Рішення

від 09.12.2014 по справі 904/4202/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/4202/14 09.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ"

до Публічного акціонерного. товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі відділення № 122 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

про розірвання Генерального договору № 2313-ИВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року та додаткових угод, стягнення 1147890,41 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Петриченко О.П. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 09.12.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить (згідно з уточненням та збільшенням позовних вимог):

- розірвати Генеральний договір № 2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року, а також невід'ємні його частини - додаткові угоди: Додаткову угоду №6 від 15.01.2014р., Додаткову угоду №8 від 03.02.2014р., Додаткову угоду №9 від 25.02.2014р., що укладені між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі відділення № 122 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ";

- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" заборгованість у розмірі 1 100 000,00 грн., 38800,00 грн. - інфляційних втрат, 9090,41 грн. - 3% річних та судовий збір у сумі 25045,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2014р. порушено провадження у справі №904/4202/14.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 20.08.2014р. матеріали справи № 904/4202/14 за вищевказаним позовом направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 904/4202/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 26.11.2014р.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" в судовому засіданні 26.11.2014р. надав суду пояснення по справі та документи по справі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного. товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в судове засідання 26.11.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва № 904/4202/14 від 30.10.2014р. документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014р розгляд справи відкладено на 09.12.2014р.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" в судовому засіданні 09.12.2014р. надав по суті позовних вимог, позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного. товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в судове засідання 09.12.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва № 904/4202/14 від 30.10.2014р. відзиву на позов та документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 29112278.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 09.12.2014р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 09.12.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (банк) в особі начальника відділення № 122 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Лабуз Людмили Миколаївни, яка діяла на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 720 від 11.04.2013 року та Товариством з обмеженою відповідальністю"Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" (вкладник) укладено Генеральний договір №2313-НВ про здійснення вкладних операції.

Даний Договір визначає загальні умови і порядок проведення між банком і вкладником вкладних операцій. Терміном "вкладні операції" в пункті 1.1. цього Договору визначаються операції з розміщення вкладником в банку належних йому вільних грошових коштів (далі - вклад) на рахунок № 26102030000139 /980 (далі - рахунок) в національній валюті України, при яких банк зобов'язується своєчасно повернути вкладнику суму вкладу і сплачувати проценти за його використання. Строк дії Договору до 18 травня 2014р. (п. 1.1., 1.2., п. 1.3.).

Відповідно до п. 1.4. Генерального договору, сума вкладу, розмір процентів за вкладом, порядок та строки виплати вкладнику процентів, а також інші умови, які можуть виникнути протягом дії даного Договору, визначаються окремими Додатковими угодами до даного Договору, що іменуються в подальшому "Додаткові угоди", які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.1., п. 4.2. Генерального договору, за користування вкладом банк зобов'язується сплачувати вкладнику проценти за ставкою, зазначеною у відповідній Додатковій угоді до цього Договору. Проценти нараховуються на фактичний залишок грошових коштів на рахунку.

Пунктом 5.1. Генерального договору визначено, що банк зобов'язаний повернути вклад та перерахувати нараховані проценти, згідно умов, що вказані у відповідні Додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до п. 8.1 Генерального договору, даний Договір діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань по ньому.

Згідно п. 9.5 Генерального договору, всі зміни і доповнення до цього Договору є його складовою частиною.

Додатковою угодою № 6 від 15.01.2014р. до Генерального договору визначено, що вкладник вносить, а банк приймає на рахунок в користування грошові кошти в сумі 500000,00 грн.; термін повернення банком вкладу вкладнику - 15.04.2014р.

Додатковою угодою № 8 від 03.02.2014р. до Генерального договору сторони погодили, що вкладник вносить, а банк приймає на рахунок в користування грошові кошти в сумі 100000,00 грн.; термін повернення банком вкладу вкладнику - 05.05.2014р.

Додатковою угодою № 9 від 25.02.2014р. до Генерального договору визначено, що вкладник вносить, а банк приймає на рахунок в користування грошові кошти в сумі 500000,00 грн.; термін повернення банком вкладу вкладнику - 26.05.2014р.

Відповідно до п. 9 Додаткових угод, повернення банком вкладнику вкладу та перерахування нарахованих за вкладом процентів відбувається за реквізитами вкладника вказаними в п. 10 цієї Угоди або у письмові заві вкладника, наданій останнім до повернення вкладу.

На виконання умов Генерального договору № 2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року та Додаткових угод №6 від 15.01.2014р., №8 від 03.02.2014р., №9 від 25.02.2014р., позивач вніс, а відповідач прийняв грошові кошти (вклади) на загальну суму 1 100 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №130 від 23.05.2013р., №291 від 03.12.2013р., №324 від 15.01.2014р., №326 від 16.01.2014р., №16 від 03.02.2014р., а також актом звірки взаєморозрахунків від 24.06.2014р.

Враховуючи те, що відповідач, вклад на загальну суму 1100 000,00 грн. в строки визначені сторонами позивачу не повернув, то, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд (згідно з уточненням та збільшенням позовних вимог):

- розірвати Генеральний договір № 2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року, а також невід'ємні його частини - додаткові угоди: Додаткову угоду №6 від 15.01.2014р., Додаткову угоду №8 від 03.02.2014р., Додаткову угоду №9 від 25.02.2014р., що укладені між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі відділення № 122 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ";

- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" заборгованість у розмірі 1 100 000,00 грн., 38800,00 грн. - інфляційних втрат, 9090,41 грн. - 3% річних та судовий збір у сумі 25045,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ч. 3).

Часиною 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Матеріалами справи підтверджується факт внесення позивачем вкладів відповідачу на виконання умов Генерального договору № 2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року та Додаткових угод №6 від 15.01.2014р., №8 від 03.02.2014р., №9 від 25.02.2014р. у загальному розмірі 11000000,00 грн.

Позивач зазначає, що листами від 03.04.2014 р. за вих. №0403-04, вих. №0403-05, вих. №0403-06 та претензією 18.04.2014 року за вих. № 0418-06ДФ вимагав від відповідача повернення вкладів на суму 1 100 000,00 грн. Матеріали справи не містять доказів направлення вказаних вимог на адресу відповідача.

Водночас, доводи позивача про те, відповідач отримав вказані вимоги 03.04.2014р. за вх. №3507/КБ, вх. №3508/КБ, вх. №3509/КБ та 18.04.2014р. за вх. №3747/КБ не приймаються до уваги, оскільки з вищевказаних листів та претензії не вбачається, що саме уповноважена особа відповідача здійснила відмітки про отримання.

Втім, Додатковими угодами №6 від 15.01.2014р., №8 від 03.02.2014р., №9 від 25.02.2014р. до Генерального договору сторонами погоджено строки повернення відповідачем вкладів позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, в строки визначені Генеральним договором та Додатковими угодами вкладів позивачу не повернув. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, відповідачем порушено умови Генерального договору № 2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року, Додаткової угоди №6 від 15.01.2014р., Додаткової угоди №8 від 03.02.2014р., Додаткової угоди №9 від 25.02.2014р. в частині повернення вкладу у розмірі 1100000,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення 1100000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов Генерального договору № 2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року та Додаткових угод №6 від 15.01.2014р., №8 від 03.02.2014р., №9 від 25.02.2014р. в частині своєчасного повернення вкладів, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання Генерального договору №2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року, Додаткової угоди №6 від 15.01.2014р., Додаткової угоди №8 від 03.02.2014р., Додаткової угоди №9 від 25.02.2014р.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 38800,00 грн. - інфляційних втрат, 9090,41 грн. - 3% річних, що нараховані у періоди з 16.04.2014р. по 14.08.2014р. на суму 500000,00 грн., з 06.05.2014р. по 14.08.2014р. на суму 100000,00 грн., з 27.05.2014р. по 14.08.2014р. на суму 500000,00 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з положеннями ст. 1058 ЦК предметом договору банківського вкладу можуть бути лише грошові кошти, а тому підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК .

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 38564,11 грн.

Розрахунок 3% річних, здійснений позивачем є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягають 3% річних у розмірі 9090,41 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Генеральний договір №2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року та Додаткові угоди до Генерального договору №2313-НВ про здійснення вкладних операцій від 23.05.2013 року: Додаткову угоду №6 від 15.01.2014р., Додаткову угоду №8 від 03.02.2014р., Додаткову угоду №9 від 25.02.2014р., що укладені між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дягтярівська, будинок, 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) в особі відділення № 122 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 118, код ЄДРПОУ 32470867).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дягтярівська, будинок, 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 118, код ЄДРПОУ 32470867) 1100000 грн. (один мільйон сто тисяч) 00 коп. - основний борг, 38564 (тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 9090 (дев'ять тисяч дев'яносто) грн. 41 коп. - 3 % річних, 24171 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят одну) грн. 09 коп. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.12.2014р.

Суддя О.В. Гулевець