Ухвала

від 11.12.2014 по справі 820/7002/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ К/800/2913/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Вербицької О. В., Степашка О. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фінпром.Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Фінпром.Інвест" (далі - ТОВ "Фінпром.Інвест") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Київському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року позов ТОВ "Фінпром.Інвест" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Київському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Фінпром.Інвест" у задоволенні позову.

ТОВ "Фінпром.Інвест" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Київському районі.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Київському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Фінпром.Інвест" щодо правильності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "СТРОЙ.МОНТАЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОЛІМП". За результатами перевірки складено акт №1924/22.1-07/31498750 від 31 травня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Фінпром.Інвест" вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25 листопада 2011року, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1863869, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Київському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0001401201 від 07 червня 2013 року, яким ТОВ "Фінпром.Інвест" зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 84116, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Фінпром.Інвест" мало договірні відносини з ТОВ "СТРОЙ.МОНТАЖ" за договорами підряду №05-VIII/8.3-3 від 20 грудня 2011 року, №05-VIII/8.3-2 від 20 грудня 2011 року, №05-VIII/8.4 від 17 квітня 2012 року та з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОЛІМП" за договором підряду №05-VIII/7.5 від 12 грудня 2011 року.

ТОВ "СТРОЙ.МОНТАЖ" видало ТОВ "Фінпром.Інвест" податкові накладні №2 від 25 січня 2012 року, №4 від 27 лютого 2012 року, №4 від 20 липня 2012 року та №6 від 24 липня 2012 року; ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОЛІМП" видало ТОВ "Фінпром.Інвест" податкові накладні №3 від 24 квітня 2012 року, №4 від 25 квітня 2012 року, №5 від 26 квітня 2012 року, №6 від 29 серпня 2012 року, №3 від 14 вересня 2012 року, №4 від 24 вересня 2012 року. Оплата ТОВ "Фінпром.Інвест" послуг підтверджена платіжними дорученнями: на користь ТОВ "СТРОЙ.МОНТАЖ" №12 від 25.01.2012 року, №40 від 27.02.2012 року, №179 від 20.07.2012 року, №190 від 24.07.2012 року та на користь ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОЛІМП" №88 від 24.04.2012 року, №97 від 25.04.2012 року, №98 від 26.04.2012 року, №218 від 29.08.2012 року, №248 від 14.09.2012 року, №256 від 19.09.2012 року. Отримання та оприбуткування послуг підтверджена кошторисами на виконання замовлених робіт, графіками виконання робіт, графіками фінансування, актами приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в), актами прийому-передачі проектної документації, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). Крім того, у контрагентів наявні ліцензії на здійснення будівельної діяльності.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що акти податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки та про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності контрагентів ТОВ "СТРОЙ.МОНТАЖ", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОЛІМП" не можуть вважатись належними доказами порушень ТОВ "Фінпром.Інвест" податкового законодавства.

Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Фінпром.Інвест" правомірно сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "СТРОЙ.МОНТАЖ" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОЛІМП", оскільки суми підтверджені необхідними первинними документами на підставі реально здійснених господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Фінпром.Інвест".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.В. Вербицька О.І. Степашко