Ухвала

від 08.12.2014 по справі 2а-5063/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/234/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013

у справі № 2а-5063/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсайтмедіа"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.03.2012 № 0000662305.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Інтелект Системс» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складений акт від 07.03.2012 №54/22-522-31500062, в якому зафіксовано порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 497 283,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 № 0000662305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 621 605,00 грн., з яких 497 283,00 - за основним платежем та 124 322,00 грн. - за штрафними санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зі спірного акта перевірки вбачається, що підставою для нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість стало виявлення податковим органом під час перевірки позивача отримання послуг за договорами з ТОВ «Інтелект Системс», які, на думку податкового органу, суперечать п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203 ЦК України, тобто є нікчемними, а тому не створюють правових наслідків.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи №80-0251, порушеної відносно директора ТОВ «Інтелект Системс» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків), яка перебувала в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Згідно наявного в матеріалах справи протоколу допиту свідка від 14.04.2011 в рамках досудового розслідування згаданої кримінальної справи, слідчим з'ясовано, що ОСОБА_2 являвся лише номінальним директором ТОВ «Інтелект Системс» та не мав відношення до фактичної господарської діяльності згаданого товариства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Інсайтмедіа» ПЦ (замовник) та ТОВ «Інтелект Системс» (виконавець) укладено договори: № 3П/03 від 01.10.2010, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання здійснити зйомки окремих епізодів, сцен повнометражного художнього фільму «Той, що Пройшов Крізь Вогонь», а замовник - оплатити ці послуги; № 37/т від 28.07.2010, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання здійснити зйомки та надати студійні роботи та послуги по виробництву ролику МОМ та документального фільму «Історія Збройних Сил України», а замовник - оплатити ці послуги;та № 3П/02 від 01.06.2010, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання здійснити зйомки окремих епізодів, сцен повнометражного художнього фільму «Той, що Пройшов Крізь Вогонь», а замовник - оплатити ці послуги.

Факт здійснення господарських операцій, на виконання умов вказаних договорів між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс», підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-приймання виконаних робіт, копіями калькуляцій витрат до вказаних актів, податковими накладними.

Розрахунки між позивачем та його контрагентом здійснювались у безготівковій та вексельній формах, що підтверджується копіями банківських виписок, акта прийому-передачі векселя та копією простого векселя на суму 448 643,24 грн.

Також, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс», підтверджується CD-диском із записом фільму «Той, Хто Пройшов Крізь Вогонь».

Сума сплаченого податку на додану вартість за підсумками господарських відносин з ТОВ «Інтелект Системс» була включена позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах, а саме: в липні 2010 року в сумі 157500,00 грн., в серпні 2010 року в сумі 10750,00 грн., в жовтні 2010 року в сумі 49667,00 грн., в листопаді 2010 року в сумі 245166,00 грн., в грудні 2010 року в сумі 34200,00 грн.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач та ТОВ «Інтелект Системс» займаються, зокрема, виробництвом фільмів. Отже, послуги, які були предметом договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, кореспондуються із звичайною діяльністю цих підприємств.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Інтелект Системс», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 № 0000662305.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль