Постанова

від 03.12.2014 по справі 908/4011/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 908/4011/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі господарського суду Запорізької області за позовомЗапорізької міської ради, м. Запоріжжя доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаГоловного управління Державного агентства земельних ресурсів України в Запорізькій області, м. Запоріжжя провнесення змін до договору оренди землі

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Пушанко І.О.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі за текстом - ПАТ "Укрнафта") про внесення змін до Договору оренди землі від 17.01.2006 року за № 040626100023, а саме: змінити п. 4 Договору оренди землі від 17.01.2006 року за № 040626100023, укладеного між Запорізькою міською радою та ПАТ "Укрнафта", загальною площею 0,2568 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 1-а, для розташування автозаправної станції, виклавши його в такій редакції: "4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 2 198 002, 56 грн. в цінах 2013 року."; змінити п. 8 Договору оренди землі від 17.01.2006 року за № 040626100023, укладеного між Запорізькою міською радою та ПАТ "Укрнафта", площею 0,2568 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 1-а, для розташування автозаправної станції, виклавши його в такій редакції: "8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 131 880, 15 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України в Запорізькій області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2014 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року позовні вимоги задоволено повністю: внесено зміни до п. п. 4, 8 Договору оренди земельної ділянки від 17.01.2006 року № 040626100023, укладеного між Запорізькою міською радою та ПАТ "Укрнафта", площею 0,2568 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 1-а, для розташування автозаправної станції, виклавши їх в такій редакції: "4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 198 002, 56 грн. в цінах 2013 року"; "8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 131 880, 15 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, а оскільки положеннями спірного договору оренди та нормами законодавства передбачено можливість зімни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати, в даному випадку за рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Запорізькою міською радою до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивача та третю особу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.2005 року на підставі рішення двадцять другої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 37/317 від 01.08.20005 року Запорізькою міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (орендар), правонаступником якого є ВАТ "Укрнафта", було укладено Договір оренди землі (залі за текстом - Договір), за умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0, 2568 га, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 1-А, для розташування автозаправної станції, який зареєстровано в Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 17.01.2006 року за № 040626100023.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 706 585, 20 грн. в цінах 2005 року (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору його укладено на 10 років.

За змістом п. п. 8, 10 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 7 065, 85 грн. за календарний рік в цінах 2005 року; вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Комунарського району 33213812500005 в відділені Держказначейства у Комунарському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 25216341, код 13050200.

За умовами п. 11 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно з п. 32 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягання згоди щодо змін умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Факт передачі орендодавцем орендарю в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:03:039:0097, загальною площею 0, 2568 га, яка знаходиться за адресою: вул. Новокузнецька, 1-а у м. Запоріжжі для розташування автозаправної станції підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки від 17.01.2006 року.

13.11.2007 року Запорізькою міською радою та ПАТ "Укрнафта" укладено Додаткову угоду до Договору, яка зареєстрована у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 15.05.2008 року за № 040826100854.

В п. 1 Додаткової угоди сторони узгодили викласти п. 8 Договору у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 29 254, 66 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року".

03.03.2008 року Запорізькою міською радою прийнято рішення "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" № 79, відповідно до якого вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Діпромісто" (п. 1); затвердити базову вартість 1 м 2 землі у розмірі 190, 18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 року; при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки значення коефіцієнтів впливу санітарно-гігієнічних факторів, які діють на даній ділянці, застосовувати в повному обсязі відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (п. 6); впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008 року (п. 7); визнати рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 року № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки (п. 8); Управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжі Запорізької області до 01.05.2008 року розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників (п. 9); доручити управлінню внутрішньої політики міської ради оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації (п. 10).

27.07.2011 року Запорізькою міською радою прийнято рішення "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі" № 16, згідно з додатком 2 до якого визначено, що при розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій здійснюється торгівля нафтопродуктами, застосовується коефіцієнт "4".

26.06.2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 року "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради № 79 від 03.03.2008 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати.

Пунктом 2 додатку до вказаного рішення визначено, що при розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою для розташування автозаправних станцій використовується коефіцієнт " 6".

Рішення № 37 було оприлюднене 24.07.2012 року в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності 01.01.2013 року як зазначено в п. 5 цього рішення.

Згідно Витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка 1 м 2 земельної ділянки площею 2 568, 00 м 2 (спірна земельна ділянка) становить 855, 92 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 2 198 002, 56 грн.

Запорізькою міською радою 28.08.2013 року було направлено відповідачу письмову пропозицію за № 01/02-32/02595 щодо внесення змін до п. 8 Договору оренди.

Листом від 25.09.2013 року за № 1109 відповідач повернув позивачу примірники додаткового договору з протоколом розбіжностей.

У відповідь на лист відповідача, позивач листом від 10.10.2013 року № 08/02-21/03114 з протоколом розбіжностей не погодився та запропонував відповідачу прийняти умови додаткового договору.

Судами встановлено, що станом на час звернення до суду відповідач на запропоновані позивачем зміни до договору оренди землі не відреагував, додаткову угоду до договору укладено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є внесення змін до договору оренди землі, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. п. а), в) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17).

В п. 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Виходячи з положень пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата, поряд із земельним податком, є формою плати за землю, яка, в силу положень п. п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, віднесена до загальнодержавних податків.

Згідно з п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування за цим податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування відповідно до п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди (ст. 288.4), але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.5).

Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Згідно зі ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

При цьому, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 13 цього ж Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5 - 7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, мінімальний граничний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється Податковим кодексом України, при цьому затвердження ставок земельного податку, а, отже, і розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки, відноситься до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Тому, прийняття радою рішення про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення є підставою для приведення положень спірного договору оренди землі у відповідність до вимог цього рішення в частині визначення розміру орендної плати.

В матеріалах справи міститься Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданий Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 1-а, площею 2 568, 00 м2 за кадастровим номером 2310100000:03:039:0097. Відповідно до цього Витягу станом на 06.02.2013 року нормативна грошова оцінка вказаної ділянки становить 2 198 002, 56 грн.

Таким чином, розмір земельного податку для вказаної земельної ділянки складає 21 980, 03 грн. (1 % від нормативної грошової оцінки), а орендна плата складає 131 880, 15 грн. (21 980, 03 грн. х 6, де 6 - коефіцієнт "К", згідно якого визначається розмір орендної плати).

Законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

В п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, яким встановлено орендну плату за земельну ділянку, що є предметом Договору оренди землі, в розмірі 6 % від її нормативної грошової оцінки, прийняте Запорізькою міською радою в межах наданої чинним законодавством компетенції.

При цьому, станом на час вирішення спору судом вказане рішення в установленому законом порядку не скасовано, не змінено і не визнано недійсним, а відтак, в силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання на відповідній території.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодекс України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічні положення узгоджені сторонами і в п. 32 Договору оренди землі.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судами встановлено, що пропозицію щодо зміни умов п. 8 Договору шляхом укладення додаткової угоди до нього було направлено позивачем на адресу відповідача 28.08.2013 року, що відповідачем не заперечувалось.

Крім того, в п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 чітко роз'яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Відтак, встановивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що оскільки положеннями спірного договору оренди та нормами законодавства передбачено можливість зімни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати, в даному випадку за рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суду України у своїх постановах від 06.12.2010 року у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 року у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 року у справі № 17/299-10, від 04.07.2011 року у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ПАТ "Укрнафта", викладені в касаційній скарзі зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних та обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 908/4011/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга