Постанова

від 18.12.2014 по справі 904/6047/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року Справа № 904/6047/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

позивача - Кондрашов С.В., дов. № 15 від 20.08.2014р.;

відповідача - Маслянікова І.О., дов. № б/н від 08.09.2014р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансеко», м.Підгороднє Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року по справі № 904/6047/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомеко», м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансеко», м.Підгороднє Дніпропетровської області

про стягнення 66 517,11 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі № 904/6047/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомеко», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансеко», м.Підгороднє Дніпропетровської області про стягнення 66 517,11 грн. позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 60 500 грн. основного боргу, 850,31 грн. - річних, 5166,80 грн. пені та 1827 грн. судового збору (а.с.79-80).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих послуг; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.512, 514, 526, 610, 611, 625, 837, 838 ЦК України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - ТОВ «Техтрансеко», посилається на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом не було задоволено клопотання відповідача про проведення почеркознавчої експертизи, оскільки договір наданий позивачем суттєво відрізняється від договору дійсно підписаного між ТОВ «Техтрансеко» та ПП «Соната-Трейдер»; крім того, на екземплярі договору, наданого позивачем, на думку відповідача, замість підпису директора ТОВ «Техтрансеко» міститься підпис невідомої особи;

- також господарський суд обмежив відповідача в його праві надавати докази, оскільки не задовольнив клопотання про виклик в судове засідання посадових осіб позивача та відповідача для дачі пояснень щодо розрахунків за договором готівкою;

- також господарським судом не був досліджений факт настання строку виконання зобов`язань відповідачем, який настає з пред`явленням останньому рахунку-фактури на оплату наданих послуг, який не був надісланий скаржнику ні на день укладення договору про відступлення права вимоги, ні на день винесення оскаржуваного рішення; отже, в даному випадку, на думку скаржника, має місце прострочення кредитора по пред`явленню рахунку-фактури;

- враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що господарським судом неправомірно були задоволені позовні вимоги щодо нарахованих штрафних санкцій, оскільки ПП «Соната-Трейдер» («виконавець» за договором субпідряду, «первісний кредитор») не звертався до відповідача з вимогою про оплату боргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що відносини між сторонами підтверджені договорами субпідрядку, про відступлення права вимоги, первинними документами, зокрема, актом про надання послуг, підписаним сторонами; щодо доводів скаржника про відсутність досудового врегулювання спору, то останньому нарочно було вручено повідомлення про відступлення права вимоги та запропоновано в семиденний строк погасити наявну заборгованість.

18.12.2014р. скаржником до Дніпропетровського апеляційного господарського суду було подано клопотання про витребування від ПП "Соната-Трейдер" виписки про рух коштів за період з 01.01.2014р. по 13.08.2014р. Зазначене клопотання не може бути задоволено з огляду на нижчевикладене.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2013р . між ТОВ «Техтрансеко» м.Підгороднє Дніпропетровської області («замовник» за договором, відповідач по справі, скаржник) та ПП «Соната-Трейдер» м.Дніпропетровськ ("виконавець" за договором) був укладений договір субпідряду № 15, відповідно до предмету якого "виконавець" зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення великогабаритних відходів, а "замовник" зобов'язався своєчасно сплачувати послуги відповідно до розділу 3 цього договору (п.п.1.1 р.1 договору (а.с.11)).

Пунктами 2.1, 2.3, 2.4, 2.7 розділу 2 договору сторони погодили, що «виконавець» надає «замовникові» послуги з вивезення великогабаритних відходів; графік вивезення великогабаритних відходів надається «замовником» «виконавцю» у письмовій або усній формі; «замовник», у разі необхідності, може корегувати графік вивезення в оперативному режимі; завантаження відходів здійснюється «виконавцем»; утилізація відходів здійснюється по талонам на утилізацію відходів, наданих «замовником».

Пунктами 3.1, 3.2 розділу 3 договору сторони визначили, що середньомісячний обсяг надання послуг встановлюється «замовником» у графіку з вивезення великогабаритних відходів, але може змінюватись; для визначення об`єму наданих послуг за результатами місяця підписується акт виконаних робіт, що складається на підставі фактично наданих послуг ; вартість послуг з вивезення великогабаритних відходів становить 40 грн. з ПДВ за 1 кубічний метр.

Пунктами 4.1-4.4, 4.6 розділу 4 договору сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги; оплата послуг здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, підготовленого «виконавцем»; підписаний «виконавцем» акт виконаних робіт за відпрацьований місяць у двох примірниках направляється «замовнику» протягом 3-х днів наступного місяця; «замовник» повинен підписати акт виконаних робіт і повернути один примірник «виконавцю» після надходження, якщо визначений об`єм послуг їх погоджено; оплата послуг «виконавця» здійснюється «замовником» у безготівковому порядку шляхом перерахування ним грошових коштів на розрахунковий рахунок «виконавця» на підставі надісланого «виконавцем» поштою або фактом рахунку-фактури, складеного на підставі наданих послуг.

Пунктом 5.1 розділу 5 договору сторони погодили, що «замовник» має право на зменшення розміру плати за послуги в разі недотримання графіку вивезення відходів на підставі підтверджуючих документів, розрахунків тощо, при невиконанні умов даного договору.

В свою чергу п.6.1 р.6 договору сторонами визначено, що «виконавець» має право у разі прострочення платежу протягом 3-х місяців направити листи (заяви, повідомлення, претензії, документи) «замовнику» та припинити надання послуг до повної сплати боргу.

Пунктом 7.3 розділу 7 договору сторони передбачили майнову відповідальність «замовника» в разі несвоєчасної оплати наданих послуг у виді сплати «виконавцю» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Також сторонами передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє «замовника» від виконання основного зобов`язання.

Пунктом 10.1 розділу 10 договору визначено, що договір діє з 01.01.2014 року та до 31.12.2014 року.

31.01.2014р . між ПП «Соната-Трейдінг» («виконавцем» та відповідачем («замовником») був підписаний акт № ОУ-0000019 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2014 року, відповідно до якого ПП «Соната-Трейдер» («виконавець») в межах договору № 15 від 01.12.2013р. здійснило вивіз великогабаритних відходів об`ємом 3085 куб.м. на суму 123 400 грн . Зазначений акт підписаний обома сторонами та не містить будь-яких зауважень, претензій щодо якості, кількості, вартості наданих послуг (а.с.12). Також в ході розгляду справи в судах обох інстанцій сторонами відповідно до ст.33 ГПК України не було надано жодного доказу, який спростовував обставину належного надання послуг.

Відповідач по справі - ТОВ «Техтрансеко» - свої договірні зобов`язання по оплаті виконав частково на суму 62 900 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 03.02.2014р., № 8 від 06.02.2014р., № 11 від 18.02.2014р., № 23 від 31.03.2014р. (а.с.13-16). Будь-які інші докази, підтверджуючи факти оплати за надані послуги як ПП «Соната-Трейдер», так і позивачу не були надані скаржником відповідно до ст.33 ГПК України. Твердження скаржника про сплачені за надані послуги грошові кошти готівкою також не підтверджено будь-якими доказами в розумінні ст..ст.32, 36 ГПК України, жодного доказу на підтвердження цих доводів скаржником не надано протягом розгляду справи в судах обох інстанцій.

На оплату виконаних робіт за актом від 31.01.2014р. ПП «Соната-Трейдер» було оформлено та направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0000018 від 31.01.2014р. на суму 123 400 грн., який було надіслано відповідачу 03.02.2014р . Факт надсилання підтверджується оригіналом поштового опису вкладення в цінний лист, який долучено до матеріалів справи (а.с.122). На вимогу суду апеляційної інстанції, викладену в ухвалах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014р., 27.11.2014р. зазначений рахунок-фактуру долучено до матеріалів справи без обмежень, регламентованих ст.101 ГПК України, оскільки суд, який повно та всебічно досліджує усі матеріали, обставини справи, зазначені докази надаються на обґрунтування правової позиції, викладеній у відзиві на апеляційну скаргу; неприйняття цих доказів перешкоджає повноті дослідження усіх матеріалів, обставин справи на підставі закону, що може в подальшому бути однією з підстав скасування прийнятого судового акту апеляційним господарським судом (п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (зі змінами та доповненнями)).

01.04.2014р . між ПП «Соната-Трейдер» м.Дніпропетровськ («виконавець» за договором субпідряду, «цедент» - первісний кредитор) та ТОВ «Інкомеко» м.Дніпропетровськ («цесіонарій» - новий кредитор за договором, позивач по справі) був укладений договір № 0104/1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого на умовах цього договору та чинного законодавства України, що регулює відносини відступлення, «цедент» передав «цесіонарію» право вимоги за договором № 15 від 01.12.2013р., укладеним між «цедентом» та ТОВ «Техтрансеко» («боржник» за договором відступлення, відповідач по справі, скаржник) (п.1 договору (а.с.9)).

Відповідно до п.п.2, 3 договору про відступлення права вимоги до «цесіонарія» перейшло право вимагати (замість «цедента») від «боржника» належного та реального виконання погашення заборгованості в розмірі 60 500,00 грн. за договором № 15 від 01.12.2013р.; до «цесіонарія» перейшло право вимоги «цедента» за договором, визначеним у п.1 цього договору, в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Моментом переходу права вимоги «цедента» за договором, визначеним у п.1 цього договору до «цесіонарія» є дата підписання цього договору (п.4 договору).

В п.5 сторонами узгоджено, що «цедент» зобов`язаний протягом 30-ти робочих днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити «боржника» про відступлення права вимоги; протягом 2-х робочих днів «цедент» зобов`язаний передати «цесіонарію» всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором (п.7 договору).

02.04.2014р . Приватне підприємство «Соната-Трейдер» листом-повідомленням № 0204/1 повідомило ТОВ «Техтрансеко» про укладення договору відступлення права вимоги та попередило про зобов`язання сплатити борг новому кредитору - ТОВ «Інкомеко» протягом 7 календарних днів (а.с.10). Зазначений лист отримано відповідачем 04.04.2014р. нарочно, що підтверджується підписом директора підприємства - Гажвою О.О. Жодного доказу, який спростовує ці обставини скаржником не надано відповідно до ст..33 ГПК України. Отже, скаржник був належним чином сповіщений про укладання договору від 01.04.2014р. № 0104/1.

Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договорів № 15 від 01.12.2013р., № 0104/1 від 01.04.2014р. відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, і скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Доказів оплати решти вартості виконаних робіт - 60 500 грн. - по вищенаведеному акту в повному обсязі та в порядку, строки, передбачені договором відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи судами обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України .

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 1 ст.854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за своєю правовою природою відступлення права вимоги є зміною суб`єктного складу зобов`язання при збереженні змісту останнього.

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом .

Договір № 15 від 01.12.2013р. не містить будь-яких застережень щодо неможливості відступлення права вимоги «виконавцем» за договором.

Статтею 517 ЦК України регламентовано, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Докази, підтверджуючи вимогу позивача долучені до справи: акт виконаних робіт, рахунок-фактура, докази часткової оплати та ін.

Частиною 1 ст.518 ЦК України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що акт виконаних робіт був підписаний 31.01.2014р., згідно з умовами договору строк оплати вартості робіт - до 20 числа місяця наступного за місяцем, в якому надавались послуги (тобто, до 20.02.2014р.), відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 62 900 грн., то у відповідача виник обов`язок оплати 60 500 грн. - решти боргу по оплаті за виконані за договором № 15 від 01.12.2013р. роботи. Отже, такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі - 60500 грн., а оскільки факт прострочення в оплаті мав місце, то позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід визнати також обґрунтованими в сумі 850,31 грн. (з 21.02.2014р. (за 171 день) по 11.08.2014р. згідно з наведеним розрахунком в позовній заяві (а.с.3, на звороті)).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо вимог в частині стягнення пені за прострочення оплати виконаних робіт, то такі вимоги є обґрунтованими в сумі 5166,80 грн. за період з 21.02.2014р. по 14.04.2014р. згідно розрахунку позивача в позові.

Щодо посилань скаржника на відсутність рахунку на оплату вартості виконаної за договором роботи на суму 123 400 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 5 ст.12 ЦК України передбачено, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом .

Пунктом 4.6 розділу 4 договору субпідряду № 15 сторони чітко регламентували обов`язок «виконавця» по надісланню рахунку-фактури поштою або факсом.

Жодним доказом по справі в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України скаржник не підтвердив факт неотримання рахунку -фактури, направленого на адресу відповідача 03.02.2014р. рекомендованим листом з описом вкладення, такі докази відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником судам обох інстанцій. Отже, відсутні будь-які докази про те, що відповідач звертався до первісного кредитора, позивача з вимогою, претензіями про ненадання рахунку-фактури, передбаченого п.4.6 договору. Крім того, слід зазначити, що скаржник здійснив часткову оплату виконаних робіт, що фактично підтверджує факт отримання рахунку-фактури.

Таким чином, враховуючи приписи ч.5 ст.12 ЦК України, недоведеність відповідачем факту неналежного виконання первісним кредитором, позивачем обов`язку, передбаченого п.4.6 договору, апеляційний господарський суд вважає, що обов`язок по оформленню та направленню рахунку на оплату виконаний первісним кредитором належним чином («презумпція належного виконання зобов`язання»).

За цих обставин не приймаються апеляційним господарським судом доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача відсутній обов`язок по повній та своєчасній оплаті вартості виконаних робіт в зв`язку з неотриманням рахунку на оплату.

Доводи скаржника щодо підписання договору субпідряду з боку ТОВ «Техтрансеко» невідомою особою, а не директором Каджаєвим Р.Г., не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки договір субпідряду № 15 підписаний 01.12.2013р ., тоді як громадянин Каджаєв Р.Г. згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців керівником підприємства став лише з 10.04.2014р ., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.08.2014р. (а.с.20). Крім цього, як зазначалось вище, докази визнання недійсними в встановленому законом порядку договорів № 15 від 01.12.2013р., № 0104/1 від 01.04.2014р. відсутні.

Щодо доводів скаржника про виклик в судове засідання посадових осіб підприємств позивача та відповідача з приводу надання пояснень про розрахунок за договором субпідряду № 15 від 01.12.2013р. готівкою, то ці доводи також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки п.4.6 зазначеного договору передбачений розрахунок лише в безготівковій формі на розрахунковий рахунок первісного кредитора - ПП «Соната-Трейдер». Також в суді апеляційної інстанції скаржник не надав жодного доказу, підтверджуючого проведення розрахунків взагалі в будь-який спосіб (ст..33 ГПК України). За цих же обставин не може бути задоволеним клопотання скаржника від 18.12.2014р. про витребування у ПП «Соната-Трейдер» виписок про рух коштів, а також з урахуванням того, що ПП «Соната-Трейдер» вибула з правовідносин внаслідок відступлення права вимоги та не є учасником судового процесу.

Щодо решти доводів апеляційної скарги з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права, то ці доводи не приймаються в силу ч.2 ст.104 ГПК України.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 28.10.2014р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами скасування або зміни постановленого судового рішення, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техтрансеко» м.Підгороднє Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі № 904/6047/14 - залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2014 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко