Постанова

від 11.12.2014 по справі 820/16762/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 грудня 2014 р. № 820/16762/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Копійки О.С.,

представника відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю

до Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог митного законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336, статті 345, пункту 1, 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України та наказу ГУ Міндоходів у Харківській області від 09.04.2014 р. № 162 проведена документальна невиїзна перевірка правильності визначення митної вартості товарів «риба охолоджена - лосось», «риба охолоджена - форель» та «оселедець морожений» ввезених за митними деклараціями, за період 2011 - 2013 роки, в зоні діяльності Харківської, Миколаївської та Київської митниці Міндоходів Спільним підприємством «УКРАІНСКАЯ ВОСТОЧНАЯ РИБНАЯ КОМПАНІЯ» товариством з обмеженою відповідальністю.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.05.2014р. №23/2014/20-40/30665859, відповідно до якого встановлені порушення СП «УВРК» ТОВ абзацу 1 статті 264, абзац 1 статті 267 Митного кодексу України (Закон України від 11.07.2002 № 92-ІУ), пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання на суму - 2656452,09 грн., в тому числі по ПДВ - 2656452,09 грн.

На підставі вказаного акту, ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 р. №0000422210, яким нарахована сума податкового зобов'язання 2656452,09 грн. податку на додану вартість та 948441,84 грн. штрафних санкцій.

СП «УВРК» ТОВ 11.06.2014 звернулося зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України.

Державною фіскальною службою України 05.08.2014р. прийнято рішення про результати розгляду скарги від №978/6/99-99-10-01-06-15, відповідно до якого скарга СП «УВРК» ТОВ частково задоволено, а сума нарахованого підприємству у вищевказаному податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання - зменшенню на суму ПДВ та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку із порушенням вимог ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України № 92-ІУ при визначенні митної вартості ввезеного СП «УВРК» ТОВ товару «оселедець морожений». В рішенні також вказано, що відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.05.2014 р. №0000422210 вважатиметься відкликаним з дня надходження до платника податків нового податкового повідомлення, яке буде містити зменшену суму грошового зобов'язання.

ГУ Міндоходів у Харківській області 27.08.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000622210, яким встановлено грошове зобов'язання у сумі 12362,07 грн. податку на додану вартість та 6181,03 грн. штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи порушення законодавства позивачем, відповідач в акті перевірки зазначив, що проводилось співставлення документів, наданих до митного оформлення по МД від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 СП «УВРК» ТОВ (контракт № 1501/09 від 15.01.2009р. та додаткова угода від 31.01.2011р. до контракту № 1501/09 від 15.01.2009р.; додаткова угода від 07.09.2011р. до контракту № 1501/09 від 15.01.2009р., інвойс № 10454 від 15.02.2012р.) з документами, які надійшли на запит до митного та податкового директорату Норвегії стосовно перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів, які надавались для підтвердження заявленої митної вартості СП «УВРК» ТОВ, при ввезенні на митну територію України товару - «риба охолоджена - лосось», «риба охолоджена - форель» з митної території Норвегії (МД від 20.02.2012 р. № 125110002/2012/370877).

В акті перевірки вказано, що за отриманою інформацією (лист Київської митниці Міндоходів від 12.03.2014 р. № 06.1-41/2/12-1772) перевіряючими встановлено, що вартість вищевказаного товару згідно документів, наданих митним та податковим директоратом Норвегії - відправником для експорту в Україну, становить: 89458,29 дол. США (експортна митна декларація Норвегії від 16.02.2012р. № 201902012012360, інвойс № 10454 від 15.02.2012р.) на умовах поставки товару FСА ВRАNDASUND, а митна вартість заявлена СП «УВРК» ТОВ за МД від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 при оформленні імпорту товару становить 81720,68 дол. США.

Відповідач вказує, що проведеною перевіркою встановлено заниження СП «УВРК» ТОВ митної вартості товарів «риба охолоджена - лосось», «риба охолоджена - форель» оформлених за МД від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 на загальну суму 7737,61 дол. США.

Щодо експортної митної декларації Норвегії від 16.02.2012р. №201902012012360 та інвойсу №10454 від 15.02.2012р., і їх відношення до СП «УВРК» ТОВ контролюючий орган зазначає, що Департаментом митної справи Міністерства доходів і зборів України отримано відповідь на запит до митної адміністрації Королівства Норвегія стосовно перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів, які надавались для підтвердження заявленої митної вартості СП «УВРК» ТОВ при ввезенні на митну територію України товару - риба охолоджена (форель, лосось) з митної території Королівства Норвегія за митною декларацією від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877.

За отриманою інформацією відповідач зробив висновок, що вартість вказаного товару згідно з документами, наданими митним органом Королівства Норвегія фірмою-виробником для експорту в Україну становить - 89458,29 дол. США (інвойс № 10454 від 15.02.2012р., митна декларація Королівства Норвегія від 16.02.2012р. № 201902012012360) на умовах поставки товару FСА ВRАNDASUND, а митна вартість, заявлена СП «УВРК» ТОВ при митному оформленні імпорту товару на умовах поставки товару FСА ВRАNDASUND становить 81720,68 дол. США

В акті перевірки містяться посилання на те, що відправник за інвойсом № 10454 від 15.02.2012р. та за митною декларацією від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 - ІСЕ SEAFOOD AS, інвойс № 10454 від 15.02.2012 заявлено у графі 44 митної декларації від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877, а кількісні, вагові та інші характеристики (окрім грошових параметрів) інвойсу № 10454 від 15.02.2012р. повністю збігаються з такими ж показниками митної декларації від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877. Опис графи 31 митної декларації від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 повністю збігається з описом інвойсу № 10454 від 15.02.2012р.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з EAST EUROPEAN FISH COMPANY (Великобританія) в рамках контракту від 15.01.2009р. №1501/09, за умовами якого продавець постачає та передає у власність покупця (Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю) згідно дійсного контракту товари. Покупець приймає у власність та оплачує товар згідно умов вказаного договору.

В рамках вказаного контракту укладені дві додаткові угоди від 07.09.2011р. та 10.09.2009р., умовами яких змінено умови юридичної адреси і підпису, а також встановлено, що відправником товару може виступати NORWAY PELAGIC.

На виконання умов контракту, EAST EUROPEAN FISH COMPANY поставило на адресу позивача товар, а позивач оформив митну декларацію 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 на підставі, серед іншого, інвойсу №10454 від 15.02.2012р., який виданий саме продавцем товару, зазначивши ціну продукції в розмірі 81720,68 дол. США.

Суд зазначає, що відповідно до положень п.1.2 ст.1 Податкового кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, суд зазначає, що позивач визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товару, який імпортувався. Під час митного оформлення подав всі необхідні документи які дозволяли визначити вартість товару за ціною контракту.

Під час митного оформлення товару, працівники митниці здійснили необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення, перевірку правильності класифікації товару, вартість товару, перевірку правильності нарахування податків і зборів із ВМД. Зауважень щодо ціни товару та поданих позивачем документів у митниці не виникало.

Відтак, на думку суду, митниця підтвердила правильність та достовірність заповненої позивачем ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - проставлянням відбитка печатки у відповідній графі ВМД. Рішень про відмову у митному оформленні товару, у зв'язку із виявленими невідповідностями у первинних документах позивача, митницею не приймалося. Протиправних дій, спрямованих на заниження обов'язкових платежів, митницею також не виявлялося.

Пунктом 2 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до ст. 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Фактично суть спору полягає у різниці ціни, яка відображена в інвойсах, які видані EAST EUROPEAN FISH COMPANY (Великобританія) від 15.02.2012р. №10454 та ІСЕ SEAFOOD AS, інвойс № 10454 від 15.02.2012р.

Досліджуючи вказані вище докази, суд зазначає, що в інвойсі, який виданий ІСЕ SEAFOOD AS не міститься посилань на номер або інші відомості контракту, який укладений між підприємством позивача та EAST EUROPEAN FISH COMPANY, таких відомостей також не зазначено і в митній декларації, яка надавалась до митної адміністрації Королівства Норвегія від 16.02.2012р. № 201902012012360.

Отже, неможливо встановити пов'язаність інвойсів один з іншим та пов'язаність інвойсу ІСЕ SEAFOOD AS з контрактом від 15.01.2009р. №1501/09.

Слід також зазначити, що відповідачем не надано жодних об'єктивних даних про те, що сума у розмірі 89458,29 доларів США була узгоджена, встановлена та сплачена СП«УВРК» ТОВ за товар, що вказаний у МД від 16.02.2012р. № 201902012012360.

В матеріалах справи міститься лист EAST EUROPEAN FISH COMPANY, в якому повідомляється, що будь - які інші інвойси ніж ті, що були надані при імпорті СП «Украінская Восточная Рибная Компанія» ТОВ ними для оформлення на митниці не надавались.

Крім того суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідача є посилання на норми Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-ІУ, який втратив чинність на момент прийняття рішення.

Таким чином, відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів того, що документи, які були підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції та які подавалися до митного оформлення містять неправдиві відомості, або отримані незаконним шляхом та не наведено обґрунтувань щодо відношення інвойсу, який отриманий від митної адміністрації Королівства Норвегія, до виконання умов контракту від 15.01.2009р. №1501/09.

На підставі зазначеного, суд вважає, що висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем сум податку та додану вартість та митних платежів не відповідає дійсним обставинам, ґрунтуються на припущеннях та суперечать нормам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року, прийняте Головним управлінням Міндоходів у Харківській області підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже щодо позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30665859) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко