Вирок

від 17.12.2014 по справі 164/1378/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 164/1378/14-к Провадження №11-кп/773/481/14 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач : ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року місто Луцьк Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

його законного представника - ОСОБА_8 ,

захисника - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №11-кп/773/481/14 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2014 року яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Маневичі, Маневицького району, Волинської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, учень Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету, житель АДРЕСА_1 , несудимий,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі п. "а" ст. 1, ст.ст. 9, 12, 14 Закону України „Про амністію у 2014 році від 08 квітня 2014 року звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного за цим вироком покарання.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Маневичі, Маневицького району, Волинської області, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, непрацюючий, житель АДРЕСА_2 , несудимий,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Луцька, Волинської області, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, непрацюючий, житель АДРЕСА_2 , раніше судимий Маневицьким районним судом 07.05.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за даним вироком невідбутого покарання за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 07 травня 2013 року, остаточно визначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 обчислювати з моменту його затримання, після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Воскресенка, Новотроїцького району, Херсонської області, українець, громадянин України, освіта базова загальна середня, учень НВК „Маневицька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ім. А.П. Бринського - гімназія, потерпілий від аварії на ЧАЕС, житель АДРЕСА_3 , раніше несудимий,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_12 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Новокиївка, Томаківського району, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, непрацюючий, військовозобов`язаний, житель АДРЕСА_2 , несудимий, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_13 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі відділу освіти Маневицької районної державної адміністрації задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в користь Відділу освіти Маневицької районної державної адміністрації 3780 (три тисячі сімсот вісімдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_11 , ОСОБА_14 в користь ОСОБА_17 4791 грн., в користь ОСОБА_18 - 1250 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 в користь ОСОБА_20 6 250 грн.

Решту позовних вимог залишено без розгляду.

Стягнено з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , а в разі відсутності в них майна, достатнього для відшкодування судових витрат - з їх батьків (усиновлювачів) або піклувальників, на користь Маневицького РВ, судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 981 грн. 36 коп.

Ухвалою від 18 листопада 2014 року цього ж суду у даний вирок в порядку ст. 379 КПК України внесено виправлення: в його вступній частині виправлено термін призначеного ОСОБА_11 за вироком Маневицького районного суду від 07.05.2013 року іспитового строку з 3 на 1 рік.

В ході судового розгляду судового провадження, апеляційний суд,-

встановив:

Засуджені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 визнані винними у вчиненні за попередньою змовою групою осіб протягом січня квітня 2014 року в смт. Маневичі ряду таємних крадіжок чужого майна, в тім числі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 таємних крадіжок, поєднаних з проникненням в житло, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ще й у вчиненні таких крадіжок повторно.

А саме:

- з 02 по 03 січня 2014 року близько 22 год., за попередньою змовою між собою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з гаража на АДРЕСА_1 ,таємно викрали належні ОСОБА_20 цінності на 13100 грн. та ОСОБА_19 на 500 грн.;

- близько 21 год. 14 лютого 2014 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повторно проникли в гаражне приміщення відділу освіти ІНФОРМАЦІЯ_6 , що за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали належні даній установі цінності на 6778 грн.;

- у ніч з 19 на 20 лютого 2014 року вони ж проникли в ряд гаражів по АДРЕСА_5 , звідки таємно викрали належні ОСОБА_21 цінності на 500 грн., ОСОБА_18 на 2500 грн;

- біля 20 год. 22 лютого 2014 року проникли в господарські приміщення по АДРЕСА_6 , звідки таємно викрали належні ОСОБА_22 пристрої на 2900 грн.;

- біля 23 год. 23 лютого 2014 року, проникнувши в гаражне приміщення по АДРЕСА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 таким же способом викрали електричні пристрої належні ОСОБА_23 на 730 грн.;

- вночі з 26 по 27 лютого 2014 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , проникли в металевий контейнер по АДРЕСА_8 , звідки таємно викрали належні ОСОБА_17 будівельні інструменти на 9 582 грн.;

- біля 24 год. 29 квітня 2014 року ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 потай проникли на охоронювану територію ДП Маневицьке лісове господарство, яке знаходяться за адресою: вул. Карла Маркса, 45, смт. Маневичі, Маневицького району. Звідти таємно викрали мідний силовий кабель вартістю 36 642 грн.

Прокурор, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, не оспорюючи вирок в частині доведеності вчиненого і кваліфікації дій ОСОБА_24 , вказує на невірне звільнення того від покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком і одночасне звільнення його від відбування покарання на підставі п. а) ст. 1, 9, 12, 14 Закону України «Про амністію в 2014 році» та про помилкове зазначення у вступній частині вироку засудження ОСОБА_11 вироком Маневицького районного суду від 07.05.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України з іспитовим строком на 3 роки, в той час, як тому призначено іспитовий строк в 1 рік.

Просить внести відповідне виправлення в вступну частину вироку щодо ОСОБА_11 та скасувати вирок в частині призначення ОСОБА_7 покарання, ухваливши новий, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік і на підставі п. а) ст. 1, 9, 12, 14 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити його від відбування даного покарання.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, який доповів суть справи та доводи апеляції, прокурора, який її підтримав, засудженого ОСОБА_7 , його законного представника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , які погодились з нею, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Вчинення ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб таємної крадіжки чужого майна, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України стверджується зібраними і дослідженими судом доказами і не оспорюється апелянтом.

Разом з тим, при призначенні даному обвинуваченому покарання суд в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році», звільнивши ОСОБА_7 з випробуванням на підставі ст. 75, 104 КК України від призначеного покарання у виді позбавлення волі, одночасно звільнив його від відбування даного покарання і згідно вищевказаного акту амністії, що даним Законом не передбачено.

В зв`язку з цим вирок в частині призначення ОСОБА_7 покарання підлягає до скасування з винесенням нового.

У відповідності з ст. 50, 65 КК України, призначаючи ОСОБА_7 покарання, апеляційний суд враховує, що ним вчинено злочин середньої тяжкості. У вчиненому даний обвинувачений признався та розкаявся, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, що є пом`якшуючими покарання обставинами. Обтяжуючі обставини відсутні. Слід врахувати і особу винного, його неповнолітній вік.

В зв`язку з вищенаведеним апеляційний суд призначає ОСОБА_7 покарання у виді 1 року позбавлення волі. А оскільки даний обвинувачений підпадає під дію п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» і подав заяву з проханням застосувати до нього акт амністії, апеляційний суд вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного покарання.

Що стосується апеляції в частині внесення виправлення у вступну частину винесеного Любешівським районним судом вироку щодо ОСОБА_11 , то вона до задоволення не підлягає, оскільки даний суд в порядку ст. 379 КПК України самостійно виправив допущену ним описку в частині терміну відстрочки, призначеної даному обвинуваченому за попереднім вироком, що вправі був зробити.

Разом з тим, перевіряючи вирок в повному об`ємі, апеляційний суд відмічає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 62, 374 КПК України, постанови Верховного Суду України від 31.03.1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при вирішенні цивільних позовів про відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми обвинуваченими, в разі відсутності в них майна та самостійного заробітку поклав дане відшкодування на їх батьків, які не були залучені по справі як цивільні відповідачі, не роз`яснив їм їх права та не допитав. При цьому у вироку зазначив лише загальну суму стягуваних збитків, не конкретизувавши, яким чином і в яких частках вони повинні бути відшкодовані. Що унеможливлює виконати вирок в цій частині.

Крім того, при вирішенні питання про відшкодування судових витрат по справі з неповнолітніх непрацюючих обвинувачених, суд вироком ухвалив в разі відсутності у них майна провести стягнення з їх батьків, піклувальників (усиновителів), не вказавши їх прізвищ та частки кожного в даному відшкодуванні. Що теж унеможливлює виконання вироку.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд скасовує вирок в частині вирішення цивільних позовів та відшкодування судових витрат, вважаючи, що позови повинні бути вирішені судом в порядку цивільного судочинства, а питання щодо судових витрат в порядку виконання вироку.

Керуючи ст. 404, 405, 407, 409, 415 КПК України, апеляційний суд -

з а с у д и в :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі п. а) ст.1, ст.9, 12, 14 Закону України від 08 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного за цим вироком покарання.

В порядку ст. 404 КПК України скасувати вирок Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 в частині вирішення цивільних позовів про відшкодування завданої злочинами шкоди та вирішення питання щодо судових витрат і направити провадження на новий судовий розгляд: щодо відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства, а щодо судових витрат - в порядку виконання вироку.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: