Постанова

від 10.12.2014 по справі 914/1048/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа № 914/1048/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Довгополові А.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки б/н від 02.09.2014 року (вх. № 01-05/4983/14 від 28.10.2014 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2014р.

у справі № 914/1048/14 (суддя - П.Т. Манюк)

за позовом: Прокурора Пустомитівського району Львівської області, м. Пустомити, Львівська область

в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача-1: Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки, с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-2: Раковецької сільської ради Пустомитівського району, с. Раковець Пустомитівського району Львівської області

до відповідача- 3: Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції, м. Пустомити Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-1: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ

про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету та про скасування державної реєстрації права власності.

за участю представників сторін:

від позивача: Жуган І.О., представнк (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача 1: Соханчак В.М., керівник

від відповідача 2: Солич В.В., голова Раковецької сільської ради;

від відповідача 3: Паньків А.Ф., представник (довіреність в матеріалах справи)

від третьої особи 1: не з'явився (належно повідомлений);

від третьої особи 2: Матвієнко С.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від прокуратури: не з'явився (належно повідомлений);

Причини зміни колегії викладені у відповідних розпорядженнях голови та в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2014р. та від 10.12.2014р.

Причини відкладення розгляду справи викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р.

Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечило, причин неявки не повідомило, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином повідомлене, що підтверджується копією списку згрупованих рекомендованих відправлень від 26.11.2014р.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Новим складом суду розпочато розгляд справи спочатку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2014 року (з врахуванням ухвали місцевого господарського суду від 21.08.2014р. про виправлення описки) (суддя Манюк П.Т.), позовні вимоги прокурора Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району № 55 "Про оформлення права власності на житловий будинок № 142 по вул. Центральній в с. Хоросно та будинок № 86 в с. Раковець" в частині оформлення права власності на житловий будинок № 142 за адресою: с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області за Агроторговим селянським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки. Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок № 142 за адресою: с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області за Агроторговим селянським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки. Стягнуто з Раковецької сільської ради Пустомитівського району в доход Державного бюджету України 2 436, 00 грн. судового збору.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що житловий будинок № 142, який знаходиться по вул. Центральній в с. Хоросно перебуває у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, перебуває на балансі ТОВ ім. Л. Українки відповідно до акту від 14.01.1997р. і не увійшов до статутного капіталу КАТП ім. Стефаника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Агроторгове селянське ТзОВ ім. Л. Українки звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення господарського суду. Апелянт вважає, що позовна давність щодо заявлених вимог позивачем пропущена, оскільки про наявність свідоцтва про право власності на житловий будинок в м. Хоросно по вул. Центральній, 142, вважає скаржник, позивачу було відому ще у 2008 році. Невзяття до уваги цього факту, на думку апелянта, є достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші учасники процесу правом визначеним ст. 96 ГПК України не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки не подали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши в судовому засіданні думку представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. При прийнятті рішення судова колегія Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.

З даних, які містяться у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19110820 від 06.06.2008р. власником житлового будинку загальною площею 388, 7 кв. м. (з них 186, 6 кв. м. - житлова площа) розташованого за адресою: вул. Центральній, 142 в с. Хоросно Пустомитівського р-ну Львівської області є Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки.

Підставою виникнення права власності на вказане нерухоме майно зазначено свідоцтво про право власності № 1 від 05.02.2001р., яке видане на підставі рішення виконкому Раковецької сільської ради № 55 від 11.12.2000р.

З інформаційної довідки Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.04.2014р. за індексним номером 20361521 вбачається, що нерухоме майно за адресою вул. Центральна, 142 в с. Хоросно Пустомитівського р-ну Львівської області у розмірі 5/100 частки з 22.12.2008р. належить ВАТ «Укртелеком» на праві приватної спільної часткової власності (на підставі договору купівлі-продажу, P.№4369 від 23.10.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвою О.Я.), 95/100 частки нерухомого майна зареєстровано на праві спільної часткової власності у ТзОВ ім. Л. Українки (на підставі свідоцтва про право власності 05.02.2001р., виданого виконкомом Раковецької сільської ради на підставі рішення № 55 від 11.12.2000р.).

З матеріалів справи вбачається, що Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області листами № 05-13-00547 від 28.01.2011р. та № 05-13-04737 від 15.08.2011р. зверталось до Раковецької сільської ради з вимогою щодо прийняття в комунальну власність територіальних громад с. Раковця та с. Хоросно об'єктів державного житлового фонду, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу КАТП ім. В. Стефаника та перебувають на балансі ТзОВ ім. Л.Українки, зокрема, 8-кв. житлового будинку по вул. Центральній, 142 в с. Хоросно.

Листом № 98 від 22.08.2011р. Раковецька сільська рада проінформувала Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, що черговою сесією шостого скликання Раковецької сільської ради від 19.05.2011р. прийнято рішення № 85 про взяття на баланс 8-ми квартирного житлового будинку по вул. Центральній, 142 в с. Хоросно Львівської області, зазначивши при цьому, що вказаний будинок знаходиться на праві приватної власності ТзОВ ім. Л. Українки.

Регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській області 28.09.2011р. звернулось до Раковецької сільської ради з листом № 05-13-05532, в якому повідомляє, що відповідно до приватизаційних документів (1995р.) об'єкти державного житлового фонду не увійшли до статутного капіталу КАТП ім. Стефаника, в т. ч. і гуртожиток в с. Хоросно.

В подальшому під час розподілу основних засобів КАТП ім. В. Стефаника відповідно до акта від 14.01.1997р., зазначений гуртожиток був переданий новоутвореному ТзОВ ім. Л. Українки як житловий будинок в с. Хоросно (1974р.).

Відповідно, згаданий житловий будинок на вул. Центральній, 142 в с. Хоросно є державним майном, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу КАПТ ім. В. Стефаника та перебуває на балансі ТзОВ ім. Л. Українки, що підтверджено результатами перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна, проведеної представниками регіонального відділення за участю директора ТзОВ ім. Л. Українки, що відображено в акті від 23.12.2009р.

На підставі викладеного, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області просить Раковецьку сільську раду внести відповідні зміни в своє рішення № 55 від 11.12.2000р., на підставі якого зареєстровано право власності на об'єкт за ТОВ ім. Л. Українки.

З акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу (код ЗКпО 00857568) держгоспу ім. В.Стефаника Пустомитівського району (при комісії утвореної згідно наказу начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 21.08.1995 р. № 1716) та плану приватизації державного господарства ім. В. Стефаника , затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області вбачається , що житловий будинок № 142, що знаходиться по вул. Центральній в с. Хоросно, який у процесі приватизації держгоспу ім. В. Стефаника не увійшов до статутного капіталу КАТП ім. В.Стефаника та перебував на балансі ТзОВ ім. Л. Українки перебуває у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Під час розподілу основних засобів КАТП ім. В. Стефаника, відповідно до акту, складеного 14.01.1997 р., житловий будинок № 142, що знаходиться на вул. Центарльній в с. Хоросно Пустомитівського району передано на баланс новоутвореному ТзОВ ім. Л. Українки, однак рішень про передачу вказаного житлового будинку у власність відповідача 1 позивач не приймав, дане майно закріплене за ТзОВ ім. Л. Українки лише на праві балансоутримувача.

Про перебування цього житлового будинку на балансі відповідача 1 свідчать також наявні в матеріалах справи: акти перевірки ТзОВ ім. Л. Українки щодо утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства в процесі приватизації та перебуває на його балансі від 25.11.2002р., від 14.06.2004р., від 05.06.2007р., 23.12.2009р.; відомості про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації в процесі приватизації станом на 31.12.2008р., 31.12.2009р., 31.12.22010р., 31.12.2011р., 31.12.2012р., в яких директор ТзОВ ім. Л. Українки подавав інформацію про те, що 8-ми квартирний житловий будинок по вул. Центральній в с. Хоросно, Пустомитівського р-ну Львівської області (державне майно) знаходиться на балансі даного товариства.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарської організації і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Відповідно до п. 1.3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебувають на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. № 908/68, управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебувають на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства.

РВ ФДМ України по Львівській області згоди/дозволу на передачу житлового будинку № 142 на вул. Центральній в с. Хоросно у власність Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки не надавало, жодних рішень про передачу йому нерухомого майна не приймало.

З аналізу ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції чинній під час прийняття спірного рішення № 55 від 11.12.2000р.), що визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, вбачається, що виконавчий комітет Раковецької сільської ради Пустомитівського району не уповноважений розпоряджатися житловим будинком по вул. Центральній, 142 в с. Хоросно Пустомитівського району, оскільки, рішення про передачу вказаного будинку у комунальну власність Раковецької сільської ради не приймалось і такий залишається у власності держави.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Конституційний суд України у рішенні від 16 квітня 2009 р. № 7-рп "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Статтею 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З наведеного вбачається, що задовольняючи позов прокурора Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Львівській області, судом першої інстанції до спірних правовідносин правильно застосовано норми чинного законодавства.

В апеляційній скарзі ТзОВ ім. Л. Українки стверджує, що про наявність свідоцтва про право власності на 8-кв. житловий будинок по вул. Центральній в с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області позивачу було відомо ще у 2008р., у зв'язку із чим позовна давність на звернення до суду з зазначеними позовними вимогами пропущена.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Зі слів РВ ФДМ України по Львівській про наявність рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 11.12.2000р. № 55 таке дізналося під час вирішення питання про передачу у комунальну власність об'єктів державного житлового фонду, що в процесі приватизації держгоспу ім. В. Стефаника не увійшли до статутного капіталу КАТП ім. В.Стефаника та перебувають на балансі ТзОВ ім. Л. Українки, зокрема 22.08.2011р. з листа Раковецької сільської ради № 98.

В матеріалах справи наявний акт перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу КАТП ім. В. Стефаника, але в процесі його розподілу передано на баланс ТзОВ ім. Л. Українки від 12.07.2012р. № 00933, в якому міститься інформація, що 8-кв. житловий будинок в с. Хоросно, вул. Центральна, 142 належить ТзОВ ім. Л. Українки на праві приватної власності. Також в зазначеному акті вказано, що між ТзОВ ім. Л.Українки та ВАТ «Укртелеком» 23.10.2008р. укладено договір купівлі-продажу 5/100 частини житлового будинку.

З наведеного можна зробити висновок, що позивач про наявність рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівстького району № 55 від 11.12.2000р. та про свідоцтво про право власності на житловий будинок по вул. Центральній, 142 в с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області, дізнався 22.08.2011р.

Крім того, відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура наділена таким повноваженням, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва прокуратурою у суді є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Відповідно до п. 4.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Про наявність незаконного рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району № 55 від 11.12.2000р. і про свідоцтво про право власності на вищевказаний житловий будинок від 05.02.2001р. прокуратурі Пустомитівського району стало відомо лише 24.07.2013р., з матеріалів скерованих РВ ФДМУ по Львівській області для проведення прокуратурою перевірки.

З позовом у Господарський суд Львівської області про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету та про скасування державної реєстрації права власності прокурор Пустомитівського району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернувся 28.03.2014р.

Відтак, твердження апелянта про пропуск позовної давності не підтверджені належними і допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України та є необгрунтованими.

У зв'язку із викладеним, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2014р.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст. 49 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2014р. у справі №914/1048/14 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Агроторгове селянське Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.12.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Матущак О.І.

Скрипчук О.С.