Ухвала

від 16.12.2014 по справі 823/8/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №823/8/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2012 року №0006322304, №0006332304,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2012 року №0006322304, №0006332304.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «ММ Пекеджінг Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року, березень 2012 року, та віднесення до валових витрат витрати у відповідних періодах, в тому числі по взаєморозрахунках за квітень 2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 06.12.2012 року №361/23-2/32654262.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 175470,00 грн, в тому числі за І квартал 2012 року на 73076,00 грн, ІІ квартал 2012 року - 39029,00 грн, ІІІ квартал 2012 року - 63365,00 грн; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 148935,00 грн, в тому числі за грудень 2011 року на 102590,00 грн, березень 2012 року - 46345,00 грн.

В обґрунтування заниження податкових зобов'язань контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Кміс-Торгмаш-МК», оскільки до перевірки не надано свідоцтво про Державну метрологічну атестацію або сертифікати якості, які видаються на кожну партію товару; в наданих до перевірки товарно - транспортних накладних відсутні дані, які повинні ідентифікувати суб'єкти господарювання, а саме коди перевізника, вантажовідправника, відсутні данні про посаду того, хто дозволив відпуск, якої маси вантаж та хто здавав його для перевезення.

Окрім цього, відповідач посилається на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07.06.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс - Торгмаш - МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року» та від 03.07.2012 року №440/22-317/37740366 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс - Торгмаш - МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року», якими не підтверджені об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ТОВ «Мережа» за грудень 2011 року, березень, квітень 2012 року, та по операціях по продажу товарів (робіт, послуг) на адресу покупців.

20 грудня 2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0006322304, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну вартість 219338,00 грн., у тому числі за основним платежем 175470,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 43868,00 грн;

- №0006332304, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну вартість 223403,00 грн., у тому числі за основним платежем 148935,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 74468,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеним вище контрагентом, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у грудні 2011 року ТОВ «Кміс - Торгмаш МК» позивачу на підставі рахунків - фактур було поставлено товар.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем були надані рахунки - фактури: від 06 грудня 2011 року №СФ-0000068 на товар: ізопрпілацетат (замовлення від 12.10.2011 року №113865) у кількості 6560 кг на суму без ПДВ 128904,00 грн., ПДВ 25780,80 грн; від 08 грудня 2011 року №СФ-0000069 на товар: етилацетат (замовлення від 14.09.2011 року №11345-02-00) у кількості 8100 кг на загальну суму без ПДВ 120690,00 грн, ПДВ 24138,00 грн; від 26.12.2011 року №СФ-0000094 на товар: ізопрпілацетат у кількості 8200 кг на загальну суму без ПДВ 156538,00 грн, ПДВ 31307,60 грн; від 26 грудня 2011 року №СФ-0000095 на товар: розчинник для флексодруку у кількості 6400 кг на загальну суму 106816,00 грн, ПДВ 21363,00 грн. На вказаних рахунках - фактурах проставлені підписи відповідальних осіб позивача про їх отримання.

Товар був прийнятий позивачем у кількості та за ціною, що зазначені в рахунках - фактурах, що підтверджується видатковими накладними від 06 грудня 2011 року №РН-0000071, від 08 грудня 2011 року № РН-0000072, від 26 грудня 2011 року № РН-0000174, №РН-0000175, та поставлений СПД ОСОБА_2, що підтверджується товарно - транспортними накладними від 08.12.2011 року №71, від 08.12.2011 року №72, від 26.12.2011 року №174, від 26.12.2011 року №175.

На виконання умов правочину постачальником на адресу позивача були виписані податкові накладні від 06.12.2011 року №18, від 08.12.2011 року №29, від 26.12.2011 року №101, від 26.12.2011 року №102.

На підтвердження оплати отриманого товару позивачем надані виписки по рахунку у банку, з яких вбачається оплата за вищенаведеними рахунками - фактурами, прибуткові ордери.

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано витяг з обліку руху та залишків товарно - матеріальних цінностей по постачальнику ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», з якого вбачається рух товару та його списання на виробництво.

Також, 14 лютого 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Кміс - торгмаш МК» (постачальник) укладено договір поставки №1202, відповідно до якого останній зобов'язується поставити/передати покупцю товар на визначених цим договором умовах, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Товар продається/поставляється в асортименті, в кількості і по цінах у відповідності з товарними (товарно - транспортними) накладними (актами), які в якості додатків є складовими частинами цього договору. Загальна сума договору протягом його дії визначається на підставі товаросупровідної документації (рахунки - фактури, накладні, акти) на проданий товар, яка є складовою частиною договору.

На виконання умов договору контрагентом було поставлено товар у квітні 2012 року на загальну суму без ПДВ 350640,00 грн, ПДВ 70128,00 грн, у березні 2012 року на загальну суму без ПДВ 231723,00 грн, ПДВ 46344,60 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані рахунки - фактури від 02 квітня 2012 року №СФ-0000141, №СФ-0000142, від 27 квітня 2012 року №СФ-0000209 на товар: етилацетат у відповідній кількості 8100 кг (загальна вартість без ПДВ 121824,00 грн, ПДВ 24364,00 грн), 7200 кг (загальна вартість без ПДВ 108288,00 грн, ПДВ 21657,60 грн), 8100 кг (загальна вартість без ПДВ 120528,00 грн, ПДВ 24105,60 грн), 8100 кг (загальна вартість без ПДВ 122715,00 грн, ПДВ 24543,00 грн), 7200 кг (загальна вартість без ПДВ 109008,00 грн, ПДВ 21801,60 грн). На вказаних рахунках - фактурах проставлені підписи відповідальних осіб позивача про їх отримання.

Товар був прийнятий позивачем у кількості та за ціною, що зазначені в рахунках - фактурах, що підтверджується видатковими накладними від 02 квітня 2012 року №РН-0000235, від 03 квітня 2012 року №РН-0000244, від 27 квітня 2012 року №РН-0000297, від 01 березня 2012 року №РН-0000207, від 02 березня 2012 року №РН-0000209, та поставлений СПД ОСОБА_2, що підтверджується товарно - транспортними накладними від 02.04.2012 року №235, від 03.04.2012 року №244, від 27.04.2012 року №297, від 01.03.2012 року №207, від 02.03.2012 року №209.

На виконання умов договору постачальником на адресу позивача були виписані податкові накладні від 02.04.2012 року №1, від 03.04.2012 року №9, від 27.04.2012 року №79, від 01.03.2012 року №1, від 02.03.2012 року №5.

На підтвердження оплати отриманого товару позивачем надані виписки по рахунку у банку, з яких вбачається оплата за вищенаведеними рахунками - фактурами, прибуткові ордери та витяги по аналізу рахунку: приходний ордер.

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано витяг з обліку руху та залишків товарно - матеріальних цінностей по постачальнику ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», з якого вбачається рух товару та його списання на виробництво.

Окрім цього, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем в судовому порядку оскаржувалося податкове повідомлення - рішення від 09.08.2012 року №0003852304, яким позивачу на підставі акту перевірки від 23.07.2012 року №135/23-2/32654262 за виявлені порушення збільшено грошове зобов'язання на загальну суму 87660,00 грн, у тому числі за основним платежем 70128,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 17532,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №2а/2370/3308/2012, що залишена без змін ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.08.2012 року №0003852304.

Вказаними судовими рішеннями було встановлено реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за договором від 14.02.2012 року №1202 в частині постачання товару - етилацетату, у квітні 2012 року за видатковими накладними від 02 квітня 2012 року №РН-0000235, від 03 квітня 2012 року №РН-0000244, від 27 квітня 2012 року №РН-0000297.

Тому, відповідно до частини першої статті 72 КАС України вказані обставини звільнені від доказування при розгляді даної справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеним вище товариством здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договорів та розрахункових документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкових повідомлень - рішень від 20.12.2012 року №0006322304, №0006332304.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 19.12.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.