Ухвала

від 19.11.2014 по справі 2а-5098/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/60298/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012

у справі № 2а-5098/10/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна» (надалі - позивач, ДП «Тетра Пак Україна») до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва), про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000502350/0 від 27.07.2006 та № 0000502350/1 від 14.09.2006.

Суд першої інстанції дійшов висновку про непідтвердження реальності господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.07.2006 за результатами планової виїзної перевірки ДП «Тетра Пак Україна» ДПІ у Подільському районі м. Києва було складено акт № 90-23/504-7/05381099, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 180 540,00 грн.

27.07.2006 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502350/0, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 180 540,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 90 270,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502350/1 від 14.09.2006 аналогічного змісту.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.10.2004 між позивачем та TOB «Стелс Медіа» було укладено договір №1 про надання інформаційно-рекламного обслуговування, згідно якого позивач придбав у TOB «Стелс Медіа» послуги з організації рекламної кампанії, загальна вартість яких склала 902 700 грн. (в т.ч. ПДВ - 180 540 грн.).

На підставі Договору ДП «Тетра Пак Україна» перерахувало на користь TOB «Стелс Медіа» 902 700,00 грн.

Згідно з додатками до Договору надання послуг з реклами «Упаковки Тетра Брік Асептик Бейс для молока Ласуня 1 л» мало здійснюватись шляхом розміщення рекламних роликів на каналах «Інтер» та «Ентер-фільм».

На підтвердження даної господарської операції між позивачем та ТОВ «Стелс Медіа» укладено акт прийому-передачі робіт та послуг від 31.12.2004, а також ТОВ «Стелс Медіа» видано податкові накладні № 586 від 16.12.2004 та № 606 від 31.12.2004, ПДВ за якими в розмірі 180 540 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту. Згідно з вказаними документами, ТОВ «Стелс Медіа» надало позивачеві послуги з проведення рекламної кампанії в листопаді-грудні 2004 року.

Щодо підтвердження організації рекламної кампанії саме ТОВ «Стелс Медіа», суд апеляційної інстанції, спростовуючи позицію суду першої інстанції, виходив з наступного.

На підставі укладеного протоколу «Про спільні дії з організації та замовлення реклами» від 01.10.2004 позивач, ТОВ «Аттіс-Т» та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» домовились провести рекламну кампанію молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс.

В межах такої кампанії, ТОВ «Аттіс-Т» та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» були замовниками виготовлення та адаптації рекламних роликів, а позивач здійснював розміщення вказаних рекламних роликів в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм».

Як вбачається з матеріалів справи (а саме: з протоколу «Про спільні дії з організації та замовлення реклами» від 01.10.2004, листа ТОВ «Аттіс-Т» від 18.01.2011, дизайну-упаковки молока «Ласуня»), молоко «Ласуня» виготовляється ТОВ «Аттіс-Т». З наведеного випливає, що зазначення в графі «Компанія» ефірних довідок саме ТОВ «Аттіс-Т» здійснено у зв'язку з тим, що ТОВ «Аттіс-Т» є виробником молока «Ласуня», в упаковці Тетра Пак, що є предметом реклами.

Згідно листа ТОВ «Інтер Реклама» від 09.07.2010 № 11, в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 ТОВ «Інтер Реклама» було ексклюзивним дистриб'ютором реклами на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм». Зазначений період відповідає періоду розміщення реклами ТОВ «Стелс Медіа» спірного рекламного ролика. Тобто, реклама молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс, оплата якої стала підставою для донарахувань податковим органом, на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм» не могла розміщуватись через інші компанії, окрім ТОВ «Інтер Реклама». Послуги оплачено в повному обсязі.

З наведеного листа суд апеляційної інстанції також встановив, що ТОВ «Інтер Реклама» розміщувало рекламу молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 по 31.12.2004. Тобто, єдина особа, яка могла здійснювати розміщення реклами на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм», підтвердила, що спірна реклама була розміщена в ефірах телебачення.

Факт трансляції в ефірі телеканалів «Інтер» та «Ентер-Фільм» реклами «Ласуні в упаковці Тетра-Пак» підтверджується також ефірними довідками ТОВ «Інтер Реклама», що залучені до матеріалів справи.

Щодо організації рекламної кампанії ТОВ «Стелс Медіа» для позивача, слід зазначити наступне.

Листом від 06.08.2010 № 333 підтверджено ту обставину, що ТОВ «Аттіс-Т» самостійно не здійснювало розміщення реклами молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 та не оплачувало послуг з такого розміщення.

Лист ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» від 06.08.2010 № 634 аналогічного змісту також підтверджує те, що ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів», як друга сторона, що брала участь в організації рекламної кампанії, також не здійснювало розміщення реклами молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 та не оплачувало послуг з такого розміщення.

З наведеного вбачається, що реклама молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс, яка демонструвалась на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 по 31.12.2004, є наслідком дій, які міг здійснювати лише позивач через ТОВ «Стелс Медіа» на підставі укладеного з останнім договору. Лише позивач є особою, яка, згідно спільної домовленості, могла організувати розміщення реклами у випадку, коли решта сторін домовленості її не організовували.

Сукупність наявних в матеріалах справи доказів та встановлених обставин дає підстави стверджувати, що послуги з розміщення спірної реклами реально були надані ТОВ «Стелс Медіа» на користь позивача, який їх замовив і оплатив.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пункту 5.2.1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» , до складу валових витрат включались: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Тобто, однією з підстав для формування податкового кредиту є зв'язок оплачених послуг (разом з ПДВ) з веденням господарської діяльності.

Як вбачається з протоколу від 01.10.2004, на підставі якого здійснювалась організація рекламної кампанії, сторони дійшли згоди про таке: беручи до уваги, що ДП «Тетра Пак Україна» виготовляє пакувальний матеріал, дизайн та має намір і здійснює замовлення реклами своєї продукції; беручи до уваги, що СП у формі ТОВ «Аттіс-Т» та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» має намір та здійснює замовлення реклами своєї продукції, яка виготовлена з використанням пакувального матеріалу виробництва Тетра Пак; усвідомлюючи, що реклама продукції ДП «Тетра Пак Україна» та реклама продукції СП у формі ТОВ «Аттіс-Т» та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» має своїм об'єктом реклами один і той самий візуальний предмет - молоко «Ласуня» в упаковці Tetra Brik Асептик Бейс та/або в інших типах упаковки виробництва Тетра Пак (надалі - Об'єкт), та усвідомлюючи, що реклама Об'єкта, таким чином, є рекламою продукції ДП «Тетра Пак Україна» та одночасно рекламою продукції СП у формі ТОВ «Аттіс-Т» та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів», сторони домовили про розподіл дій та витрат з організації та замовлення реклами Об'єкта.

З наведеної домовленості вбачається, що реклама молока «Ласуня» в упаковці Тетра Пак є взаємовигідним для сторін і здійснюється з метою реклами продукції всіх сторін протоколу: молока та упаковки.

Як вбачається зі ст. 1 Закону України від 03.07.2006 № 270/96-ВР «Про рекламу» , реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що призначенням даної реклами було саме формування інтересу, в тому числі, про упаковку, що свідчить про відповідність такого розміщення поняттю реклами товару.

Суди також доречно звернули увагу на те, що в рекламному ролику, який залучений до матеріалів справи, міститься зображення упаковки. З огляду на роздруківку дизайну в нижній частині упаковки нанесене позначення Тетра Пак, що свідчить про зв'язок рекламованого товару та упаковки позивача.

Крім того, ТОВ «Аттіс-Т», який є виробником молока «Ласуня», у своєму листі від 18.01.2011 № 4, вказує не те, що протягом 2004 року продукція під торговою маркою «Ласуня» випускалась виключно в упаковці Тетра Пак. Така обставина ще раз підтверджує відповідність зв'язку спірних відеороликів з рекламою продукції позивача.

Витрати позивача для організації рекламної кампанії, здійснені у зв'язку з господарською діяльністю, спрямовано на формування/підтримання інтересу до продукції, яку виготовляє позивач, а також на збільшення кількості продажу його продукції (з пропорційним збільшенням доходів від такого продажу). Тобто, такі витрати здійснено у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва в розумінні пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Слід зазначити, що на момент підписання договору та складення податкових накладних позивач та ТОВ «Стелс Медіа» були внесені до ЄДРПОУ та зареєстровані як платники ПДВ.

Отже, досліджені судами попередніх інстанцій первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, тому колегія суддів вважає, що ДП «Тетра Пак Україна» правильно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість відповідних періодів за результатом проведення господарських операцій із вказаним контрагентом з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про безпідставність зменшення відповідачем податкового кредиту з ПДВ на суму в розмірі 180 540 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій.

Відтак, наведене підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 12.09.2012 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 у справі № 2а-5098/10/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) А.М. Лосєв Судді: (підпис) Л.І. Бившева (підпис)Т.М. Шипуліна