Ухвала

від 16.12.2014 по справі 2а-2761/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р. Справа № 50341/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будсервіс» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Відкритого акціонерного товариства «Будсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Будсервіс» в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на фактичні виплати та доставку пільгових пенсій в сумі 12 025, 98 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Будсервіс» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в розмірі 12 025, 98 грн.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Відкрите акціонерне товариство «Будсервіс» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Будсервіс» є правонаступником Державного підприємства «Будсервіс». Державне підприємство «Будсервіс»створене за рахунок майна, відповідно наказу Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 29.09.1995 року за №81, ліквідованого УММТ «Облрембудтрест».

За період з 20.09.1978 року по 20.04.1987 року в УММТ «Облрембудтрест» електрозварник ручної зварки ОСОБА_1 набув трудового стажу 8 років 7 місяців 1 день, який зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 відповідно постанови Ради Міністрів СРСР від 20.08.1956 року за №1173, що підтверджується довідкою відкритого акціонерного товариства «Будсервіс»за № 36 від 18.07.2006 року.

ОСОБА_1 призначена пенсія на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" витрати на виплату та доставку якої здійснено управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в загальному розмірі 12 025, 98 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на адресу відповідача надсилався розрахунок суми боргу з відшкодувань фактичних витрат за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року пільгових пенсій за списком №2. Відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період, а тому за ним рахується заборгованість за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в загальному розмірі 12 025, 98 грн.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення.

Таким чином, зазначений вище порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і після набрання 1 січня 2004 року чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Всупереч вимогам Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за предявленою в установленому порядку вимогою позивача.

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що стаж для призначення пенсії його працівник набув до 01.01.1992 року (дата набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення»), а тому згідно ст. 100 цього Закону, підприємство на якому вони працювали звільняється від обов'язку відшкодовувати витрати по виплаті і доставці пенсії.

Проте, такі посилання є безпідставними, оскільки призначення цим особам пенсії здійснено на підставі пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підміняє ст. 13 цього Закону в питаннях визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення вказаних пенсій. Відтак, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, від 17.12.2013 року № 21-453а13.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будсервіс» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року у справі № 2а-2761/09/0970 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін