Постанова
від 04.11.2014 по справі 2а-12001/11/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/52728/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Блажівської Н.Є.

Голубєвої Г.К.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року

у справі № 2а-12001/11/2670

за позовом Приватного підприємства «Дизайн текстиль МДТ»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дизайн текстиль МДТ» (далі - ПП «Дизайн текстиль МДТ»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС; відповідач), в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просило: визнати неправомірними дії відповідача при проведенні невиїзних документальних перевірок підприємства та складанні актів перевірок № 742/23-7/36424395 від 10 червня 2011 року, № 796/23-7/36424395 від 04 липня 2011 року; визнати протиправними дії контролюючого органу щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами при придбанні та продажу товару за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року та за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року, такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, та такими, що є нікчемними та носять фіктивний характер; визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо визнання відсутності об'єктів оподаткування у ПП «Дизайн текстиль МДТ» при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року та за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо визнання правочинів, укладених ПП «Дизайн текстиль МДТ» з контрагентами при придбанні та продажу товару за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року та за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року, такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, та такими, що є нікчемними та носять фіктивний характер. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо визнання відсутності об'єктів оподаткування у ПП «Дизайн текстиль МДТ» при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року та за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на користь ПП «Дизайн текстиль МДТ» понесені ним витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено: невиїзну документальну перевірку ПП «Дизайн текстиль МДТ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 742/23-7/36424395 від 10 червня 2011 року; невиїзну документальну перевірку підприємства з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року, за наслідками якої складено акт № 796/23-7/36424395 від 04 липня 2011 року.

У висновках вказаних актів перевірок викладено думки про недотримання позивачем вимог частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України при вчиненні правочинів з придбання та продажу товарів (послуг), які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів (послуг) в охоплені перевірками періоди, які підпадають під визначення статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статей 22, 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, дії контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків, в тому числі щодо визнання укладених з постачальниками та покупцями правочинів нікчемними або встановлення відсутності об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення розглядуваних позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин, порушення судами норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Блажівська Н.Є.

Голубєва Г.К.

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення04.11.2014
Оприлюднено18.12.2014
Номер документу41943365
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-12001/11/2670

Ухвала від 07.09.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 23.08.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 28.10.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рибченко А.О.

Постанова від 04.11.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рибченко А.О.

Ухвала від 14.08.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Грищенко Т.М.

Постанова від 22.02.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні