Постанова

від 08.08.2019 по справі 821/4458/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №821/4458/14

адміністративне провадження №К/9901/6176/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року (суддя Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року (колегія у складі суддів: Милосердного М.М., Бітова А.І., Ступакової І.Г.) у справі № 821/4458/14 за позовом Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання незаконними пунктів вимоги від 23 жовтня 2014 року № 21-07-14-14/5782, -

ВСТАНОВИВ :

Цюрупинське міжрайонне управління водного господарства (надалі позивач, Управління) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (надалі відповідач, ДФІ) про (з урахуванням зменшення позовних вимог) визнання незаконним та скасування пунктів 1-3 вимоги ДФІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки ревізорів, викладені в акті ревізії та прийняті на їх підставі рішення, оформлені пунктами 1-3 вимоги від 23 жовтня 2014 року № 21-07-14-14/5782, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3 вимоги Держаної фінансової інспекції в Херсонській області Про усунення порушень від 23 жовтня 2014 року № 21-07-14-14/5782. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оплата праці машиністів насосних станцій, які здійснюють подачу води для зрошення сільськогосподарських культур, за рахунок коштів загального фонду кошторису у 2012-2013 роках є правомірною, а тому пункт 2 вимоги підлягає скасуванню, спрямування позивачем бюджетних коштів на оплату вартості електроенергії на роботи дренажних насосних станцій смт. Нова Маячка у 2012 році на суму 2 054 329,16 грн здійснено за цільовим призначенням, а тому пункт 3 вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 1.2.5.2 плану ДФІ у Херсонській області на ІІ квартал 2014 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 3 вересня 2014 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Цюрупинського МУВГ за період з 1 лютого 2012 року по 1 липня 2014 року, за результатами якої складено акт від 19 вересня 2014 року № 07-17/37.

У акті ревізії зафіксовані порушення вимог чинного законодавства, які полягають, зокрема, у наступному:

- в порушення пунктів 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України, пунктів 17, 18, 20, 22, 49 Порядку № 228 витрати спеціального фонду кошторису на оплату праці машиністів насосних станцій, заподіяних у наданні платних послуг за період 2012-2013 років, покрито за рахунок коштів загального фонду кошторису на загальну суму 184349,13 грн. (2012 рік - 85721,24 грн., 2013 рік - 98627,89 грн.) та нарахування на заробітну плату 66918,73 грн. (2012 рік - 31116,81 грн., 2013 рік - 35801,92 грн.). Внаслідок допущеного порушення загальному фонду державного бюджету завдано збитків на загальну суму 251267,86 грн.;

- спрямування коштів у сумі 2054329,16 грн. у 2012 році на оплату вартості електроенергії, використаної дренажними насосними станціями, які безпосередньо розташовані в селищі міського типу та не обслуговують сільськогосподарські угіддя, не відповідає меті фінансування бюджетної програми "Комплексна програма захисту сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод", затвердженої постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 901, в частині виконання її завдань та є порушенням вимог пункту 8 статті 7, пунктів 4, 5 статті 20, пункту 10 статті 23 Бюджетного кодексу України, що призвело до нецільового використання коштів загального фонду Державного бюджету України за 2012 рік за КЕКВ 1163 Оплата електроенергії на суму 2054329,16 грн.

На підставі акту ревізії ДФІ в направлено позивачу вимогу про усунення порушень від 23 жовтня 2014 року № 21-07-14-14/5782, якою вимагається, зокрема:

1. розглянути матеріали ревізії в колективі, визначити та здійснити дієві заходи по усуненню виявлених порушень та недоліків, недопущенню їх в подальшому та зміцненні фінансово-бюджетної дисципліни. Дати оцінку діям відповідних посадових або службових осіб, які допустили порушення та розглянути питання про притягнення їх до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Прийняти відповідні управлінські рішення;

2. у відповідності до вимог чинного законодавства ініціювати перед Херсонським обласним управлінням водних ресурсів зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису Управління за кодом програми класифікації видатків 2407050 Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами на суму 251267,86 грн, у разі недостатності невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетною програмою у цілому для зменшення бюджетних асигнувань врахувати обсяг бюджетних асигнувань на наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів видатків на відповідну суму;

3. у відповідності до вимог чинного законодавства ініціювати перед Херсонським обласним управлінням водних ресурсів зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису Управління за КПКВ 24007050 Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами по КЕКВ 1163 Оплата електроенергії на суму 2054329,16 грн., у разі недостатності невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетною програмою у цілому для зменшення бюджетних асигнувань врахувати обсяг бюджетних асигнувань у наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів видатків на відповідну суму.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 4 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням також установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства..

Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Верховний Суд зазначає, що у органу державного фінансового контролю наявні права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

У справі, що розглядається, відповідач пред`явив вимогу від 23 жовтня 2014 року про усунення порушень, виявлених під час ревізії позивача.

При цьому оскаржувана вимога державної фінансової інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Суд зазначає, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, № 21-63а14) і 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина перша та третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а відтак касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 821/4458/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Цюрупинського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання незаконними пунктів вимоги від 23 жовтня 2014 року № 21-07-14-14/5782.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду