cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 грудня 2014 року Справа № 914/2490/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМележик Н.І., суддів:Грека Б.М., Губенко Н.Г., Дунаєвської Н.Г., Селіваненка В.П., розглянувши заявуМакошиби Людмили Йосипівни про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.10.2014 у справі№ 914/2490/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" доПриватного підприємства "Новий шлях" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Макошиби Людмили Йосипівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за участю:Прокуратури Львівської області, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Вищого професійного училища № 29 міста Львова, пророзірвання договору та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009 у справі № 10-49/09 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" до Приватного підприємства "Новий шлях", за участю третьої особи - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", розірвано договір доручення (комісії) від 12.04.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" та Приватним підприємством "Новий шлях", визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. "А1-1", загальною площею 512,2 м. кв., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20; зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєструвати право приватної власності за позивачем на вказаний об'єкт нерухомості; зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видати витяг про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" на вказаний об'єкт нерухомості.
Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Вищого професійного училища № 29 міста Львова 21.06.2013 звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного рішення третейського суду.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.10.2013, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013, вказану заяву залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 122 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 ухвалу господарського суду Львівської області від 11.10.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 скасовано, а справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.06.2014 заяву задоволено повністю; скасовано рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати від 19.03.2009 у справі № 10-49/09.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 ухвалу господарського суду Львівської області від 11.06.2014 скасовано; у задоволенні заяви прокурора відмовлено; рішення третейського суду від 19.03.2009 у справі № 10-49/09 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014 у справі № 914/2490/13 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 скасовано, а ухвалу господарського суду Львівської області від 11.06.2014 залишено в силі.
Макошиба Людмила Йосипівна звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.10.2014 у справі № 914/2490/13, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким надати висновок про правильне застосування норм матеріального права щодо спірних правовідносин.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі № 16/60-10, від 26.09.2012 у справі № 5015/2582/11(13/144 (2010)), від 08.10.2012 у справі № 6/106/2011/5003 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 29.10.2014 у справі № 914/2490/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про скасування рішення третейського суду, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що спірне рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки третейський суд вирішив спір щодо майна, а саме нежитлової будівлі їдальні, право власності на яке є спірним, та вирішив питання про права і обов'язки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, та Вищого професійного училища № 29 міста Львова, які не брали участі у справі, що відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для оскарження та скасування рішення третейського суду.
Водночас у постанові від 26.09.2012 у справі № 5015/2582/11(13/144 (2010)) суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення постійно діючого третейського суду, виходячи із встановлених судами обставин справи стосовно того, що ні прокурором, ні позивачем не доведено належними доказами обставин, які внаслідок прийняття спірного рішення третейського суду спричинили порушення речових прав позивача, та відсутності підстав для скасування спірного рішення, передбачених статтею 51 Закону України "Про третейські суди".
У постанові від 08.10.2012 у справі № 6/106/2011/5003 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що: спірне рішення суду прийнято відповідно до встановленої підвідомчості; відсутні підстави, передбачені статтею 51 Закону України "Про третейські суди", для скасування спірного рішення.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суди касаційної інстанції дійшли відповідних правових висновків.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 у справі № 16/60-10, на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції зі стадії прийняття заяви прокурора до провадження. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.
За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Макошибі Людмилі Йосипівні у допуску справи № 914/2490/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя Н. Мележик Судді Б. Грек Н. Губенко Н. Дунаєвська В. Селіваненко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2014 |
Оприлюднено | 17.12.2014 |
Номер документу | 41921052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мележик Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні