Постанова

від 14.10.2014 по справі 822/2716/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року м. Київ К/800/50011/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року

у справі № 822/2716/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркас Сервіс»

до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каркас Сервіс» (далі - ТОВ «Каркас Сервіс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - Хмельницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області; відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення 17 травня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Старт-Д» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року; визнати неправомірними дії Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області щодо формування в акті перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року висновків про визнання відсутності у ТОВ «Каркас Сервіс» об'єктів оподаткування при придбанні товарів (робіт) у ТОВ «Старт-Д» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року та при продажу цих товарів (робіт) підприємствам-покупцям за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року в розумінні статті 22, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України); визнати неправомірними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності товариства за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року, в тому числі дії з виключення з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в деклараціях за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року; зобов'язати контролюючий орган відновити показники податкової звітності ТОВ «Каркас Сервіс» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року в інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», які відкориговано на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області щодо проведення 17 травня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Каркас Сервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Старт-Д» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року. Визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Каркас Сервіс» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року, в тому числі дії з внесення інформації до електронних баз даних. Зобов'язано податковий орган відновити показники податкової звітності ТОВ «Каркас Сервіс» в електронних базах даних за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року, які відкориговано на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Каркас Сервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Старт-Д» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року.

Перевіркою встановлено відсутність у позивача об'єктів оподаткування при придбанні товарів (робіт) у контрагента за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року та при продажу цих товарів (робіт) підприємствам-покупцям за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року, що стало підставою для внесення контролюючим органом до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» змін в частині задекларованих товариством показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період.

Відповідно до пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За змістом пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Втім, доказів виконання відповідачем відповідних дій з направлення наказу № 571 від 17 травня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на адресу позивача до початку її проведення матеріали справи не містять.

Натомість судами з'ясовано, що названий наказ, а також повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки направлено податковим органом товариству після її проведення разом з актом перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року, що не заперечувалось представником Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області під час розгляду справи в попередніх судових інстанціях.

З урахуванням викладеного, суди цілком обґрунтовано кваліфікували дії відповідача з проведення спірної перевірки як протиправні.

Згідно із статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилами пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи те, що відповідачем на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року податкове повідомлення-рішення стосовно позивача не приймалось та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, судові інстанції дійшли цілком обґрунтованого висновку про те, що у податкового органу в даному випадку були відсутні законні підстави для внесення до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» змін в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Каркас Сервіс» за охоплений перевіркою період.

В той же час, резолютивна частина рішення суду першої інстанції потребує уточнення шляхом визначення бази, в якій підлягають відновленню відповідні показники податкової звітності товариства.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року змінити, виклавши третій та четвертий абзаци її резолютивної частини в такій редакції:

«Визнати протиправними дії Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркас Сервіс» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року, в тому числі дії з внесення інформації до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України».

Зобов'язати Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркас Сервіс» в інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року, які відкориговано на підставі акту перевірки № 342/220/33825807 від 17 травня 2013 року».

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.