Постанова

від 16.02.2015 по справі 904/6047/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Справа № 904/6047/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В., Алєєвої І.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі№ 904/6047/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко" простягнення 66 517,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі № 904/6047/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" 60 500 грн. основного боргу, 850,31 грн. - річних, 5 166,80 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі №904/6047/14 (судді: Виноградник О.М., Джихур О.В., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко" залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі № 904/6047/14 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем в порушення умов договору неналежно виконані свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті наданих послуг.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року по справі №904/6047/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові акти залишити без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2013 року між ТОВ "Техтрансеко" (замовник) та ПП "Соната-Трейдер" (виконавець) укладений договір субпідряду № 15 відповідно до предмету якого "виконавець" зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення великогабаритних відходів, а "замовник" зобов'язався своєчасно сплачувати послуги відповідно до розділу 3 цього договору (п.п.1.1 Договору).

Виконавець надає замовникові послуги з вивезення великогабаритних відходів. (п.2.1. договору).

Графік вивезення великогабаритних відходів надається Замовником Виконавцю у письмовій або усній формі; Замовник, у разі необхідності, може корегувати графік вивезення в оперативному режимі. (п.2.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони визначили, що середньомісячний обсяг надання послуг встановлюється замовником у графіку з вивезення великогабаритних відходів, але може змінюватись. Для визначення об`єму наданих послуг за результатами місяця підписується акт виконаних робіт, що складається на підставі фактично наданих послуг.

Вартість послуг з вивезення великогабаритних відходів становить 40 грн. з ПДВ за 1 кубічний метр. (п.3.2. Договору).

Згідно пунктів 4.1-4.4 договору сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги; оплата послуг здійснюється на підставі підписаного акту виконаних робіт, підготовленого виконавцем; підписаний виконавцем акт виконаних робіт за відпрацьований місяць у двох примірниках направляється замовнику протягом 3-х днів наступного місяця; замовник повинен підписати акт виконаних робіт і повернути один примірник виконавцю після надходження, якщо визначений об`єм послуг їх погоджено.

Оплата послуг виконавця здійснюється замовником у безготівковому порядку шляхом перерахування ним грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі надісланого виконавцем поштою або факсом рахунку-фактури складеного на підставі наданих послуг. (п.4.6. Договору).

Пунктом 6.1.2. договору сторони визначили, що виконавець має право у разі прострочення платежу протягом 3-х місяців направити листи (заяви, повідомлення, претензії, документи) "замовнику" та припинити надання послуг до повної сплати боргу.

За несвоєчасне внесення плати за послуги Виконавець нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Сплата штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання не звільняє замовника від виконання основного зобов`язання. (п.7.3 Договору).

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір діє з 01.01.2014 року та до 31.12.2014 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 31.01.2014 року між ПП "Соната-Трейдінг" (виконавцем) та відповідачем (замовником) без будь-яких зауважень, претензій щодо якості, кількості, вартості наданих послуг, був підписаний акт № ОУ-0000019 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2014 року, відповідно до якого ПП "Соната-Трейдер" (виконавець) на підставі договору № 15 від 01.12.2013р. здійснило вивіз великогабаритних відходів об`ємом 3085 куб.м. на суму 123 400 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на оплату виконаних робіт за актом від 31.01.2014р. ПП "Соната-Трейдер" було оформлено та направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0000018 від 31.01.2014р. на суму 123 400 грн., який було надіслано відповідачу 03.02.2014р. Факт надсилання підтверджується оригіналом поштового опису вкладення в цінний лист.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Техтрансеко" свої договірні зобов`язання по оплаті виконав частково на суму 62 900 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 03.02.2014р., № 8 від 06.02.2014р., № 11 від 18.02.2014р., № 23 від 31.03.2014р. Будь-які інші докази, підтверджуючи факти оплати за надані послуги надані не були.

01.04.2014р. між ПП "Соната-Трейдер" (цедент - первісний кредитор) та ТОВ "Інкомеко" ("цесіонарій" - новий кредитор) був укладений договір № 0104/1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого цедент передав цесіонарію право вимоги за договором № 15 від 01.12.2013р., укладеним між "цедентом" та ТОВ "Техтрансеко" (боржник).

Відповідно до п. 3 договору до Цесіонарія переходить право вимоги Цедента за договором, визначеним у п.1 цього договору, в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Моментом переходу права вимоги Цедента за договором, визначеним у п.1 цього договору до Цесіонарія є дата підписання цього договору (п.4 договору).

Згідно п.5 договору сторонами узгоджено, що Цедент зобов`язаний протягом 30-ти робочих днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити "боржника" про відступлення права вимоги.

На протязі 2-х робочих днів Цедент зобов`язаний передати Цесіонарію всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором (п.7 договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 02.04.2014 року Приватне підприємство "Соната-Трейдер" листом-повідомленням № 0204/1 повідомило ТОВ "Техтрансеко" про укладення договору відступлення права вимоги та попередило про зобов`язання сплатити борг новому кредитору - ТОВ "Інкомеко" протягом 7 календарних днів. Зазначений лист отримано відповідачем 04.04.2014р. нарочно, що підтверджується підписом директора підприємства - Гажвою О.О.

Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договорів № 15 від 01.12.2013р., № 0104/1 від 01.04.2014р. відсутні.

Встановивши що, відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 62 900 грн., суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 500 грн. боргу, також судами попередніх інстанцій на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України задоволено позовні вимоги, про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 850,31 грн. та на підставі п.7.3. договору 5 166,80 грн. пені за прострочення оплати виконаних робіт, за період з 21.02.2014р. по 14.04.2014р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко".

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтрансеко" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі №904/6047/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді: Н.В. Акулова

І.В. Алєєва