Ухвала

від 16.12.2014 по справі 2а-3057/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/800/51575/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лева»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 р.

у справі № 2а-3057/12/1370

за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

до Спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лева»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова (далі - позивач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова) звернулась до суду з позовом до Спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лева» (далі - відповідач, СП ТОВ «Студія Лева») про стягнення податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. позов задоволено. Стягнуто з СП ТОВ «Студія Лева» в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 108080,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СП ТОВ «Студія Лева», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі висновків акта позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення від 18.08.2005 року за № 0000422630/0 /04-23-2/04957350/14156, яким визначила СП ТОВ «Студія Лева» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 108081 грн., з яких 71979 грн. - основного платежу та 36102 грн. - штрафних санкцій.

Відповідачем оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Ухвалою Вищий адміністративний суд України від 10 грудня 2009 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року та залишено в силі постанову господарського суду Львівської області від 08.06.2006 року, якою суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.08.2005 року № 0000422630/0/04-23-2/04957350/14156.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення податкового боргу) (далі - Закон) , якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону було передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.08.2005 року № 0000422630/0/04-23-2/04957350/14156 є узгодженим з 10 грудня 2009 року, тобто з часу набрання постанови господарського суду Львівської області від 08.06.2006 року законної сили.

Згідно з підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 ст. 15 Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, пунктом 102.4 статті 102 якого передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Статтею 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для звернення до суду з даним позовом податковий орган мав право протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, тобто з 10 грудня 2009 року. Звернувшись до суду 09 квітня 2012 року, податковий орган не пропустив строку звернення до суду.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковим кодексом України також визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 108080,00 грн. підтверджено податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.08.2005 року № 0000422630/0/04-23-2/04957350/14156 та є узгодженим з 10 грудня 2009 року.

Відповідно до ст. 59 Податкового Кодексу України податковим органом винесено першу податкову вимогу від 28.12.2011 № 1772 на суму 108080,00 грн., яка скерована на адресу відповідача та вручена органами поштового зв'язку 05.01.2012 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо стягнення податкового боргу, оскільки з часу надіслання податкової вимоги та звернення податкового органу до суду пройшло більше 60 днів.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лева» відхилити.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов