Постанова

від 05.08.2015 по справі 910/20756/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 910/20756/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційні скарги 1. Заступника прокурора м. Києва 2. Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року у справі за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до третя особа:Приватного акціонерного товариства "Київстар" Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія" прозобов'язання виконання обов'язку в натурі

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2014 року, КП "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду з позовом про зобов`язання ПАТ "Київстар" демонтувати телекомунікаційне обладнання з частини даху будівлі комунальної власності, що знаходиться по вул. Вербицького, 32 у м. Київ.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначав, що зазначене телекомунікаційне обладнання було розміщено на даху будинку відповідно до умов договору № КІЕ2819 від 01.07.2012 року, який припинив свою дію 30.06.2014 року про що складено відповідний акт.

Проте добровільно демонтувати обладнання відповідач відмовляється, а тому позивач просив постановити рішення про його примусовий демонтаж.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014 року порушено провадження у справі, а ухвалою того ж суду від 17.11.2014 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача залучено ТОВ "Глорія".

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року у позові відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року - без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2015 року порушено касаційне провадження у справі за скаргами позивача та Заступника прокурора міста Києва, у яких вони посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просять судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи про відмову у позові господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що на теперішній час обладнання відповідача розміщено на даху будинку № 32 по вул. Вербицького у м. Києві відповідно до договору № КІЕ2819 від 01.01.2013 року, укладеного з ТОВ "Глорія", яке є власником на частини нежитлових приміщень, площею 170,3 м 2 , у будинку по вул. Вербицького, 32 (літ. А). Як учасники спільної часткової власності, ТОВ "Глорія" має право розпоряджатись іншим неподільним майном будинку в силу приписів ст. ст. 356, 360, 369 ЦК України, а тому надання товариством місця для розміщення обладнання є правомірним, а вимоги про його демонтаж безпідставними.

Але визнати, що наведене господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом відповідає дійсності, а правова оцінка є правильною, не можна.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ст. 355 ЦК України).

Спільна сумісна власність - це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності і відповідно до законодавства спільною власністю є майно, набуте подружжям під час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом ( ч. 3 ст. 368 ЦК України) квартира (будинок), передані при приватизації державного майна у спільну сумісну власність, приміщення загального користування у багатоквартирних будинках, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, тощо.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Учасники такої власності мають право на частку у праві власності на майно (ч. 1 ст. 356 ЦК України), а не на конкретно визначену частку у майні, тоб то кожному із співвласників спільної часткової власності не може належати частка самого майна.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. У разі недосягнення згоди між співвласниками у праві спільної часткової власності про порядок володіння і користування спільним майном спір вирішується судом.

При цьому кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ст. 364 ЦК України).

У разі виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, стосовно особи, майно якої виділено, спільна власність припиняється, але зберігається щодо інших учасників спільної власності, які не бажають реалізувати право на виділення своїх часток із спільного майна.

За цими нормами, виділення в натурі та реєстрація права власності, як на окремий об`єкт нерухомості, виключає визнання такого власника майна суб`єктом права спільної часткової власності, а тому при наявності у ТОВ "Глорія" права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 8), № № І, ІІ, ІІІ, V, VІ першого поверху, № ІV другого поверху, загальною площею 170,3 м 2 , які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32(літ. А) відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2006 року, посилання на приписи ст. ст. 356, 360, 361 ЦК України, а тим більше на ст. 369 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", як на норми, які визначають право товариства використовувати дах житлового будинку, було безпідставним.

За таких обставин, коли суди вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин, а встановлене не відповідає дійсності, судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і у залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко