Ухвала

від 17.11.2014 по справі 2а-3844/11/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2014 р. м. Київ К/800/14458/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013

та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі № 2а-3844/11/0970

за позовом Приватного підприємства «Добробуд ВВ»

до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Добробуд ВВ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо проведення позапланової документальної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 18.08.2011 № 1780/2330/34023299 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Добробут ВВ» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010» та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001362330 від 01.09.2011.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ПП «Добробуд ВВ» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Володар» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, складено акт № 1780/2330/34023229 від 18.08.2011, в якому зафіксовані порушення: ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. ст. 216, 626, 629 Цивільного кодексу України, в результаті чого правочини укладені між ПП «Добробуд ВВ» та ПП «Фірма «Володар» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в грудні 2010 року в сумі 536 807 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 01.09.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001362330 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 671 009 грн., в т.ч.: 536 807 грн. основного платежу та 134 202 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 29.11.2010 позивачем укладено договір субпідряду № 29/11/10 з ПП «Фірма «Володар», предметом якого був ремонт під'їзної дороги до вузлів підключення компресорної станції «Хотин» на загальну суму 2 390 307,44 грн.

30.11.2010 позивачем укладено договір субпідряду № 30/11/10 з ПП «Фірма «Володар», предметом якого були роботи з відновлення руслової частини річки Рожанка в селі Рожанка Сколівського району Львівської області на ділянці магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» на загальну суму 830 537,20 грн.

У грудні 2010 року позивачем укладались договори підряду з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в якості замовника на ремонт під'їзної дороги до вузлів підключення компресорної станції «Хотин» та відновлення руслової частини річки Рожанка в селі Рожанка Сколівського району Львівської області на ділянці магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реальність господарських операцій позивача з ПП «Фірмою «Володар» підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку; на момент укладання договорів субпідряду ПП «Фірма «Володар» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебувало на обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області; реальність виконання будівельних робіт по договорах підряду з ДК «Укртрангаз» НАК «Нафтогаз України» та проведення оплати за ниими підтверджується договорами підряду від 21.12.2010 № 101205508-174, № 101205510-175; локальними кошторисами на виконання будівельних робіт; довідками про вартість робіт; актами приймання будівельних робіт; документами про перерахування підряднику коштів за виконані роботи; податковий орган в ході прийняття рішення про призначення позапланової невиїзної перевірки позивача та її проведення діяв в межах норм Податкового кодексу України; позивач був повідомлений належним чином про призначення позапланової перевірки, що підтверджується повідомленням податкового органу від 29.07.2011 № 9, яке отримане бухгалтером підприємства Якимчук Г.М. та не оскаржував наказу виконуючого обов'язки начальника ДПІ в Тисменицькому районі від 29.07.2011 № 725-п.

Суд касаційної інстанції зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (ст. 79 ПК України).

В даному випадку судами попередніх інстанцій не було досліджено підстав для проведення податковим органом позапланової невиїзної перевірки ПП «Добробуд ВВ» по взаємовідносинах з ПП «Фірмою «Володар» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, та не враховано, що порушення податковим органом порядку проведення невиїзної перевірки може вплинути на застосування відповідальності до платника податку за результатами такої перевірки, а саме: донарахування грошового зобов'язання платнику податків можливе лише в частині основного платежу за виявлене під час перевірки порушення.

Слід також зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (виконання робіт), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «Фірма «Володар», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів субпідряду, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні виконаних робіт, з відповідним документальним підтвердженням.

Також не встановлено зв'язку між фактом виконання робіт і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний