи та вирішення питання щодо мирного врегулювання спору.

Враховуючи приписи ст.22, ст.55 Господарського процесуального кодексу України щодо права позивача визначати ціну позову та збільшувати позовні вимоги, господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог за вх.№02-44/1131/14 від 24.11.2014р. та здійснює розгляд справи в межах визначеної даною заявою ціни позову в сумі 88249,62 грн.

За таких обставин, ухвалою суду від 27.11.2014р. господарський суд відклав розгляд справи на 09.12.2014р., продовживши встановлений строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням відповідача. При цьому, Дарницькому районному суду міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А) ухвалено забезпечити проведення відеоконференції за участю повноважного представника позивача у справі господарського суду Житомирської області №906/1340/14 - Публічного акціонерного товариства "Богуславська сільгосптехніка".

Проте, як вбачається з акту про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку від 09.12.2014 р., за підписом керівника апарату суду, інженера та секретаря судового засідання, 09.12.2014р. з 14год. 30хв. по 15год. 00хв. була відсутня можливість встановити відеозв'язок належної якості з Дарницьким районним судом міста Києва (м.Київ, вул.Кошиця,5-А), а отже, здійснювати судове засідання з розгляду справи господарського суду Житомирської області №906/1340/14 за позовом ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" до ТОВ "Полісся Агро-Комплект" про стягнення 88249,62 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 24.11.2014р.) в режимі відеоконференції та її запис.

Слід зазначити, що 08.12.2014р. до суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№16377), в якому повідомлено, що позивач забезпечить явку свого повноважного представника до Дарницького районного суду міста Києва, для участі у судовому засіданні господарського суду Житомирської області по справі №906/1340/14 в режимі відеоконференції. При цьому, в клопотанні зазначено, що у випадку виникнення будь-яких обставин, які унеможливлять забезпечити розгляд даної справи в режимі відеоконференції (у випадку повторення ситуації, яка склалася 27.11.2014 р.), позивач просить суд, з метою уникнення затягування розгляду справи, здійснити розгляд справи у звичайному режимі, без участі повноважного представника ПАТ "Богуславська сільгосптехніка". В цьому ж клопотанні зазначено, що позивач у повному обсязі підтримує позовні вимоги, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача на свою користь 75000,00 грн. боргу (суму неповернутих коштів), 1461,78 грн. 3% річних та 11787,84 грн. інфляційних. До клопотання додано також довідку про те, що станом на 05.12.2014 р. сума заборгованості відповідача (сума неповернутих коштів) не змінилася та становить 75000,00 грн.

Враховуючи зазначене, а також, зважаючи на заявлене представником позивача клопотання, розгляд справи здійснюється господарським судом в засіданні в звичайному режимі, без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України.

Представник відповідача в засіданні суду 09.12.2014 р. подав письмовий відзив по справі (вх.№16485/14). У відзиві відповідач вказав, що позовні вимоги ПАТ "Богуславська сільсгосптехніка" про стягнення з ТОВ "Полісся Агро-Комплект" 88249,62грн. заборгованості визнаються відповідачем в повному обсязі. Вказує, що на даний час у зв'язку з економічною кризою в Україні товариство перебуває у тяжкому фінансовому стані, що унеможливлює виконання рішення по справі. Відповідач зазначає, що реально товариство буде мати можливість погасити зазначений борг в сумі 88249,62 грн. рівними частинами протягом 6 місяців: з грудня 2014 по травень 2015 року включно по 14608,27 грн. щомісячно. Посилаючись на зазначене, відповідач просить розстрочити виконання рішення по даній справі шляхом сплати боргу у розмірі 88249,62 грн. та судових витрат, рівними частинами щомісяця протягом 6-ти місяців.

В засіданні суду представник відповідача надав пояснення, згідно яких визнав позовні вимоги ПАТ "Богуславська сільгосптехніка", водночас, просить задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду по справі на 6 місяців рівними частинами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Богуславська сільгосптехніка" (покупець) укладено договір поставки №1/8-12 (а.с.14-15), за яким продавець зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбаченим даним договором, зобов'язується приймати та оплачувати товар, який визначений у специфікаціях (п.1.1. договору).

Згідно п.1.2. договору, асортимент, кількість та вартість товару визначатиметься сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

За пунктом 2.3. договору, покупець зобов'язується оплачувати продавцю вартість поставленого товару на умовах, що визначені в специфікації (додаток №1).

Відповідно до п.2.4. договору, оплата товару здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі двома платежами:

- попередня оплата проводиться в розмірі 50% від вартості товару (п.2.4.1. договору);

- остаточний розрахунок проводиться в день прийому-передачі товару згідно з п.3.1.1. даного договору (п.2.4.2. договору).

В розділі 3 договору сторони обумовили права та обов'язки сторін. Зокрема, згідно п.3.2.4 договору, покупець має право вимагати своєчасної поставки товару; згідно п.3.2.5 має право відмовитися від цього договору у односторонньому порядку, попередньо повідомивши про це продавця, у разі, якщо прострочення з боку продавця по поставці товару складу більш ніж 30 (тридцять) календарних днів.

При цьому, пунктом 3.2.6 договору передбачено, що у випадку одержання відмови покупця від договору (відповідно до пункту 3.2.5) продавець зобов'язаний на протязі 15 календарних днів повернути покупцю всі одержані грошові кошти, за які товар не був поставлений.

У відповідності до підписаної обома сторонами специфікації №1 від 03.08.2012р. до договору купівлі-продажу №1/8-12 від 03.08.2012р. (додаток №1 до договору) (а.с.16), сторони узгодили перелік товару, його кількість та вартість, а саме, визначили, що поставці підлягає продукція - візок під агрегат для внесення аміачної селітри у кількості 9-ти штук, ціною за одиницю товару 130974,88 грн. (з ПДВ).

В специфікації встановлено також, що покупець здійснює передплату за замовлений товар в строки до 06.08.2012 р.; продавець здійснює поставку товару не пізніше 55 робочих днів з моменту отримання 50% попередньої оплати від покупця і при умові повного розрахунку за товар на момент його відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання даного договору та додатку №1 до нього, ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" платіжним дорученням №2280 від 26.09.2012р. сплатило ТОВ "Полісся Агро-Комплект" 130974,88 грн. (а.с.18); у зв'язку з чим за видатковою накладною №РН-0000002 від 16.11.2012р. (а.с.17) відповідач передав позивачу візок під агрегат для внесення аміачної води у кількості 1 шт. вартістю 130974,88 грн.

В подальшому, як попередню оплату за товар позивачем було перераховано ТОВ "Полісся Агро-Комплект": 30000,00грн. згідно платіжного доручення №2996 від 11.12.2012р.; 50000,00грн. згідно платіжного доручення №0446 від 21.02.2013р.; 35000,00 грн. за платіжним дорученням №0688 від 19.03.2013р. та 35000,00 грн. за платіжним дорученням №0840 від 03.04.2013р., а всього на суму 150000,00 грн. (а.с.19-22).

Однак, відповідач свої зобов'язання по поставці позивачу товару на суму здійсненої останнім передплати не виконав. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з передачі товару на суму 150000,00 грн., які були перераховані відповідачу в якості попередньої оплати, позивач звертався до ТОВ "Полісся Агро-Комплект" з листом за вих.№365 від 01.08.2013р., в якому просив повернути сплачені кошти на свій розрахунковий рахунок (а.с.23).

31.10.2013р. ТОВ "Полісся Агро-Комплект" фактично здійснило часткове погашення заборгованості перед позивачем на суму 40000,00 грн., уклавши з останнім договір №13103101 про зарахування взаємних розрахунків (а.с.26-28).

Також, відповідачем було перераховано на рахунок позивача 15.11.2013р., з посиланням на лист позивача №365, кошти в сумі 5000,00 грн. (банківська виписка, а.с.24), та 13.12.2013р. - 5000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно листа №365" (виписка з банківського рахунку, а.с.25).

В лютому 2013 року позивач надіслав відповідачу повідомлення за вих.№90 від 21.02.2014р. про відмову від договору поставки №1/8-12 від 03.08.2012р. на підставі положень пунктів 3.2.5., 3.2.6. договору, в якому просив повернути грошові кошти у розмірі 100000,00 грн. (а.с.29). Також, відповідачу надіслано вимогу за вих.№91 від 21.02.2014р. про сплату боргу в сумі 100000,00 грн. протягом 15 календарних днів з моменту отримання даної вимоги (а.с.30). Повідомлення та вимога від 21.02.2014р. отримані відповідачем, що підтверджується, зокрема, змістом листа-відповіді ТОВ "Полісся Агро-Комплект" №24 від 19.03.2014р., за яким відповідач визнав вимоги, викладені в повідомленні №90 від 21.02.2014р. та у вимозі №91 від 21.02.2014 р. (а.с.31). В цьому ж листі відповідач вказував, що реально зможе погасити боргу в сумі 100000,00 грн. протягом семи місяців, з березня 2014 року по вересень 2014 року, згідно наведеного в листі графіку погашення боргу.

Разом з тим, відповідачем не було дотримано наведеного у вказаному листі графіку повернення коштів та сплачено лише 25000,00 грн.:

- 5000,00 грн. згідно банківської виписки від 26.03.2014 р.,

- 5000,00 грн. згідно банківської виписки від 27.03.2014 р.,

- 10000,00 грн. згідно банківської виписки від 30.04.2014 р. та

- 5000,00 грн. згідно банківської виписки від 30.05.2014 р.

Оскільки у зазначений відповідачем строк - до вересня 2014 року включно відповідач не повернув у повному обсязі суму сплачених йому коштів як попередню оплату за товар, що не був поставлений, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі. Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, а також, наступне.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Також, згідно ч.ч.6 і 7 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У даному випадку, з наявних у справі документів вбачається, що у зв'язку з непоставкою відповідачем товару позивач фактично відмовився від прийняття виконання зобов'язання відповідача щодо передачі обумовленого договором товару та вимагав повернути суму сплаченої попередньої оплати, на яку не було поставлено товар та яка не була повернута відповідачу.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений договором строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто обов'язковою передумовою виникнення у покупця права вимагати повернення суми попередньої оплати є одержання продавцем суми попередньої оплати товару та відсутність подальшої передачі товару у встановлений договором строк.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не повернуто сплачену в якості попередньої оплати суму коштів, на яку не поставлено товар, яка станом на день розгляду справи становить 75000,00 грн., що не заперечується відповідачем, позовні вимоги, заявлені у даній справі, в частині стягнення з відповідача 75000,00 грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, відповідно, такими, що підлягають задоволенню господарським судом.

Також, у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 1461,78 грн. 3% річних та 11787,84 грн. інфляційних за загальний період з 04.04.2014 р. по 21.11.2014 р.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, на яку не було поставлено товар, з моменту, визначеного пунктом 3.2.6 договору, перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних (а.с.94-95, т.1) та встановивши його арифметичну правильність і відповідність обставинам справи, господарський суд визнає законними та обґрунтованими вимоги позовної заяви в частині стягнення з відповідача 1461,78 грн. 3% річних та 11787,84 грн. інфляційних.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Таким чином, позов задовольняється судом у повному обсязі.

Як уже зазначалось, при розгляді справи у відзиві по справі відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, зі сплатою боргу щомісячно рівними частинами, посилаючись на перебування підприємства у тяжкому фінансовому стані, в зв'язку з економічною кризою в Україні.

Дослідивши зміст відзиву по справі, матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, господарський суд прийшов до висновку, що клопотання ТОВ "Полісся Агро-Комплект" про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Виходячи з наведеного, у будь-якому випадку, розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язано з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, встановити наявність обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду; враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Заявляючи у відзиві про розстрочку виконання рішення ТОВ "Полісся Агро-Комплект" посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, проте, жодних доказів в обґрунтування вказаного клопотання відповідач не подає.

Виходячи зі змісту ст.121 ГПК України, обов'язковою умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, скрутне фінансове становище підприємства, яке у даному випадку, жодним чином не підтверджено документально, не є незвичайною і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.

Відповідно до приписів ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порушення наведеної норми боржником не подано доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду або роблять його неможливим.

Крім того, боржник не надав належних доказів платоспроможності підприємства, доказів реальної можливості проведення розрахунків з позивачем в майбутньому, а також доказів, які б свідчили про скрутний матеріальний стан підприємства.

При цьому, суд зауважує, що економічні процеси у державі негативно вплинули на фінансово-господарську діяльність не лише відповідача, але й позивача, тобто, сторони перебувають у рівних умовах.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також той факт, що боржником не доведено винятковості обставин та об'єктивної неможливості виконати рішення суду, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по справі відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект" (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, м.Радомишль, вул.Самоплавського, буд.29, ідентифікаційний код 38015296) на користь Публічного акціонерного товариства "Богуславська сільгосптехніка" (09700, Київська обл., Богуславський р-н, м.Богуслав, вул.Миколаївська, буд.133, ідентифікаційний код 03744178):

- 75000,00 грн. боргу,

- 1461,78 грн. 3% річних,

- 11787,84 грн. інфляційних,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.12.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (02121, м.Київ, просп. М. Бажана, 9 Ж, кв. 28) (реком.)

3 - відповідачу (реком.)