Постанова

від 09.12.2014 по справі 802/3250/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3250/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончика В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

09 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Матохнюка Д.Б.

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.

представників сторін:

представників позивача: Максимчука А.І., Скворонського І.В.,

представника відповідача: Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "САМАРА - АГРО" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство "Гол - Сим - Агро" про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство "Гол - Сим - Агро" про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Крім того, в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача замінено не належного відповідача на належного відповідача, а саме Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що юридична особа ПП "Самара-Агро" зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 29.09.2011 року запис №11491020000001394, взято на податковий облік Вінницькою ОДПІ 30.09.2011 року за №18733, код ЄДРПОУ 37849685.

Згідно із планом проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Самара-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі направлень від 09 липня 2014 року №1824/22, №1825/22 державними податковими ревізорами-інспекторами з 09 по 17 липня 2014 року проводилась позапланова документальна перевірка ПП "Самара-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 травня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 24 липня 2014 року №2009/2201/37849685 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Самара-Агро».

На підставі акта перевірки Вінницької ОДПІ прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2014 року:

- №0006912201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 37971 грн., з яких - 30377 грн. за основним платежем та 7594 грн. штрафні санкції;

- №0006922201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 99265 грн.;

- №0006932201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 153950 грн., з яких - 123160 грн. за основним платежем та 30790 грн. - штрафні санкції.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно та необґрунтовано донараховано позивачу суми податкових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями від 08 серпня 2014 року №0006912201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 37971 грн., з яких - 30377 грн. за основним платежем та 7594 грн. штрафні санкції; №0006922201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 99265 грн.; №0006932201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 153950 грн., з яких - 123160 грн. за основним платежем та 30790 грн. - штрафні санкції. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення та оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів. виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, зокрема з прямих матеріальних витрат. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару (підпункт 138.8.1.).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності латника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом досліджувались господарські операції між ПП «Самара-Агро» та ФГ «Гол-Сим-Агро» по договору поставки №12/05 від 24 грудня 2013 року (а.с.30-31).

В грудні 2013 року ФГ «Гол-Сим-Агро» поставило ПП «Самара-Агро» товар по договору поставки №12/05 від 24 грудня 2013 року, а саме: насіння соняшника в кількості 228,78 тон по ціні 3400 грн. за тону, на суму 777 852 грн., в тому числі податок на додану вартість 129 642 грн., вартість товару без ПДВ - 648 210 грн., про що свідчать податкові, видаткові накладні та товаро - транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи та досліджувались судом першої інстанції.

Транспортування вказаного товару здійснювалось за рахунок ФГ «Гол-Сім-Агро».

Розрахунки за товар здійснювались через розрахунковий рахунок на суму 777 852 грн. Станом на 31.05.2014 року розрахунки проведені в повному обсязі.

Однак, згідно наданих для перевірки документів, на податкових накладних отриманих від ФГ «Гол-Сим-Arpo» у другій частині порядкового номера податкової накладної код відповідної діяльності зазначений цифрою 2, що засвідчує, що підприємство застосовує спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Згідно п. 3 Порядку заповнення податкової накладної зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за N 185/24962, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 14 січня 2014 року N 10, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у другій частині порядкового номера податкової накладної код відповідної діяльності:

- 2 - сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 розділу V Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до акту Жмеринської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 14/22/38173906 від 08.02.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки фермерського господарства «Гол-Сим-Агро» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року встановлено наступне.

ФГ "Гол-Сим-Агро" з 01.11.2013 року зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до виданого ДПІ у Шаргородському районі свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.11.2011 року №200146125, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 381739002260.

Необхідно зазначити, що вирощування, збирання та зберігання сільськогосподарської продукції включає в себе відповідний технологічний процес, який потребує певних витрат, зокрема: матеріально - технічна база, паливно - мастильні матеріали, міндобрива, наявність трудових ресурсів та складських приміщень, необхідних для зберігання вирощеної продукції, а також сертифікація визначення походження та якості продукції. Для підтвердження можливості проведення господарських операцій з вирощування сільськогосподарської продукції та здійснення відповідної діяльності.

Однак, згідно листа відділу Дерземагенства у Шаргородському районі Вінницької області від 07.12.2013 року №01-02-10/4265, який отримано на запит Жмеринської ОДПІ №1034/10/22-011 від 20.12.2013 року, за ФГ «Гол-Сим-Агро» рахувалися наступні земельні ділянки:

- за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 4,3503 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пасинківської сільської ради (Шаргородський район), обсяг реалізації (без врахування ПДВ) становить:

- за період з 01.11.2013року по 31.12.2013 року -15 319 217 грн.

Відповідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області №15294818 від 24.12.2013 року, яку отримано на запит Жмеринської ОДПІ №1042/10/22 від 24.12.2013 року, за ФГ «Гол-Сим-Агро» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

Крім того, згідно листа Управління агропромислового розвитку Шаргородської райдержадміністрації Вінницької області №547 від 24.12.2013 року посівна площа та валовий збір сільськогосподарських культур по ФГ «Гол-Сим-Агро» становить: за 2013 рік культура - багаторічні трави на сіні, площа - 2,17 га, валовий збір - 7,5 тонн.

Згідно листа центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Жмеринка, Жмеринського, Шаргродського та Барського районів від 03.02.2014 року №92, за ФГ «Гол-Сим-Агро» автотранспорт не реєструвався, та на обліку не значиться.

Також згідно наявної бази даних АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України за ФГ «Гол-Сим-Агро» транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області №10-02/123/14 від 16.01.2014 року в якому зазначено, що в уніфікованій базі обліку Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області сільськогосподарська техніка ФГ «Гол-Сим-Агро» не реєструвалась.

В зв'язку з не наданням ФГ «Гол-Сим-Агро» будь-яких первинних документів до звірки, встановити наявність працюючих та їх кваліфікацію для здійснення господарської діяльності підприємства встановити не можливо.

Тому враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки у ФГ «Гол-Сим-Агро» були відсутні земельні ділянки, для вирощування сільськогосподарської продукції в обсягах, які відображені в поданій звітності по податку на додану вартість, матеріально - технічна база для здійснення господарської діяльності, тому ФГ «Гол-Сим-Агро» проведено операції по наданню податкової вигоди з метою штучного формування витрат та податкового кредиту контрагентам - покупцям, що не мають реального товарного характеру.

З врахуванням всіх обставин та матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що операції з поставки товарів від ФГ «Гол-Сим-Агро» на адресу позивача в грудні 2013 року не проводились, а тому і не можливо встановити виробника сільськогосподарської продукції поставленої ФГ «Гол-Сим-Агро» на адресу ПП «Самара-Агро» та визначити правомірність нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість у наданих ним податкових накладних.

Згідно п.198.6. ст..198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами , та доповненнями) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у в'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті .01 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно з п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2.4 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені вищезазначеними Законом України та Положенням.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.

Крім того, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, що під час розгляду судом першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_5, який зазначив, що він як фізична особа-підприємець має автопідприємство з найманими працівниками. Договір на перевезення товару №12/05 від 24.12.2013 року не укладав. Стосовно розрахунків нічого не міг пояснити, однак зазначив, що підприємство ФГ «Гол-Сим-Агро» йому не відоме.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ПП «Самара-Агро» являється підприємством, яке здійснює переробку соняху в олію та макух, а тому судом не можливо встановити, що саме товар, який придбаний у ФГ «Гол-Сим-Агро» використовувався у господарській діяльності позивача.

Також, в судове засідання викликався представник ФГ «Гол-Сим-Агро», однак в судове засідання не з'явився на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою "не існує".

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті податкові повідомлення - рішення є правомірними та прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів щодо протиправності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "САМАРА - АГРО" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство "Гол - Сим - Агро" про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Матохнюк Д.Б.