Ухвала

від 18.12.2014 по справі 15/5005/2635/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.14р. Справа № 15/5005/2635/2012 Розглядається скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м .Кривий Ріг

на дії державної виконавчої служби по ВП № 34533285

У справі:

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ", м. Кривий Ріг

про стягнення 79 309,90 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: Матвєєва Т.В., представник за довіреністю №52-16/45 від 23.01.14р.

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 12.04.12р. у справі № 15/5005/2635/2012 позов задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" попередню оплату в розмірі 79 077,84 грн., штраф в розмірі 232,06 грн., витрати по сплаті судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.12р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.12р. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.12р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.12р. скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.12 р. залишено в силі.

10.09.12р. господарським судом на примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.08.12р. і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.12р. видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" попередню оплату в розмірі 79 077,84 грн., штраф в розмірі 232,06 грн., витрати по сплаті судовий збір в розмірі 1609,50грн.

Крім того, 10.09.12р. господарським судом на примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.08.12р. видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 804,75 грн. судового збору з касаційної скарги.

23.10.14р. до суду від позивача (стягувача, скаржника) надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В. (далі-ВДВС) по ВП № 34533285. Скарга обґрунтована тим, що 19.09.14р. позивач (стягувач, скаржник) від ВДВС отримав лист від 05.09.14р. з проханням авансувати витрати на проведення виконавчих дій, а саме виготовлення експертної оцінки. В п. 1 ст. 42 ЗУ "Про виконавче провадження" (авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій) зазначено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Положеннями ч. 1 п. 4 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Враховуючи вищезазначене, позивач (стягувач, скаржник) вважає, що з аналізу наведених норм вбачається, що відповідно до п. 1 ст. 42 ЗУ "Про виконавче провадження", авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій є правом стягувача, а не обов'язком, а повернення виконавчого документу з підстав не здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, можливе лише з підстав, якщо це авансування прямо передбачено Законом. Так, відповідно до п. 1 та п. 6 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів господарювання. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня їх винесення. В листі ВДВС від 24.09.14р., вказано, що останнім, на підставі ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження", 05.09.14р. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, для виготовлення експертної оцінки. Проте що вказана постанова направлена на адресу позивача (стягувача, скаржника), в даному листі не вказано, а згідно роздруківки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 21.10.14р., інформація про винесення ВДВС 05.09.14р. постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені відсутня. Таким чином, ВДВС, листом від 05.09.14р. просило позивача (стягувача, скаржника) проавансувати витрати на виготовлення експертної оцінки без винесення постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, що є порушенням п. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження".

Окрім того, посилаючись на п.п. 1, 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" позивач (стягувач, скаржник) зазначає про те, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. З листа ВДВС від 24.09.14р. вбачається, що ВДВС проведено опис та накладено арешт на наступне майно Боржника:

- станція багатофункціональна АМІ - 300 STD, б/у, у робочому стані;

- кондиціонер марки ВЕСТ, білого кольору, б/у, у робочому стані;

- апарат зварювальний інженерний Імпульс 400, б/у у робочому стані, зеленого кольору;

- апарат зварювальний інженерний Імпульс 400, б/у у робочому стані, зеленого кольору;

- апарат повітряно-плазмової різки Мультиплаз 7500, червоного кольору, б/у у робочому стані.

Тобто, як вважає позивач (стягувач, скаржник), в даному переліку відсутнє майно, яке підлягає обов'язковій оцінці суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Таким чином, ВДВС зобов'язаний був самостійно визначити вартість вказаного вище майна і лише у випадку, якщо це майно відноситься до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден, або якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, або якщо боржник або стягував заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, про що винести вмотивовану постанову.

Враховуючи вищевикладене, позивач (стягувач, скаржник) вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови ВП № 34533285 про повернення виконавчого документа стягувачеві порушені вимоги ст.ст. 13, 42, 47, 58 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим позивач (стягувач, скаржник) просить суд визнати дії старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В. щодо винесення постанови ВП № 34533285 від 14.10.14р. про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними та скасувати постанову старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В. щодо винесення постанови ВП № 34533285 від 14.10.14р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою господарського суду від 23.10.14р. прийнято до розгляду вищезазначену скаргу та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.12.14р.

Ухвалою господарського суду від 02.12.14р. відкладено розгляд скарги на 18.12.14р.

18.12.14р. повноважний представник позивача (стягувача, скаржника) подану скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача (стягувача, скаржника) заявив клопотання про долучення до матеріалів справи належних доказів повідомлення сторін про день, час та місце розгляду поданої скарги.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.14р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник ВДВС у судове засідання вдруге не з'явився, витребувані документи до суду так і не надав. Але 18.12.14р. до суду від ВДВС надійшло клопотання (факс) про відкладення розгляду скарги на іншу дату, у зв'язку з зайнятістю повноважного представника ВДВС в іншому судовому засіданні.

Дослідивши подане клопотання ВДВС про відкладення розгляду скарги на іншу дату та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд вважає за необхідне відмовити ВДВС в задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги та розглянути скаргу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника ВДВС за наявними в ній матеріалами справи, оскільки:

По-перше, господарський суд обмежений в строках розгляду скарги, а саме скарга має бути розглянута господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання скарги. Виходячи з того, що скарга надійшла до господарського суду 23.10.14р., то скарга повинна бути розглянута по суті господарським судом до 23.12.14р. включно.

По-друге, ВДВС не обмежений у виборі осіб, котрі будуть здійснювати його представництво в господарському суді.

По-третє, ВДВС до свого клопотання про відкладення розгляду скарги не додав жодних доказів в обґрунтування неможливості забезпечення явки свого повноважного представника.

По-черверте, у ВДВС було достатньо часу для надання суду заперечень на подану скаргу та інших витребуваних документів, оскільки копію ухвали від 23.10.14р. про прийняття скарги та призначення її до розгляду у судовому засіданні на 02.12.14р. ВДВС отримав 29.10.14р., а копію ухвали від 02.12.14р. про відкладення розгляду скарги на 18.12.14р. ВДВС отримав 09.12.14р., що підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, у відповідача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду, а саме надання заперечень на подану скаргу та інших витребуваних документів

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ВДВС неналежним чином користується належними йому процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони та не вживає заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, подану скаргу та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд вважає, що подана скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" . Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України .

Також відповідно до ст. 11 Закону України "Про судоустрій" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами , об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб , визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Як зазначено у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Враховуючи умови ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" господарський суд вважає, що авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій є правом стягувача, а не обов'язком.

Як зазначено у п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом , незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" господарський суд вважає, повернення виконавчого документа з підстав не здійснення авансування втрат на організацію та проведення виконавчих дій, можливо лише з підстав, якщо це авансування прямо передбачено Законом.

Так, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

ВДВС не надано суду належних та допустимих доказів того, що державним виконавцем була винесена відповідна постанова по ВП № 34533285 про призначення експерта або спеціаліста, яка була у триденний строк з дня її винесення направлена сторонам.

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна . Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Враховуючи умови ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" господарський суд вважає, що оцінку арештованого майна по ВП № 34533285 державний виконавець мав визначити самостійно за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що арештоване майно по ВП № 34533285 не входить до переліку майна, яке повинно бути оцінено саме суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частина 2 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд вважає за необхідно зазначити про те, що ВДВС не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що оцінка арештованого майна по ВП № 34533285 не могла бути здійснена державним виконавцем самостійно у зв'язку зі складністю або боржник чи стягувач заперечували проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем.

Таким чином, господарський суд вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по ВП № 34533285 від 14.10.14р. були порушені вимоги ст.ст. 13, 42, 47, 58 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим дії старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по ВП № 34533285 від 14.10.14р. є незаконними, а постанова старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по ВП № 34533285 від 14.10.14р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій", ст.ст. 1, 11, 13, 17, 42, 47, 58 Законом України "Про виконавче провадження", ст. ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по ВП №34533285 від 14.10.14р. незаконними .

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по ВП № 34533285 від 14.10.14р., винесену старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Мартиненко О.В.

Суддя Н.Е. Петренко