Постанова

від 26.11.2014 по справі 910/8334/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 910/8334/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Укрчайпром", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі господарського суду міста Києва за позовомДзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області, с. Дзвінкове, Київська обл. доПриватного підприємства "Укрчайпром", м. Київ пророзірвання договору оренди земельної ділянки

за участю представників

позивача: Пащенко М.О.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Дзвінківська сільська рада Васильківського району Київської області звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Укрчайпром" (далі за текстом - ПП "Укрчайпром") про розірвання Договору оренди землі від 08.10.2008 року, укладеного між Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області та ПП "Укрчайпром".

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року позов задоволено повністю: розірвано Договір оренди землі від 08.10.2008 року, укладений між Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області та ПП "Укрчайпром".

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання зобов'язань орендарем щодо сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за Договором оренди землі від 08.10.2008 року з огляду на те, що за 2013 рік від ПП "Укрчайпром" кошти за оренду земельної ділянки на рахунок орендодавця не надходили, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки систематична несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою у 2013 році є порушенням істотної умови Договору оренди та в силу приписів ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання Договору оренди землі від 08.10.2008 року, укладеного між сторонами.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПП "Укрчайпром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року - без змін.

Відповідача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2008 року Дзвінківською сільською радою (орендодавець) та ПП "Укрчайпром" (орендар) було укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, з правом її викупу, для будівництва та обслуговування майнового комплексу, що перебуває у державній власності, загальною площею 12.7982 га, в тому числі 12.7982 га під господарськими будівлями і дворами, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві, розташовану на території с. Дзвінкове, Дзвінківської сільської ради, Васильківського району Київської області, по вул. Ірпінській, 15, в межах населеного пункту. Кадастровий номер 3221482201 01 021 0021 (п. 1.1 Договору).

Договір оренди землі від 08.10.2008 року посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київського нотаріального округу Бобковим О.В., за реєстровим № 5859.

Об'єктом оренди є земельна ділянка 12.7982 га (п. 2.1 Договір оренди землі від 08.10.2008 року).

На підтвердження передачі вказаної земельної ділянки в оренду сторонами складено Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 08.10.2008 року, який підписаний та скріплений печатками сторін Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди землі від 08.10.2008 року його укладено на 49 років з правом викупу земельної ділянки. Після закінчення строку Договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 5 % від нормативно грошової оцінки земель, що складає 74 860, 38 грн. на розрахунковий рахунок Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області станом на 2008 рік (п. 4.1 Договору оренди землі від 08.10.2008 року).

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди землі від 08.10.2008 року обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням щорічної індексації та уточнення грошової оцінки.

Пунктом 4.3 Договору оренди землі від 08.10.2008 року передбачено, що орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, протягом 30 днів наступних за звітним періодом на розрахунковий рахунок Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області.

Згідно п. 12.3 Договору оренди землі від 08.10.2008 року дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Крім того, в розділі Договору оренди землі від 08.10.2008 року "Підписи сторін" в графі "Орендодавець" зазначено банківські реквізити Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області, а саме: 332117812500190, УДК у Київській області, МФО 821018.

Відповідно до п. 12.4 Договору оренди землі від 08.10.2008 року умовами розірвання Договору в односторонньому порядку є, зокрема, підстави визначені в ст. ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник внаслідок того, що за період з 01.01.2013 року по 01.01.2014 року орендарем не здійснювалась оплата орендних платежів за Договором, чим порушено п. 4.3 останнього.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно листа Васильківської об'єднаної ДПІ №128/10/20-081 від 25.01.2014 року, за 2012 рік від ПП "Укрчайпром" за оренду земельної ділянки надійшли кошти у розмірі 89 170, 00 грн., за 2013 рік кошти від підприємства до бюджету не надходили.

З метою погашення заборгованості за оренду земельної ділянки за Договором, орендодавець звертався до орендаря з листами № 380 від 04.11.2011 року, № 25 від 17.01.2012 року, № 150 від 28.04.2014 року.

Також, у вказаних листах орендодавець повідомив відповідача про те, що несплата орендних платежів тягне за собою припинення Договору оренди згідно з п. д ст. 141 Земельного кодексу України.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач вимогу позивача щодо сплати орендної плати не задовольнив та залишив листи без відповіді та належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст. 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Згідно з п. д) ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 роз'яснено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання зобов'язань орендарем щодо сплати орендних платежів, зокрема, за період з 01.01.2013 року по 01.01.2014 року орендарем не здійснювалась оплата орендних платежів за Договором, що також підтверджується листом Васильківської об'єднаної ДПІ №128/10/20-081 від 25.01.2014 року, в якому зазначено, що за 2013 рік кошти від підприємства до бюджету не надходили.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Положеннями ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про законність і обгрунтованість позовних вимог з огляду на те, що систематична несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою у 2013 році є порушенням істотної умови Договору оренди та в силу приписів ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання Договору оренди землі від 08.10.2008 року, укладеного між сторонами.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно не було прийнято надані відповідачем платіжні доручення № 11283 від 14.03.2013 року на суму 71 096, 84 грн. та № 11363 від 12.06.2013 року на суму 12 546, 68 грн. в якості належних і допустимих доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди землі від 08.10.2008 року щодо сплати орендної плати за 2013 рік, оскільки згідно довідки відділу аналізу та контролю надходжень ресурсних платежів Васильківської міської ради Київської області від 18.09.2014 року № 75/01-10 платіжним дорученням № 11283 від 14.03.2013 року орендарем було сплачено кошти на р/р № 33219812700006 по Договору оренди № 040532600004 від 14.01.2005 року за земельну ділянку в м. Васильків по вул. Пархоменко, яка також орендується відповідачем, тобто за оренду іншої земельної ділянки, ніж та, яка є предметом оренди за Договором оренди землі від 08.10.2008 року.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ПП "Укрчайпром", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних та обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 910/8334/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга