Рішення

від 03.12.2014 по справі 908/4600/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/90/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2014 Справа № 908/4600/14

за позовом Приватного підприємства "Дайро" (87503, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 53, кв. 116, тел.: (0629) 53-20-17)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, буд. 133, тел.: (062) 952-87-78, +380629527337)

про стягнення 300 319,24 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Балашов Ю.В., довіреність б/н від 01.04.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство "Дайро" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" про стягнення 300319,24 грн., які складаються з 243000,91 грн. основного боргу, 5851,99 грн. - 3% річних, 24057,09 грн. втрат від інфляції та 27409,17 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 р. справу № 908/4600/14 прийнято до розгляду суддею Колодій Н.А., справі присвоєно номер провадження 32/90/14, справа призначена до розгляду на 03.12.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2014 р. надав суду письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 27409,17 грн. Процесуальні наслідки часткової відмови від позовних вимог представнику позивача відомі.

Клопотання відповідає вимогам ст.ст. 22, 28, 78 ГПК України, заявлене в межах повноважень представника.

За таких обставин, враховуючи, що відмова не суперечить законодавству і матеріалам справи, не порушує прав або охоронюваних законом інтересів інших осіб, вона приймається судом, у звязку з чим провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 27409,17 грн. підлягає припиненню.

Суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення 243000,91 грн. основного боргу, 5851,99 грн. - 3% річних, 24057,09 грн. втрат від інфляції, які позивач обґрунтовує їх ст. 193, 230, 625 Господарського кодексу України, ст. ст. 512, 514, 525, 526, 530, 536, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України, умовами договору субпідряду № 77/04 від 27.02.2012 р. та договору № 20/09 про відступлення права вимоги від 20.09.2012 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 04.11.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 03.12.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 03.12.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" (далі - Генпідрядник) та Приватним підприємством "Олнайт" (далі - субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 77/04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору визначено, що генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язався на свій ризик виконати у порядку та на умовах договору будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Реконструкція доменного цеху". Установка по приготуванню та вдуванню ПУТ в горн № 1-5. Корпус вугільної лабораторії та ремонтних майстерень, у відповідності з проектною документацією по переліку, які є невід'ємними частинами договору.

У відповідності до умов договору, заказник зобов'язався поставити підряднику об'єкт для проведення робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та в строки передбачені договором (п. 1.2.).

Згідно п. 2.3. договору фактичний строк закінчення робіт по окремим об'ємам (об'єктам, етапам, видам) робіт, визначається датою підписання генпідрядником Акта здачі-приймання виконаних робіт за формою (додаток № 5), підтверджуючою довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором ПП "Олнайт" виконало у повному обсязі, а саме виконано будівельні роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до додаткової угоди до договору від 02.07.2012 року сторони узгодили, що вартість робіт складає 429179,96 грн. без обліку ПДВ та 515015,95 грн. з обліком ПДВ. Загальна вартість робіт узгоджена сторонами та складає 981472,52 грн. без обліку ПДВ. Крім того, замовник оплачує ПДВ за ставкою 20:, що діє на момент укладення договору, в розмірі 196294,50 грн. Всього вартість робіт складає 1177767,02 грн. з обліком ПДВ.

Відповідач виконані будівельні роботи в повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2012 р. між ПП "Олнайт" та ПП "Дайро" (далі - позивач) було укладено договір № 20/09 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, ПП "Олнайт" в рахунок погашення заборгованості перед ПП "Дайро" відступає останньому право вимоги заборгованості за договором субпідряду 77/04 від 27.02.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" та Приватним підприємством "Олнайт", в об'ємах встановлених договором між ПП "Дайро" та боржником.

30.10.2012 р. на адресу відповідача було направлено вимогу (вих. № 62) про відступлення права вимоги та з вимогою погасити заборгованість у розмірі 627856,80 грн. позивачу.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті робіт виконав частково, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 243000,91 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, станом на 20.05.2014 р. відповідачем визнана заборгованість в сумі 243000,91 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків сторін.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що встановлено ст. 517 ЦК України.

З урахуванням викладеного, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно Договору № 20/09 про відступлення права вимоги від 20.09.2012 р. до позивача у справі перейшло право вимагати від відповідача виконання зобов'язання за Договором субпідряду.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 243000,91 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 243000,91 грн. суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу в сумі 243000,91 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 24057,09 грн. та 3 % річних в сумі 5851,99 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз. 5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора відвід знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові...

Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів та 3% річних, то перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів та 3% річних позивачем виконаний не вірно. Фактично, стягненню з відповідача підлягає суми в більшому розмірі чим заявлені позивачем. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 24057,09 грн. втрат від інфляції та 5851,99 грн. - 3% річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 243000,91 грн. основного боргу, 24057,09 грн. витрат від інфляції та 5851,99 грн. - 3% річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Дайро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" про стягнення 300319,24 грн. задовольнити частково.

В частині стягнення 27409 грн. 17 коп. пені провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, буд. 133, код ЄДРПОУ 31492146) на користь Приватного підприємства "Дайро" (87503, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 53, кв. 116, код ЄДРПОУ 23776329) 243000 (двісті сорок три тисячі) грн. 91 коп. основного боргу, 24057 (двадцять чотири тисячі п'ятдесят сім) грн. 09 коп. витрат від інфляції, 5851 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 99 коп. - 3 % річних, 5458 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "05" грудня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.