Постанова

від 17.12.2014 по справі 925/1418/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа№ 925/1418/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Олійник М.М. ( довіреність №б/н від 06.05.2014 року);

від відповідача - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 (суддя М.В. Дорошенко)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", м. Київ

до приватного підприємства "Енергоремонт", Черкаська обл., с. Паланка

про стягнення 561 097, 20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Енергоремонт" про стягнення 561 097, 20 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виконання відповідачем підрядних робіт на меншу суму від отриманої від позивача суми коштів за договором №14-0613 і додатковою угодою до нього №1 саме по собі не означає про те, що підстава для одержання відповідачем коштів у сумі, що перевищують вартість фактично виконаних підрядних робіт відпала, оскільки зобов'язання відповідача за договором №14-0613 і додатковою угодою до нього №1 внаслідок цього не змінилися і не припинилися.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року по справі №925/1418/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до приватного підприємства "Енергоремонт" про стягнення 561 097, 20 грн. коштів, підстава набуття яких згодом відпала - задовольнити повністю.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що попередня оплата в сумі 561 097,20 грн. набута приватним підприємством «Енергоремонт» підлягає поверненню на користь позивача, оскільки обсяг прийнятих виконаних робіт був меншим ніж визначений в локальних кошторисах №2-1-1, що є невід'ємною частиною даного договору та додаткові роботи не були виконані в строк, передбачений додатковою угодою №1 до договору. Таким чином, позивач вважає, що кошти отримані відповідачем в сумі 561 097,20 грн. були набуті за правовою підставою, яка згодом відпала, так як договір припинив свою дію з моменту отримання листа-повідомлення про одностороннє розірвання договору, а саме з 28.10.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Енергоремонт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 03.12.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року відкладено розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 на 17.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04116 1204068 0 від 18.11.2014 року.

В судове засідання, призначене на 17.12.2014 року, з'явився представник позивача, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, колегія суддів вирішила розглядати справу за наявними матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (замовник) та приватним підприємством "Енергоремонт" (підрядник) було укладено договір підряду №14-0613 (надалі - договір) (а.с. 22-25).

У відповідності до п.1.1. вказаного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик з застосуванням своїх матеріалів та комплектуючих, своїми засобами та технікою виконати згідно діючих норм та правил комплекс робіт з демонтажу будівель та споруд за адресою: вул. Дерев'янка, буд. 2, м. Умань, Черкаська область, в об'ємі передбаченому кошторисною документацією відповідно до її умов.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи згідно умов цього договору (п.1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт, що виконуються за цим договором становить 2 184 926 грн. 40 коп., у тому числі 364 154 грн. 40 коп. ПДВ.

Згідно з п.2.3 договору попередня оплата замовника підряднику становить 30% від суми договору, що сплачується замовником протягом 7 банківських днів з дати підписання цього договору.

У відповідності до п. 2.6 договору оплата замовником підряднику за фактично виконані роботи проводиться протягом 7 банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони передбачили, що термін виконання робіт складає 28 календарних днів з дати підписання договору у відповідності до графіку виконання робіт та підписання сторонами акту приймання - передачі будівельного майданчику. Підрядник починає виконання робіт за цим договором не пізніше ніж через 3 дні з моменту отримання авансу та підписання акту приймання - передачі будівельного майданчика.

Згідно з п. 6.1 договір діє до повного завершення виконання сторонами своїх зобов'язань.

06.08.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с. 41), згідно з якою підрядник за завданням замовника прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс не врахованих основним договором робіт з демонтажу фундаментів, дорожніх покриттів, каналізаційних відстійників, корчування пнів та ін. за адресою: вул. Дерев'янка, 2, м. Умань, Черкаська область.

Пунктами 2.1 та 2.2 додаткової угоди №1 до договору сторони домовились про те, що загальна вартість робіт за даною додатковою угодою наведена у договірній ціні №2 (додаток №1) і становить 453267 грн. 60 коп., у тому числі 75604 грн. 60 коп. ПДВ. Загальна сума договору підряду №14-0613 з урахуванням додаткової угоди №1 становить 2638554 грн., у тому числі 439759 грн. ПДВ. Попередня оплата робіт, погоджених у додатковій угоді №1 складає 50%. Остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання/передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в).

Пунктом 2.3 додаткової угоди №1 її сторони визначили строк виконання передбачених цією угодою робіт до 31 серпня 2013 року.

У відповідності до локального кошторису №2-1-1 (а.с. 28-39) загальна сума по кошторису складає 2 184 926,00 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконання умов договору №14-0613 позивач за платіжними дорученнями від 13.06.2013 року №2074 (а.с. 14) перерахувало на рахунок приватного підприємства "Енергоремонт" 606 000 грн. 60 коп. попередньої оплати, за платіжними дорученнями від 18.07.2013 року №2667 (а.с. 15) суму 300 000 грн., від 25.07.2013 року №4339 (а.с. 13) суму 150 000 грн., від 29.07.2013 року №3 (а.с. 12) суму 300 000 грн., від 31.07.2013 року №4559 (а.с. 11) суму 300 000 грн., від 14.08.2013 року №2 (а.с. 10) суму 500 000 грн., від 30.08.2013 року №11 (а.с. 9) суму 200 000 грн.

На виконання додаткової угоди №1 до договору №14-0613 товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" за платіжними дорученнями від 27.09.2013 року №501 (а.с. 16) перерахувало приватному підприємству "Енергоремонт" на його рахунок в установі банку 282553 грн. 40 коп. плати за демонтажні роботи.

Всього, за договором і додатковою угодою до нього товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" сплатило приватному підприємству "Енергоремонт" 2 638 554 грн.

У відповідності до підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року №1 (а.с.46-49) та №2 (а.с. 51-56) та двома довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (а.с. 44-45, а.с. 50) за вересень 2013 року приватне підприємство "Енергоремонт" за договором виконало підрядні роботи і передало їх результати товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", а останнє їх прийняло. Загальна вартість виконаних робіт становить 2 077 456 грн. 80 коп.

Докази виконання приватним підприємством "Енергоремонт" підрядних робіт на решту сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" за їх виконання суми коштів у розмірі 561097 грн. 20 коп. (2638554 грн. - 2077456 грн. 80 коп.) відповідачем не надано ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

28.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" надіслало приватному підприємству "Енергоремонт" письмову вимогу №79 про повернення 561097 грн. 20 коп. як безпідставно набутої цим підприємством суми коштів (а.с. 17-18).

Приватне підприємство "Енергоремонт" на письмову вимогу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" від 28.05.2014 року №79 надало письмові заперечення від 24.06.2014 року №24-06/14 (а.с. 20-21), у яких вказало на укладання між сторонами, крім договору №14-0613 і додаткової угоди до нього №1, ще й додаткової угоди №2 та наявність у замовника заборгованості перед підрядником за фактично виконані ним підрядні роботи за вказаними договором та додатковими угодами до нього у сумі 456444 грн. 05 коп.

Докази укладення між сторонами додаткової угоди №2 до договору і наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" боргу у сумі 456 444 грн. 05 коп. перед приватним підприємством "Енергоремонт" в матеріалах справи відсутні. Позивач заперечує факт укладення додаткової угоди №2 до договору.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є повернення попередньої оплати за договором підряду №14-0613. Вимоги замовника мотивовані направленням підряднику вимоги щодо відмови від договору та повернення попередньої оплати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не доказав того, що він відмовився від прийняття простроченої частини зобов'язань за договором №14-0613 і додатковою угодою до нього №1 в порядку ч. 3 ст. 612, ст. 615 Цивільного кодексу України чи частково від договору в порядку ч. 2 ст. 849 цього ж Кодексу та п. 8.8. договору №14-0613.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Обов'язок доказування своїх доводів і заперечень у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено як на позивача, так і на відповідача. Суд першої інстанції, взявши до уваги той факт, що позивач не доказав того, що він відмовився від прийняття простроченої частини зобов'язання за договором №14-0613 і додатковою угодою до нього №1, проігнорував факт того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами взагалі виконання ним простроченого частини зобов'язання (Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (а.с. 46-49), Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (а.с. 51-56) на загальну суму 456 444,05 грн.).

Крім цього, суд першої інстанції не взяв до уваги лист-повідомлення про розірвання договору №14-0613.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першої статті 188 Господарського кодексу України також передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В силу ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною другою ст.849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Отже, з цих підстав договір може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто в результаті вчинення однією із сторін одностороннього правочину, який тягне цивільно-правові наслідки для обох сторін договору.

Відповідно до п.8.8 договору замовник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це підрядника, у разі якщо термін виконання робіт визначених у ст. 3.1. даного договору становить понад 20 (двадцять) календарних днів, з вини підрядника.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем належним чином умов договору.

Пунктом 8.9 договору передбачено, що відмова від даного договору є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатись про таку відмову.

У відповідності до розділу ІІ наказу Міністерства Інфраструктури України №958 від 28.11.2013 року "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в обєкті поштового звязку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно з п.2. вказаного наказу, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2014 року позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення лист - повідомлення від 24.10.2014 року (а.с. 98), яким позивач, вказавши на неналежне виконання відповідачем в установлені строки та об'ємах умов договору №14-0613 і додаткової угоди до нього №1, повідомив відповідача про одностороннє розірвання договору з моменту отримання відповідачем вказаного листа.

За таких обставин, враховуючи положення наведених норм, договір №14-0613 є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача та про виникнення у відповідача з 28.10.2014 року зобов'язання щодо повернення отриманих від позивача грошових коштів в якості передплати за договором.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 561 097,20 грн. з огляду на те, що утримання відповідачем невикористаних коштів попередньої оплати за договором №14-0613 і додаткової угоди до нього №1 є безпідставним, а доказів на підтвердження повернення позивачем суми невикористаної попередньої оплати відповідач суду не надав.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права а тому в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 задовольнити у повному обсязі.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 скасувати повністю.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2014 року у справі №925/1418/14 викласти в наступній редакції:

«1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Енергоремонт» (20340, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Паланка, вул. Леніна, буд. 3А, ЄДРПОУ 31668782) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (03150, вул. Щорса, 7/9, м. Київ, офіс 19, код ЄДРПОУ 32873692) грошові кошти у сумі 561 097,20 грн. (п'ятсот шістдесят одна тисяча дев'яносто сім гривень 20 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 11 221,20 грн. (одинадцять тисяч двісті двадцять одна гривня 20 копійок).»

4. Стягнути з приватного підприємства «Енергоремонт» (20340, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Паланка, вул. Леніна, буд. 3А, ЄДРПОУ 31668782) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (03150, вул. Щорса, 7/9, м. Київ, офіс 19, код ЄДРПОУ 32873692) 5 610,98 (п'ять тисяч шістсот десять гривень 98 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарського суду Черкаської області.

6. Справу №925/1418/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз