Постанова

від 11.12.2014 по справі 821/4458/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4458/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Міхеєвої М.В.,

представників відповідача - Малини С.В., Стрельченка М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання незаконним та скасування пунктів 1-3 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782,

встановив:

Цюрупинське міжрайонне управління водного господарства (далі - позивач, Цюрупинське МУВГ) звернулося з позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - відповідач, ДФІ в Херсонській області), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.12.2014 р. просить визнати незаконними та скасувати пункти 1-3 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки ревізорів, викладені в акті ревізії та прийняті на їх підставі рішення, оформлені п.1-3 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що ДФІ у Херсонській області при проведенні ревізії та винесенні "обов'язкових вимог", як орган виконавчої влади, та його посадові особи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.2.5.2 плану ДФІ у Херсонській області на ІІ квартал 2014 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 03.09.2014 р., проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Цюрупинського МУВГ за період з 01.02.2012 р. по 01.07.2014 р., за результатами якої складено акт від 19.09.2014 р. № 07-17/37.

У акті ревізії зафіксовані порушення вимог чинного законодавства (ті, що оскаржуються позивачем), які полягають у наступному:

- в порушення п.п.4, 8 ст.13 Бюджетного кодексу України, п.п.17, 18, 20, 22, 49 Порядку № 228 витрати спеціального фонду кошторису на оплату праці машиністів насосних станцій, заподіяних у наданні платних послуг за період 2012-2013 років, покрито за рахунок коштів загального фонду кошторису на загальну суму 184349,13 грн. (2012 рік - 85721,24 грн., 2013 рік - 98627,89 грн.) та нарахування на заробітну плату 66918,73 грн. (2012 рік - 31116,81 грн., 2013 рік - 35801,92 грн.). Внаслідок допущеного порушення загальному фонду державного бюджету завдано збитків на загальну суму 251267,86 грн.;

- спрямування коштів у сумі 2054329,16 грн. у 2012 році на оплату вартості електроенергії, використаної дренажними насосними станціями, які безпосередньо розташовані в селищі міського типу та не обслуговують сільськогосподарські угіддя, не відповідає меті фінансування бюджетної програми "Комплексна програма захисту сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод", затвердженої постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 901, в частині виконання її завдань та є порушенням вимог п.8 ст.7, п.п.4, 5 ст.20, п.10 ст.23 Бюджетного кодексу України, що призвело до нецільового використання коштів загального фонду Державного бюджету України за 2012 рік за КЕКВ 1163 "Оплата електроенергії" на суму 2054329,16 грн.

На підставі акту ревізії ДФІ в Херсонській області направлено Цюрупинському МУВГ вимогу про усунення порушень від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782, якою вимагається (з урахуванням пунктів, що оскаржуються позивачем):

1. розглянути матеріали ревізії в колективі, визначити та здійснити дієві заходи по усуненню виявлених порушень та недоліків, недопущенню їх в подальшому та зміцненні фінансово-бюджетної дисципліни. Дати оцінку діям відповідних посадових або службових осіб, які допустили порушення та розглянути питання про притягнення їх до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Прийняти відповідні управлінські рішення;

2. у відповідності до вимог чинного законодавства ініціювати перед Херсонським обласним управлінням водних ресурсів зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису Управління за кодом програми класифікації видатків 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" на суму 251267,86 грн., у разі недостатності невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетною програмою у цілому для зменшення бюджетних асигнувань врахувати обсяг бюджетних асигнувань на наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів видатків на відповідну суму;

3. у відповідності до вимог чинного законодавства ініціювати перед Херсонським обласним управлінням водних ресурсів зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису Управління за КПКВ 24007050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" по КЕКВ 1163 "Оплата електроенергії" на суму 2054329,16 грн., у разі недостатності невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетною програмою у цілому для зменшення бюджетних асигнувань врахувати обсяг бюджетних асигнувань у наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів видатків на відповідну суму.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.7 ст.10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, вимоги органів ДФІ мають відповідати критеріям законності і обґрунтованості, визначеним ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України.

Процедуру проведення Держфінінспекцією та її територіальними органами інспектування визначено затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 "Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами" (далі - Порядок проведення інспектування).

За змістом пунктів 35, 38-47, абзаців 1, 2 пункту 48, пунктів 49-52 Порядку проведення інспектування, Акт ревізії повинен містити:

вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Крім того, аналізуючи положення Закону № 2939-XII та Порядку проведення інспектування, які регулюють питання щодо оформлення та надсилання вимоги про усунення порушень законодавства, суд приходить до висновку, що письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги, по-друге, допускати реальну можливість виконання владного припису.

І. Що стосується п.1 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782.

Приписами ч.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу наведених норм вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуваний позивачем п.1 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782 містить наступні вимоги: розглянути матеріали ревізії в колективі, визначити та здійснити дієві заходи по усуненню виявлених порушень та недоліків, недопущенню їх в подальшому та зміцненні фінансово-бюджетної дисципліни. Дати оцінку діям відповідних посадових або службових осіб, які допустили порушення та розглянути питання про притягнення їх до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Прийняти відповідні управлінські рішення.

Зі змісту даного пункту вимоги слідує, що він носить узагальнений, рекомендаційно-застережливий характер, а тому жодним чином не впливає на права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги Цюрупинського МУВГ в частині визнання протиправним та скасування п.1 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782 задоволенню не підлягають.

ІІ. Що стосується п.2 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782.

З матеріалів ревізії слідує, що ДФІ в Херсонській області вважає, що Цюрупинським МУВГ допущено порушення вимог ч.ч.4, 8 ст.13 Бюджетного кодексу України та п.п.17, 18, 20, 22, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

При цьому саме порушення, на думку ревізорів, полягало у тому, що позивачем проведено використання коштів загального фонду кошторису в загальній сумі 251267,86 грн. на виплату заробітної плати машиністам насосних станцій, задіяних у наданні платних послуг.

Підсумовуючи викладене, ревізори роблять висновок, що вказані витрати повинні були здійснюватись за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.

Усунути це порушення орган державного фінансового контролю пропонує Цюрупинському МУВГ шляхом ініціювання перед Херсонським обласним управлінням водних ресурсів зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису за кодом програмної класифікації видатків 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" на суму 251267,86 грн., у разі недостатності невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетною програмою у цілому для зменшення бюджетних асигнувань врахувати обсяг бюджетних асигнувань на наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів видатків на відповідну суму.

Суд вважає помилковими висновки органу державного фінансового контролю про вчинення Цюрупинським МУВГ порушень законодавства з огляду на наступне.

Цюрупинське МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Фінансування водогосподарських організацій Державного агентства водних ресурсів України здійснюється згідно Закону України "Про Державний бюджет України" за програмою 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу і управління водними ресурсами", витрати - відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України та ст.19 постанови КМУ від 28.02.2002 р. № 228 "Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок № 228).

Пунктом 30 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень - є кошторис.

Відповідно до п.1 Порядку № 228 кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Згідно п.5 Порядку № 228 установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

З матеріалів справи слідує, що спеціальний фонд Цюрупинського МУВГ формується за рахунок надходжень коштів від надання платних послуг, пов'язаних з поливом сільськогосподарських культур.

Пунктом 19 Порядку № 228 передбачено, що розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Відповідно до п.23 Порядку № 228 видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно із ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;

підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;

підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;

підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;

підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи); утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи); ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи); господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи); організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи); виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Згідно із ч.9 ст.51 Бюджетного кодексу України якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою. У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.

Отже, відповідно до норм Бюджетного кодексу України та Порядку № 228 основним плановим документом бюджетної установи є кошторис, який складається з загального та спеціального фондів Державного бюджету. Бюджетні установи мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами.

Порядком № 228 передбачено, що видатки спеціального фонду кошторису здійснюються бюджетною установою на проведення заходів, пов'язаних з виконанням її основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому зазначені нормативні документи не містять переліку видатків за кодами економічної класифікації, на які саме необхідно спрямовувати кошти, отримані до спеціального фонду.

З викладеного слідує, що за рахунок коштів спеціального фонду покриваються лише витрати, які не забезпечені фінансуванням із загального фонду.

Цюрупинським МУВГ було складено та затверджено в установленому порядку штатні розписи на відповідні роки, у яких передбачено посади машиністів насосних станцій, які утримуються за рахунок коштів загального фонду. Ревізією не виявлено порушень щодо дотримання законодавства при складанні, розгляді і затвердженні кошторисів та при складанні штатних розписів на 2012-2013 роки, що підтверджується змістом акту ревізії від 19.09.2014 р. № 07-17/37.

Листами Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 р. № 11130/0/14-10/13 та Міністерства фінансів України від 14.09.2011 р. № 31-07320-16-9/22626 роз'яснено, що під час виконання робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду, в спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників.

Згідно звіту № 4-1д про надходження та використання коштів, отриманих як плата за надання платних послуг з подачі води, до спеціального фонду надійшло у 2012 році - 290261,89 грн., у 2013 році - 4571790 грн.

Платні послуги надавалися згідно з функціональними повноваженнями, а тому в їх наданні були задіяні безпосередньо чи опосередковано всі працівники Цюрупинського МУВГ, які утримуються за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету. Платні послуги надавалися в межах робочого часу, подача води на зрошення проводилася безпосередньо під час основного графіку роботи працівників, що не заперечується відповідачем.

Також необхідно зазначити, що послуги Цюрупинського МУВГ з подачі води на зрошення надаються сезонно, а решту часу працівники здійснюють функції по догляду, ремонту та утриманню меліоративної мережі організації.

Відповідно до ст.7 Бюджетного кодексу України одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Згідно з ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

З матеріалів справи слідує, що витрачання бюджетних коштів на виплату заробітної плати машиністам насосних станцій Цюрупинським МУВГ здійснювалось відповідно до бюджетних асигнувань та напрямків їх використання.

Також суд із урахуванням приписів ч.2 ст.48 Бюджетного кодексу України, п.п.20, 23 Порядку № 228 приходить до висновку, що з огляду на специфіку діяльності Цюрупинського МУВГ, позивач не має можливості планувати доходи від платних послуг, а відтак витрати спеціального фонду не можуть бути ним сплановані, оскільки неможливо передбачити доходи від надання платних послуг у майбутніх періодах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оплата праці машиністів насосних станцій, які здійснюють подачу води для зрошення сільськогосподарських культур, за рахунок коштів загального фонду кошторису у 2012-2013 роках є правомірною, а тому п.2 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782 підлягає скасуванню.

ІІІ. Що стосується п.3 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782.

З акту ревізії слідує, що ревізори прийшли до висновку про неправомірну оплату позивачем у 2012 році вартості електроенергії, використаної дренажними насосними станціями, які розташовані в смт.Нова Маячка. Ці висновки ґрунтуються на тому, що даний населений пункт не відноситься до сільської місцевості, а тому спрямування грошових коштів на оплату вартості електроенергії не відповідає меті фінансування бюджетної програми "Комплексна програма захисту сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії води".

Між тим суд не погоджується з такими твердженнями ДФІ в Херсонській області виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідно до п.5 ст.22 Бюджетного кодексу України наділені широкими повноваженнями, що надаються їм для досягнення необхідних результатів у процесі здійснення своєї діяльності.

На 2012 рік головним розпорядником виконання бюджетної програми 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу" було визначено Міністерство екології та природних ресурсів України.

З метою реалізації Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 р. № 1098 "Про паспорти бюджетних програм" (зі змінами) затверджені Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання.

Відповідно до п.2.1 вищевказаного наказу головні розпорядники бюджетних коштів є відповідальними за розробку і затвердження спільно з Міністерством фінансів паспортів бюджетних програм згідно з Правилами, затвердженими цим наказом.

Згідно п.1 Правил документом, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України є Паспорт бюджетної програми.

Відповідно до п.п.4, 6 Правил паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджується спільним наказом головного розпорядника та Мінфіну, які в свою чергу, забезпечують відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України, бюджетному розпису, порядкам використання бюджетних коштів та цим Правилам.

Як вже зазначалося, Цюрупинське МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Державне агентство водних ресурсів через Херсонське обласне управління водних ресурсів здійснює управління, координацію та контроль за фінансово-господарською діяльністю Управління з питань реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

У 2012 році Управління у своїй діяльності щодо захисту територій і населених пунктів від підтоплення і затоплення керувалося Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України по водному господарству від 02.04.2012 р. № 174 (далі - Положення № 174).

Відповідно до п.2.1.2 Положення № 174 одними із основних завдань Управління є проведення заходів щодо попередження шкідливої дії вод, ліквідації її наслідків, організація безаварійного пропуску повені на об'єктах Управління, участь у розробці та забезпеченні заходів щодо захисту населених пунктів і сільгоспугідь від затоплення та підтоплення.

Діяльність управління щодо захисту територій і населених пунктів від підтоплення і затоплення у 2012 році Управління регламентувалась Паспортом бюджетної програми на 2012 рік Міністерства екології та природних ресурсів України за КПКВ 2407050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу" (далі - Паспорт).

Пунктом 1 Паспорту передбачено, що завданням бюджетної програми на 2012 рік є експлуатація державного водогосподарського комплексу. Одним із напрямків використання бюджетних коштів є експлуатація державного водогосподарського комплексу (п.8).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 р. № 901, затверджено Комплексну програму захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (далі - Програма).

Відповідно до положень Програми, її основними завданнями є: здійснення заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, що передбачає комплексний підхід до будівництва та реконструкції захисних споруд, включаючи поліпшення екологічного стану водних об'єктів; усунення причин, що впливають на формування катастрофічних паводків, створення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон, регулювання режиму використання земель у зонах можливого затоплення тощо; удосконалення системи протипаводкового захисту; проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів недопущення будівництва житлових будинків і виробничих об'єктів у зонах можливого затоплення; впровадження екологічно безпечних технологій у водному, сільському та лісовому господарстві з дотриманням вимог Водного Земельного та Лісового кодексів України, інших нормативно-правових актів.

Відповідальними за виконання Програми за напрямами є: Держводагентство - проектування, будівництво та реконструкція протипаводкових об'єктів, регулювання русел річок, наукове супроводження Програми та проведення моніторингу кількісних та якісних показників стану водних ресурсів.

Судом встановлено, що Цюрупинським МУВГ у 2012 році було оплачено коштами загального фонду кошторису вартість електричної енергії, спожитої 7 дренажними насосними станціями, задіяними у заходах із захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії води, які знаходяться у смт.Нова Маячка. Вказуючи на нецільове використання цих коштів, ДФІ в Херсонській області, з посиланням на Указ президії Верховної Ради УРСР "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою УРСР" від 12.03.1981 р. № 1654, зазначає про те, що селище міського типу не відноситься до сільської місцевості, а тому спрямування коштів на оплату вартості електроенергії, використаної дренажними насосними станціями, не відповідає меті фінансування бюджетної програми "Комплексна програма захисту сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії води".

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Положеннями п.13 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що територіальний устрій визначається виключно законами України.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 р. № 1545-ІІХ передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовується акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і Законам України.

Згідно ст.133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Тобто, Конституція України, яка визначає територіальний устрій України, не містить поняття "селища міського типу". В той же час, поняття "сільська місцевість" міститься в Законі України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність" - це території, що знаходиться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови.

Відповідно до листа голови Новомаячківської селищної ради від 04.11.2014 р. № 1068 смт.Нова Маячка знаходиться за межами міст та є переважно зоною сільськогосподарського виробництва та сільської забудови.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що селище міського типу Нова Маячка, яке знаходиться за межами міста, відноситься до сільської місцевості.

Також необхідно зазначити, що основу інфраструктури смт.Нова Маячка складають сільськогосподарські підприємства, що слідує з паспорта селища, розміщеного на офіційному сайті місцевої ради.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спрямування позивачем бюджетних коштів на оплату вартості електроенергії на роботи дренажних насосних станцій смт.Нова Маячка у 2012 році на суму 2054329,16 грн. було здійснено за цільовим призначенням, а тому п.3 вимоги 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782 є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Цюрупинського МУВГ, а саме в частині визнання протиправними та скасування п.п.2, 3 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782. Що стосується п.1 вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Положеннями ч.3 ст.94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно квитанції від 14.11.2014 р. Цюрупинське МУВГ за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 73,08 грн.

Цюрупинським МУВГ заявлено позовні вимоги щодо скасування 3 пунктів вимоги від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782, з яких за результатами розгляду справи судом скасовано 2, а тому поверненню підлягає сума судового збору у розмірі 48,72 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати п.п.2, 3 вимоги Держаної фінансової інспекції в Херсонській області "Про усунення порушень" від 23.10.2014 р. № 21-07-14-14/5782.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 01034707) судовий збір у сумі 48 (сорок вісім) грн. 72 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 грудня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 9.5