Ухвала

від 10.12.2014 по справі 552/6484/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6484/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3906/14 Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К.

Доповідач Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіна О.В.

При секретарі : Ткаченко Т.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЗЕТ» про визнання засновником в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2014 року закрито провадженні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЗЕТ» про визнання засновником в порядку спадкування, оскільки дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для розгляду позову в порядку цивільного судочинства та безпідставно закрив провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 п.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2014 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання останнього порядку спадкування засновником ТОВ «Фірма «ЗЕТ», мотивуючи тим, що 24 травня 2013 року помер його батько, який володів часткою у статутному капіталі ТОВ «Фірма «ЗЕТ» в розмір 50%.

Незважаючи на отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, учасниками товариства було відмовлено про прийняття його до складу в зв'язку з відсутністю кворуму учасників.

Закриваючи провадження у справі, суд на підставі положень ст. 1,12 ГПК України дійшов висновку про підвідомчість справи господарському судочинству, оскільки позивач звернувся до суду не за захистом свого цивільного права в сфері спадкових правовідносин, а за захистом корпоративного права щодо участі в управлінні товариством.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав .

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно роз'яснень наданих в абз.2 п.3 Постанови пленуму ВСУ №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам.

Таким чином, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства спори між самим товариством та спадкоємцями учасників (засновників) товариства, оскільки останні не набули статусу учасника цього товариства (засновника, акціонера).

Між тим, зазначені норми залишились поза увагою суду першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про наявність між сторонами корпоративного спору, у зв'язку з чим безпідставно закрив провадження по справі.

За вказаних обставин ухвала місцевого суду підлягає скасуванню як постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 311 ч.1 п.4, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2014 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЗЕТ» про визнання засновником в порядку спадкування направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарження не підлягає.

С У Д Д І :

З оригіналом згідно.