Ухвала

від 12.12.2014 по справі 910/21865/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

---

УХВАЛА про повернення позовної заяви 0,2 12.12.14 № 910/21865/14. Суддя Борисенко І.І., розглянувши позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський бібліотечний колектор"    до Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві Розрахунковий центр "Голосіїво" про визнання недійсним та стягнення ВСТАНОВИВ: Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Поданий відповідачем зустрічний позов підлягає поверненню, у зв'язку із вищенаведеним. Позивачем в порушення пункту третього частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до частини 1 статті  3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка для позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1827 грн. до 73080 грн. Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01.01.2014р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 гривень. Позивач просить суд: - Визнати недійсними додаткові угоди до Договору оренди №210-2001 від 05.06.2001p.: -          № 1 від 01.06.2011р.; -          № 2 від 16.01.2012р.; -          № 3 від 14.02.2013р.; -          Розрахунок орендної плати від 01.07.2014р.; -          Розрахунок орендної плати від 01.11.2014р. в частині, у якій вони не відповідають чинному законодавству та встановленій відповідно до нього Методиці формування тарифів на оренду комунального майна у місті Києві; - стягнути з відповідача, КП «Розрахунковий центр «Голосіїво», 68 625,74 грн. безпідставно переплачених йому Позивачем, ТОВ «Київський бібліотечний колектор». Відповідно до пункту 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Відповідно до пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Судом встановлено, що позивачем за подану до суду зустрічну позовну заяву від 09.12.2014р. сплачено судовий збір у розмірі 1 827 грн., тобто тільки за вимогу майнового характеру, тоді як необхідно було сплатити судовий збір за вимогу як майнового характеру так і за п'ять вимог немайнового характеру. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 63 ГПК України не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду. Позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6. ст. 63 ГПК України). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до статті 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Таким чином, враховуючи положення статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі. Проте, позивачем надано суду лише копію  опису вкладення без чеку на підтвердженн факту надання поштових послуг.   За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів в порядку статті 56 ГПК України. Отже, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Відповідно до пункту 6 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Враховуючи викладене, керуючись п.п. 4,6  ст. 63 ГПК України, суд УХВАЛИВ: Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду. Суддя                                                                                         І.І. Борисенко