Ухвала

від 11.03.2015 по справі 820/16762/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 р.Справа № 820/16762/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/16762/14

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю

до Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30665859) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог жодною із сторін не оскаржуються, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року, прийняте Головним управлінням Міндоходів у Харківській області підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336, статті 345, пункту 1, 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України та наказу ГУ Міндоходів у Харківській області від 09.04.2014 р. № 162 проведена документальна невиїзна перевірка правильності визначення митної вартості товарів "риба охолоджена - лосось", "риба охолоджена - форель" та "оселедець морожений" ввезених за митними деклараціями, за період 2011 - 2013 роки, в зоні діяльності Харківської, Миколаївської та Київської митниці Міндоходів Спільним підприємством "УКРАІНСКАЯ ВОСТОЧНАЯ РИБНАЯ КОМПАНІЯ" товариством з обмеженою відповідальністю.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.05.2014р. №23/2014/20-40/30665859, відповідно до якого встановлені порушення СП "УВРК" ТОВ абзацу 1 статті 264, абзац 1 статті 267 Митного кодексу України (Закон України від 11.07.2002 № 92-ІУ), пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання на суму - 2656452,09 грн., в тому числі по ПДВ - 2656452,09 грн.

На підставі вказаного акту, ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 р. №0000422210, яким нарахована сума податкового зобов'язання 2656452,09 грн. податку на додану вартість та 948441,84 грн. штрафних санкцій.

СП "УВРК" ТОВ 11.06.2014 звернулося зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України.

Державною фіскальною службою України 05.08.2014р. прийнято рішення про результати розгляду скарги від №978/6/99-99-10-01-06-15, відповідно до якого скарга СП "УВРК" ТОВ частково задоволено, а сума нарахованого підприємству у вищевказаному податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання - зменшенню на суму ПДВ та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку із порушенням вимог ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України № 92-ІУ при визначенні митної вартості ввезеного СП "УВРК" ТОВ товару "оселедець морожений". В рішенні також вказано, що відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.05.2014 р. №0000422210 вважатиметься відкликаним з дня надходження до платника податків нового податкового повідомлення, яке буде містити зменшену суму грошового зобов'язання.

ГУ Міндоходів у Харківській області 27.08.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000622210, яким встановлено грошове зобов'язання у сумі 12362,07 грн. податку на додану вартість та 6181,03 грн. штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи порушення законодавства позивачем, відповідач в акті перевірки зазначив, що проводилось співставлення документів, наданих до митного оформлення по МД від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 СП "УВРК" ТОВ (контракт № 1501/09 від 15.01.2009р. та додаткова угода від 31.01.2011р. до контракту № 1501/09 від 15.01.2009р.; додаткова угода від 07.09.2011р. до контракту № 1501/09 від 15.01.2009р., інвойс № 10454 від 15.02.2012р.) з документами, які надійшли на запит до митного та податкового директорату Норвегії стосовно перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів, які надавались для підтвердження заявленої митної вартості СП "УВРК" ТОВ, при ввезенні на митну територію України товару - "риба охолоджена - лосось", "риба охолоджена - форель" з митної території Норвегії (МД від 20.02.2012 р. № 125110002/2012/370877).

В акті перевірки вказано, що за отриманою інформацією (лист Київської митниці Міндоходів від 12.03.2014 р. № 06.1-41/2/12-1772) перевіряючими встановлено, що вартість вищевказаного товару згідно документів, наданих митним та податковим директоратом Норвегії - відправником для експорту в Україну, становить: 89458,29 дол. США (експортна митна декларація Норвегії від 16.02.2012р. № 201902012012360, інвойс № 10454 від 15.02.2012р.) на умовах поставки товару FСА ВRАNDASUND, а митна вартість заявлена СП "УВРК" ТОВ за МД від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 при оформленні імпорту товару становить 81720,68 дол. США.

Відповідач вказує, що проведеною перевіркою встановлено заниження СП "УВРК" ТОВ митної вартості товарів "риба охолоджена - лосось", "риба охолоджена - форель" оформлених за МД від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 на загальну суму 7737,61 дол. США.

Щодо експортної митної декларації Норвегії від 16.02.2012р. №201902012012360 та інвойсу №10454 від 15.02.2012р., і їх відношення до СП "УВРК" ТОВ контролюючий орган зазначає, що Департаментом митної справи Міністерства доходів і зборів України отримано відповідь на запит до митної адміністрації Королівства Норвегія стосовно перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів, які надавались для підтвердження заявленої митної вартості СП "УВРК" ТОВ при ввезенні на митну територію України товару - риба охолоджена (форель, лосось) з митної території Королівства Норвегія за митною декларацією від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877.

За отриманою інформацією відповідач зробив висновок, що вартість вказаного товару згідно з документами, наданими митним органом Королівства Норвегія фірмою-виробником для експорту в Україну становить - 89458,29 дол. США (інвойс № 10454 від 15.02.2012р., митна декларація Королівства Норвегія від 16.02.2012р. № 201902012012360) на умовах поставки товару FСА ВRАNDASUND, а митна вартість, заявлена СП "УВРК" ТОВ при митному оформленні імпорту товару на умовах поставки товару FСА ВRАNDASUND становить 81720,68 дол. США

В акті перевірки містяться посилання на те, що відправник за інвойсом № 10454 від 15.02.2012р. та за митною декларацією від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 - ІСЕ SEAFOOD AS, інвойс № 10454 від 15.02.2012 заявлено у графі 44 митної декларації від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877, а кількісні, вагові та інші характеристики (окрім грошових параметрів) інвойсу № 10454 від 15.02.2012р. повністю збігаються з такими ж показниками митної декларації від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877. Опис графи 31 митної декларації від 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 повністю збігається з описом інвойсу № 10454 від 15.02.2012р.

Позивач не погодившись з висновком звернувся до суду із відповідним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України,документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно зі ст. 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з EAST EUROPEAN FISH COMPANY (Великобританія) в рамках контракту від 15.01.2009р. №1501/09, за умовами якого продавець постачає та передає у власність покупця (Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю) згідно дійсного контракту товари. Покупець приймає у власність та оплачує товар згідно умов вказаного договору.

В рамках вказаного контракту укладені дві додаткові угоди від 07.09.2011р. та 10.09.2009р., умовами яких змінено умови юридичної адреси і підпису, а також встановлено, що відправником товару може виступати NORWAY PELAGIC.

На виконання умов контракту, EAST EUROPEAN FISH COMPANY поставило на адресу позивача товар, а позивач оформив митну декларацію 20.02.2012р. № 125110002/2012/370877 на підставі, серед іншого, інвойсу №10454 від 15.02.2012р., який виданий саме продавцем товару, зазначивши ціну продукції в розмірі 81720,68 дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товару, який імпортувався. Під час митного оформлення подав всі необхідні документи які дозволяли визначити вартість товару за ціною контракту.

Колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення товару, працівники митниці здійснили необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення, перевірку правильності класифікації товару, вартість товару, перевірку правильності нарахування податків і зборів із ВМД. Зауважень щодо ціни товару та поданих позивачем документів у митниці не виникало.

Також, колегія суддів зазначає, що фактично суть спору полягає у різниці ціни, яка відображена в інвойсах, які видані EAST EUROPEAN FISH COMPANY (Великобританія) від 15.02.2012р. №10454 та ІСЕ SEAFOOD AS, інвойс № 10454 від 15.02.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, в інвойсі, який виданий ІСЕ SEAFOOD AS не міститься посилань на номер або інші відомості контракту, який укладений між підприємством позивача та EAST EUROPEAN FISH COMPANY, таких відомостей також не зазначено і в митній декларації, яка надавалась до митної адміністрації Королівства Норвегія від 16.02.2012р. № 201902012012360.

Таким чином, неможливо встановити пов'язаність інвойсів один з іншим та пов'язаність інвойсу ІСЕ SEAFOOD AS з контрактом від 15.01.2009р. №1501/09.

В матеріалах справи міститься лист EAST EUROPEAN FISH COMPANY, в якому повідомляється, що будь - які інші інвойси ніж ті, що були надані при імпорті СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ ними для оформлення на митниці не надавались.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідача є посилання на норми Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-ІУ, який втратив чинність на момент прийняття рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів того, що документи, які були підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції та які подавалися до митного оформлення містять неправдиві відомості, або отримані незаконним шляхом та не наведено обґрунтувань щодо відношення інвойсу, який отриманий від митної адміністрації Королівства Норвегія, до виконання умов контракту від 15.01.2009р. №1501/09.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем сум податку та додану вартість та митних платежів не відповідає дійсним обставинам, ґрунтуються на припущеннях та суперечать нормам законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000622210 від 27.08.2014 року, прийняте Головним управлінням Міндоходів у Харківській області.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/16762/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2015 р.