Постанова

від 11.12.2014 по справі 826/14880/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14880/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ " Євро-Луно-Парк " звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2014 року № 001382201, № 001432201, № 001392201 та № 001332205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 16 травня 2014 року № 0001382201, № 0001432201 та № 0001392201.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення № 001332205 від 16.05.2014 р. та постановити нову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності з вимогами ст. 195 КАС України суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду в частині оскарження - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі від 16 травня 2014 року №0001332205 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 291686,01 грн., у тому числі за основним платежем - 257650,09 грн., та визначено штрафні (фінансові) санкції - 34035,92 грн.

Зазначене ППР прийнято на підставі акта від 06 травня 2014 року № 1150/26-52-22-01-11/24168218 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк", код за ЄДРПОУ 24168218, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. та іншого законодавства за період 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.".

У висновку акта перевірки встановлено, в тому числі, порушення позивачем вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату всього у сумі 257650,09 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 257650,09 грн.

Вказані в акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує тим, що у зв'язку із зміною ставки земельного податку, необхідність його сплати у розмірі 3 відсотки виникла у позивача з 01 січня 2011 року після введення в дію Податкового кодексу України, незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Починаючи з 01 січня 2011 року порядок оподаткування земельних ділянок та адміністрування земельного податку і орендної плати за землю визначається розділом ХІІІ "Плата за землю".

Згідно пунктів 288.1, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У свою чергу, відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Таким чином, річна сума орендної плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за 3 відсотки.

За правилами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Так 21 березня 2006 року між позивачем (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 21 жовтня 2010 року №652/2062 передає, а орендар приймає у оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Попудренка, 63 у Деснянському районі міста Києва, розміром 2,3714 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-культурно-розважального та готельно-офісного комплексу. Відповідно до п. 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотків від її нормативної грошової оцінки до введення об'єкта в експлуатацію.

Зміни до вказаного договору, що не заперечується відповідачем, станом на момент проведення перевірки не вносилися.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок по самостійному визначенню орендної плати покладено податковим законодавством на платника податку, а тому, зважаючи на зміни в законодавстві, позивач мав самостійно здійснити обрахунок орендної плати з застосуванням трьох відсотків нормативної оцінки землі.

Також суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення вказав, що практика Верховного Суду України є застарілою та не може бути застосована до правовідносин, що регулюються Податковим кодексом України.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України в постанові від 11 червня 2013 року № 21166а13 зазначив, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо.

Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Отже, зміна розміру земельного податку згідно із Законом №309-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак і відповідного донарахування Інспекцією суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями (в даному випадку йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI , яким внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», що діяли до набрання чинності ПК України і в подальшому були відображені в ньому).

У постанові Верховного Суду України від 24.06.2014 р. у справі № 21-204а14 вищезазначена позиція Верховного Суду України застосована до правовідносин щодо нарахування і сплати орендної плати за землі комунальної власності згідно з договором оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі замість встановлених законом 3 %.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з одночасним скасуванням оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують позицію суду першої інстанції в частині оскарження та апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення частково не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2014 р. № 0001332205 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.05.2014 р. № 0001332205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Луно-Парк" (ЄДРПОУ 24168218) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2436 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 16.12.2014 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.