Постанова

від 11.02.2015 по справі 906/1340/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа №906/1340/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Савченко Г.І. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Дорогань О.М., довіреність від 15.07.2014р. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект" на рішення господарського суду Житомирської області від 09 грудня 2014 року у справі №906/1340/14 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Богуславська сільгосптехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект"

про стягнення 83849,64 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

09 грудня 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" до ТОВ "Полісся Агро-Комплект" про стягнення 83 849,64 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 75 000,00 грн. - боргу, 1461,78 грн. - 3% річних, 11 787,84 грн. - інфляційних, 1827,00 грн. - судового збору.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині відмови у задоволені клопотання ТОВ "Полісся агро-комплект" про розстрочення виконання рішення та прийняти в цій частині нове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду по даній справі шляхом сплати суми боргу та судових витрат рівними частками протягом шести місяців, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд не взяв до уваги тяжке фінансове становище товариства, що пов'язано з економічною кризою в Україні та унеможливлює негайне виконання рішення по справі.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки обставина, на яку посилається відповідач вказуючи про неможливість виконання рішення суду, не є виключною обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки свого контрагента суб'єкта підприємницької діяльності, а самі по собі фінансові труднощі підприємства не свідчать про те, боржник не може виконати рішення суду.

Також, звертає увагу, що відсутність у боржника грошових коштів не свідчить про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", способів виконання рішення суду.

19 січня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11 лютого 2015 року.

30 січня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено клопотання представника ТОВ "Богуславська сільгосптехніка" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув та надіслав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що його представники перебувають у відрядженні і не можуть взяти участь у розгляді скарги на призначену дату.

Судова колегія, враховуючи, що сторони завчасно належним чином були повідомлені про місце та час розгляд апеляційної скарги, на що вказують наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, їх явка обов'язковою не визнавалась, відсутність представника відповідача, відповідно до ст. 77 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а відповідач в своєму клопотанні не надав будь-яких доказів неможливості його представника прибути у судове засідання, відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

03 серпня 2012 року, між ТОВ "Полісся Агро-Комплект", як продавцем та ПАТ "Богуславська сільгосптехніка", як покупцем, було укладено Договір поставки №1/8-12, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар, який визначений у специфікаціях, а покупець прийняти та оплачувати його. (а.с.14-15)

Згідно п.1.2. Договору, асортимент, кількість та вартість товару визначатиметься сторонами у відповідних специфікаціях.

Відповідно до п.2.4. договору, оплата товару здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі двома платежами:

- попередня оплата проводиться в розмірі 50% від вартості товару (п.2.4.1. Договору);

- остаточний розрахунок проводиться в день прийому-передачі товару згідно з п.3.1.1. даного договору (п.2.4.2. Договору).

Згідно п.3.2.4 Договору, покупець має право вимагати своєчасної поставки товару, та відповідно п.3.2.5 має право відмовитися від цього Договору у односторонньому порядку, попередньо повідомивши про це продавця, а у разі, якщо прострочення з боку продавця по поставці товару складає більш ніж 30 календарних днів.

Пунктом 3.2.6 Договору передбачено, що у випадку одержання відмови покупця від договору продавець зобов'язаний на протязі 15 календарних днів повернути покупцю всі одержані грошові кошти, за які товар не був поставлений.

03 серпня 2012 року, сторонами було підписано специфікацію №1 до Договору купівлі-продажу №1/8-12 (додаток №1 до Договору), згідно якої сторони узгодили перелік товару, його кількість та вартість, а саме, визначили, що поставці підлягає продукція - 9 візків під агрегат для внесення аміачної селітри вартістю 130 974,88 грн. (з ПДВ) за один візок. Також, сторони передбачили, що покупець здійснює передплату за замовлений товар в строки до 06 серпня 2012 року, а продавець здійснює поставку товару не пізніше 55 робочих днів з моменту отримання 50% попередньої оплати від покупця і при умові повного розрахунку за товар на момент його відвантаження. (а.с.16)

26 вересня 2012 року, на виконання Договору поставки №1/8-12 від 03 серпня 2012 року та Додатку №1 до нього, ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" платіжним дорученням №2280 сплатило ТОВ "Полісся Агро-Комплект" 130 974,88 грн., а відповідач, видатковою накладною №РН-0000002 від 16 листопада 2012 року, передав позивачу один візок під агрегат для внесення аміачної води за ціною 130 974,88 грн. (а.с.17-18)

В подальшому, як попередню оплату за товар, позивачем було перераховано ТОВ "Полісся Агро-Комплект" 150 000,00 грн.:

- 30 000,00 грн. платіжним дорученням №2996 від 11 грудня 2012 року;

- 50 000,00 грн. платіжним дорученням №0446 від 21 лютого 2013 року;

- 35 000,00 грн. платіжним дорученням №0688 від 19 березня 2013 року;

- 35 000,00 грн. платіжним дорученням №0840 від 03 квітня 2013 року. (а.с.19-22)

01 серпня 2013 року, у зв'язку з тим, що відповідач більше не провів поставку позивачу товару, останній звернувся до ТОВ "Полісся Агро-Комплект" з листом №365 в якому просив повернути сплачені ним кошти. (а.с.23)

31 жовтня 2013 року, ТОВ "Полісся Агро-Комплект" здійснило часткове погашення заборгованості перед позивачем на суму 40 000,00 грн., уклавши з останнім Договір №13103101 про зарахування взаємних розрахунків. (а.с.26-28)

Надалі, 15 листопада та 13 грудня 2013 року, відповідачем було перераховано позивачу, з призначенням платежу "повернення коштів згідно листа №365", кошти в сумі 10 000,00 грн. (банківські виписки а.с.24-25)

21 лютого 2014 року, позивач звернувся до відповідача з повідомлення №90 про відмову від Договору поставки №1/8-12 від 03 серпня 2012 року, на підставі положень пунктів 3.2.5., 3.2.6. Договору, та просив повернути перераховані йому кошти у розмірі 100 000,00 грн. (а.с.29)

21 лютого 2014 року, позивач направив відповідачу вимогу №91 про сплату боргу в сумі 100 000,00 грн. протягом 15 календарних днів з моменту її отримання. (а.с.30)

21 лютого 2014 року, дані повідомлення та вимога були отримані відповідачем.

19 березня 2014 року, ТОВ "Полісся Агро-Комплект" листом №24 визнав вимоги, викладені в повідомленні №90 від 21 лютого 2014 року та у вимозі №91 від 21 лютого 2014 року, і вказав про можливість погашення боргу за запропонованим ним графіком протягом семи місяців по вересень 2014 року. (а.с.31)

В подальшому, відповідачем не було дотримано наведеного у вказаному листі графіку повернення коштів та сплачено лише 25 000,00 грн., за банківськими виписками:

- 5000,00 грн. - 26 березня 2014 року;

- 5000,00 грн. - 27 березня 2014 року;

- 10000,00 грн. - 30 квітня 2014 року;

- 5000,00 грн. - 30 травня 2014 року. (а.с.32-35)

08 жовтня 2014 року, через порушення відповідачем графіку погашення боргу, ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Полісся Агро-Комплект" про стягнення 83 849,64 грн., з яких 75 000,00 грн. - розмір боргу, 1 178,22 грн. - 3% річних, 7 671,42 грн. - інфляційних, а також судові витрати по справі. (а.с.2-6)

08 грудня 2014 року, позивач збільшив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача на свою користь 75 000,00 грн. - заборгованості, 1 461,78 грн. - 3% річних, 11 787,84 грн. - інфляційних та судові витрати по справі. (а.с.117)

09 грудня 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов і стягнуто з відповідача на користь позивача 75 000,00 грн. - боргу, 1461,78 грн. - 3% річних, 11 787,84 грн. - інфляційних та 1827,00 грн. - судового збору. (а.с.126-130)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами спору було укладено Договір поставки №1/8-12, в ході здійснення господарських операцій за яким відповідачем було прийнято попередню оплату товару у розмірі 150 000,00 грн., проте товар на дану суму позивачу не поставлено.

В подальшому, відповідач, не заперечуючи свого боргу у розмірі 150 000,00 грн., частково його погасив у розмірі 50 000,00 та 25 000,00 грн. і заборгованість склала 75 000,00 грн. (а.с.24-28, 32-35)

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару і не передав товар у встановлений договором строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

ТОВ "Полісся Агро-Комплект" не заперечує проти наявності в нього боргу перед позивачем в розмірі 88249,62 та визнало позовні вимоги і просить виконання рішення розстрочити, посилаючись на економічну кризу в України та важке фінансове становище товариства. (а.с.122)

Таким чином, господарський суд першої інстанції вірно визначив, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 75 000,00 грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1461,78 грн. - 3% річних та 11 787,84 грн. - інфляційних втрат за період з 04 квітня по 21 листопада 2014 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат (а.с.94-95), апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 1461,78 грн. - 3% річних та 11787,84 грн. - інфляційних втрат проведених з 04 квітня по 21 листопада 2014 року і задоволенню і у цій частині позовних вимог.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі, що суд, не взявши до уваги тяжке фінансове становище товариства, що пов'язано з економічною кризою в Україні та неможливості товариства негайного виконання рішення по справі, неправомірно відмовив у задоволенні його клопотання про розстрочку виконання рішення суду, судова колегія оцінює критично і відхиляє як безпідставне, оскільки, відповідач, заявляючи клопотання про розстрочку виконання рішення ні в суді першої інстанції, ні при поданні апеляційної скарги не надав жодних доказів, які б вказували на наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду або роблять його неможливим. Більше того, апелянт взагалі не надав доказів свого тяжкого фінансового становища (а.с.122). Обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, таким чином відповідач позбавив суд можливості об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим та не підтвердив жодними належними доказами можливість проведення розрахунків з позивачем в майбутньому.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.121 ГПК України, відповідач в подальшому, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не позбавлений можливості звернутися до господарського суду, який видав виконавчий документ, з клопотанням відстрочки або розстрочки виконання рішення, або змінити способу чи порядку його виконання.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 09.12.14 р. у справі №906/1340/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Комплект" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/1340/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Саврій В.А.