Рішення

від 16.12.2014 по справі 910/20756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20756/14 16.12.14

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Приватного акціонерного товариства «Київстар»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія»

про зобов'язання виконання обов'язку в натурі

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Мотуз В.В.

від відповідача: Савченко А.В.

від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі -відповідач) про зобов'язання відповідача припинити сервітут шляхом демонтування свого телекомунікаційного обладнання з частини даху житлової будівлі комунальної власності, що знаходиться по вул. Вербицького, буд. 32 в м. Києві, яке було розміщене на підставі договору про встановлення сервітуту №КІЕ 2819 від 01.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 20.10.2014 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якій пояснив, що співвласником приміщень по вул. Вербицького, буд. 32 в м. Києві є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія», телекомунікаційне обладнання базової станції було встановлене на підставі договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія», а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також судом оголошувалась перерва до 17.11.2014 р. у порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.11.2014 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32, ідентифікаційний номер - 19123662) третьою особою , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Зобов'язано Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» копії позовної заяви з додатками та надати суду докази виконання. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія» надати письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин. Витребувано у Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15) у строк до 12.12.2014 р. інформацію про власника будівлі, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32. Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві надати витребувані судом відомості. Розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 16.12.2014 р. о 14 год. 30 хв.

16.12.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник третьої особи подав пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» є необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.12.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Приватним акціонерним товариством «Київстар» укладено договір №КІЕ 2819 про встановлення сервітуту, предметом якого є обмежене право користування відповідачем частиною даху будівлі комунальної власності, що знаходяться за адресою зазначеною в додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, об'єкт розміщення використовується виключно для розміщення обладнання базової станції стільникового зв'язку, антенно-фідерних пристроїв та телекомунікаційного обладнання, у визначеному сторонами місці, згідно схеми розміщення, що є додатком до цього договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що відповідач зобов'язується вносити позивачу відповідно до умов договору плату за використання об'єкту розміщення та інші платежі, визначені договором.

Відповідно до п. 3.2. договору, загальний розмір плати за даним договором становить 6 835,29 грн.

Згідно п. 9.1. договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 30.06.2013 р.

Додатком №1 до договору визначена адреса будівлі, дах якої надавався у користування відповідачеві, а саме: м. Київ, вул. Вербицького, 32, площа 11,00 м 2 .

01.07.2012 р. між сторонами було підписано акт №1 готовності, за якою позивач надав відповідачеві обмежене право користування частиною даху будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2012 р. до договору №КІЕ 2819 про встановлення сервітуту від 01.07.2012 р. сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.06.2014 р. включно.

30.06.2014 р. між сторонами підписано акт припинення користування майном за договором про встановлення сервітуту №КІЕ 2819 від 01.07.2012 р. у зв'язку із закінченням терміну дії договору, позивач припинив надання відповідачеві обмеженого права користування частиною даху будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що під час візуального огляду даху будинку №32 по вул. Архітектора Вербицького, 32, який проводився 10.09.2014 р., встановлено, що телекомунікаційне обладнання базової станції стільникового зв'язку відповідача знаходиться в працюючому стані та під'єднане до будинкової електромережі, про що позивачем складено відповідний акт.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що 01.01.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Київстар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія» було укладено договір №КІЕ 2819 про надання послуг з утримання обладнання, за умовами якого відповідач передає, а третя особа приймає на утримання і розміщує у визначених сторонами в узгодженій схемі, обладнання базової станції стільникового зв'язку комунікаційної мережі відповідача та антенно-фідерні пристрої (АФП) зазначеної станції («RBS»).

Згідно п. 1.2. договору, послуги надаються третьою особою за його місцезнаходженням, що збігається з місцем розташування БС КІЕ 2819, яке визначене в п. 1.1. та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32.

Відповідно до п. 2.2.1. договору, третя особа зобов'язується не пізніше 01.01.2013 р. підготовити місце розташування і, при його готовності, прийняти RBS на утримання в порядку, визначеному договором.

Пунктом 7.1. договору, строк дії договору - з дати укладення до 31.12.2013 р. з можливістю подальшої пролонгації. За 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах.

Оскільки суду не надано доказів направлення письмової вимоги про припинення дії договору №КІЕ 2819 про надання послуг з утримання обладнання від 01.01.2013 р., суд приходить до висновку, що останній автоматично продовжував свою дію та є чинним на день прийняття рішення по справі.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України про "Житлово-комунальні послуги", балансоутримувач будинку, споруди , житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Проте, перебування майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою наявності у цього підприємства права повного господарського відання майном.

Баланс підприємства чи організації є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав перебування майна у володінні підприємства.

Перебування будинку, на балансі одного підприємства (організації), не означає, що останнє має виключне право користування всіма приміщеннями цього будинку.

Факт перебування будинку на балансі одного з підприємств не є підставою для визнання його єдиним законним володільцем усіх приміщень цього будинку. Право одного підприємства на користування і розпорядження конкретним нежитловим приміщенням, яке перебуває на балансі іншого підприємства, є документи, що підтверджують право власності.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Відповідно особа, яка набула у власність частину майна будинку, набуває і право спільної власності на неподільне майно приміщення.

Згідно ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Статтею 361 ЦК України, передбачено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія» на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу №199/П від 26.12.2006 р. набуло право власності на нежилі приміщення з №1 по №12 (групи приміщень №8), №№І, ІІ, ІІІ, V, VI першого поверху, №IV другого поверху (в літ. А) загальною площею 170,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 32 (літ.А).

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія» є власником нежитлових приміщень площею 170,30 кв.м. у будинку по вул. Вербицького Архітектора, 32 (літ. А), останнє набуло також і право спільної часткової власності на неподільне майно будинку по вул. Вербицького Архітектора, 32, а саме - дах будинку, а відтак - і право використовувати таке майно за власним бажанням, в тому числі для надання послуг з розміщення та утримання обладнання базової станції стільникового зв'язку комунікаційної мережі відповідача.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивач не довів господарському суду належними доказами протиправності дій відповідача, суд визнає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.12.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.