Постанова

від 10.12.2014 по справі 826/17710/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17710/13-а (2 тома) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Гарант» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Гарант» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 року №0006212207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, з 07.10.2013 року по 11.10.2013 року, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України , посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СВС-Гарант» з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.11.2012 року по 28.02.2013 року, та податку на прибуток за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Гонза Лесс», та з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 15.10.2013 року №1333/26-59-22-07-18/37355368.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень: п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1 , п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 ПК України , що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за звітні періоди листопад-грудень 2012 року, січень-березень 2013 року на загальну суму 322 729, 00 грн. (в т.ч. за листопад 2012 року на суму 40 845, 00 грн., за грудень 2012 року - 29 814, 00 грн., за січень 2013 року - 135 795, 00 грн., за лютий 2013 року - 71 325, 00 грн., за березень 2013 року - 44 950, 00 грн.), та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 1 346, 00 грн. (в т.ч. за листопад 2012 року на суму 489, 00 грн., за грудень 2012 року - 857, 00 грн.).

У зв'язку із встановленими порушеннями, податковим органом 29.10.2013 року було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0006212207, яким визначено ТОВ «СВС-Гарант» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 403 411, 00 грн. (в т.ч. 322 729, 00 грн. - основний платіж, 80 682, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, порушено норми матеріального права, на які посилається апелянт.

Згідно п. 198.6 . ст. 198 ПК України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України .

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, для надання юридичної сили яким, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту, та, які є передумовою їх формування.

Таким чином, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та його контрагентами ТОВ «Гонза Лесс» та ТОВ «Д.Т.Р, Трейд Нова», були укладені письмові договори поставки товару, а саме: договір поставки товару від 14.11.2012 року за №14/11/1, за умовами якого ТОВ «Гонза Лесс» зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність дорогоцінні метали, а покупець - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату; договір поставки товару від 01.03.2013 року за №01/03/1, за умовами якого ТОВ «Д.Т.Р, Трейд Нова» зобов'язується передати у власність покупця метал - срібло ДСТУ ГОСТ 6836:2004, загальна вага 30 000 гр. по ціні 8,99 грн. (з ПДВ) за 1 гр.), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та сплатити його вартість (загальна сума по договору складає 269 700, 00 грн. (в т.ч. ПДВ). Оплата вартості поставленого товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем було надано копії таких документів: вказані договори поставки; договір оренди №03/01-2 від 01.01.2012 року; видаткові та податкові накладні; платіжні доручення; оборотно-сальдові відомості; дозвільні документи на діяльність, яка здійснюється позивачем; рахунки-фактури тощо.

При цьому безпосередньо умови поставки товару (а саме: порядок, спосіб та місце поставки) сторонами в цих договорах поставки не визначені.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що платіжні доручення складені із порушенням вимог ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення №88, а саме: у вказаних первинних документах відсутні підписи та печатки уповноваженого банку, що свідчить про те, що вказана документація не підтверджує рух коштів між позивачем і його контрагентами за спірними договорами поставки у період, який перевірявся, а також про невідповідність зазначених документів вимогам належності та допустимості доказів, що закріплені у ст.70 КАС України , а отже колегія суддів не приймає до уваги платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи.

Більш того, судова колегія звертає увагу на те, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, підписані директором контрагента позивача ТОВ «Гонза Лесс» - ОСОБА_3, стосовно якого вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 року, встановлено, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Гонза Лесс», яке зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності. Також встановлено те, що на рахунок ТОВ «Гонза Лесс» перераховувались грошові кошти, хоча підприємницька діяльність товариством не здіснювалась. Даний вирок набрав законної сили 30.10.2013 року.

При цьому, колегія суддів вважає, що податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому внесення таких відомостей як податкової звітності суперечить положенням законодавства.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України , рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При цьому, у ч.4 ст.72 КАС України, чітко вказано, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно цією особою.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова», колегія суддів також не знайшла належних доказів та документів на підтвердження реальності взаємовідносин між зазначеними товариствами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України , довів правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 року №0006212207.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 05.05.2014 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до пунктів 2, 4 ч.1 ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.