Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/21594/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21594/14 03.12.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан 12"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енсо-Центр"

про стягнення 47 450,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Крутовський С.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Кучеров М.А. - директор

Плагун Л.С. - адвокат

Іващенко Д.А. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан 12" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енсо-Центр" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 44 182,40 грн., пені в сумі 2 822,73 грн. та трьох процентів річних у сумі 445,69 грн. відповідно до договору поставки від 26.05.2014 № 8.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву та письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що, травнева поставка замороженої риби є позадоговірною, оскільки сторонами не було узгоджено істотних умов договору.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 26.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монблан 12", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енсо-Центр", далі Покупець, було укладено договір поставки № 8, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Постачальник поставляє у власність Покупця товар: рибу свіжоморожену в асортименті, а Покупець приймає та оплачує поставлений товар на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 4.1 Договору умовою оплати товару є 100% оплата протягом семи календарних днів з моменту передачі товару представнику Покупця.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється на підставі виставлених Покупцю рахунків-фактур у гривні України, по банківським реквізитам Постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (п. 10.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар - сардину морожену у тушках, на загальну суму 114 182,40 грн., що підтверджується видатковою накладною від 27.05.2014 № МН-0000010, товар було прийнято відповідачем за довіреністю. Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 70 000 грн., оплата здійснювалась платіжним дорученням від 04.06.2014 № 160 в сумі 30 000 грн., платіжним дорученням від 06.06.2014 № 164 в сумі 30 000 грн. та платіжним дорученням від 03.07.2014 № 187 в сумі 10 000 грн., оскільки останній належним чином зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, тому за ним утворився борг в розмірі 44 182,40 грн., який позивач і намагається стягнути.

Згідно п. 8.1 Договору у разі невиконання зобов'язань у строки, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання у строк за кожен день прострочки виконання даного зобов'язання. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 2 822,73 грн. за період з 04.06.2014 по 23.09.2014.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 445,69 грн. за період з 04.06.2014 по 23.09.2014.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач направив відповідачу претензію від 21.07.2014 про сплату заборгованості, але останній оплату не здійснив.

Позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків згідно якого станом на 28.11.2014 заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.05.2014 по 28.11.2014 становить 44 182,40 грн., акт підписаний лише позивачем. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками останніх. Пунктом 10.3 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 27.05.2014 № МН-0000010 на суму 114 182,40 грн. Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що дана поставка товару була позадоговірною та сторони досягнуто згоди щодо "відтермінування" здійснення остаточного розрахунку до 01.02.2015. Оскільки відповідач доказів повної оплати товару в строки передбачені Договором суду не надав (а саме до 03.06.2014), за такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 44 182,40 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 8.1 Договорів, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2 822,73 грн. за період з 04.06.2014 по 23.09.2014 відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як мало місце несвоєчасна оплата за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 445,69 грн. за період з 04.06.2014 по 23.09.2014 також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енсо-Центр", згідно вимог ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан 12" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енсо-Центр" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енсо-Центр", 04074, м. Київ, вул. Брестська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37177484, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан 12", 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чечеріна, буд. 21, кім. 621, код ЄДРПОУ 38299762, основний борг у сумі 44 182,40 грн., пеню в сумі 2 822,73 грн., три проценти річних у сумі 445,69 грн. та судовий збір у розмірі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.12.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко