Ухвала

від 17.12.2014 по справі 815/2694/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 р. Справа № 815/2694/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дар" - Комендантова Геннадія Григоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Саратської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дар" до Саратської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Агро-Дар" звернулось до суду з адміністративним позовом до Саратської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2014 року №0000042200 та №0000052200.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновки акта перевірки зроблені виключно на підставі службової інформації без урахування фінансово-господарської діяльності позивача та товарності господарських угод, що укладались позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені нормами ПК України, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Саратської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 03 лютого 2014 року №0000042200.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Саратської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 03 лютого 2014 року №0000052200.

В апеляційній скарзі Саратської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що Саратською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агро-Дар" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах із платником податків ТОВ "Булавка" за період з 01 березня 2013 року по 31 травня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки №354/2200/32272111 від 09 грудня 2013 року, яким встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 ПК України, ч.1, ч.2 ст. 9, ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч.1, ч.5 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, що призвело до заниження ТОВ "Агро-Дар" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 633 138 грн., в тому числі за березень 2013 року - у сумі 117 868 грн., за квітень 2013 року - у сумі 364 412 грн., за травень 2013 року - у сумі 150 858 грн., та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ (р.24 Декларації) за травень 2013 року у сумі 3 072 грн.

На підставі акта перевірки Саратська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2014 року №0000042200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Агро-дар" за платежем податок на додану вартість у сумі 949 707 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 633 138 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 316 569 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2014 року №0000052200, яким ТОВ "Агро-Дар" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 072 грн. за звітний період травень 2013 року.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався правом на їх адміністративне оскарження, за результатом якого відповідні скарги позивача залишені без задоволення, а вищезгадані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність належним чином оформлених первинних документів, відсутність будь-яких обґрунтованих та підтверджених відповідними доказами свідчень про відсутність реального характеру господарських операцій, що відбувались між позивачем та ТОВ "Булавка", доводи позивача про протиправність висновків Саратської ОДПІ, викладених в акті перевірки від 09 грудня 2013 року №354/2200/32272111 щодо заниження ТОВ "Агро-Дар" податку на додану вартість у сумі 633 138 грн. та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за травень 2013 року у сумі 3 072 грн. є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

За змістом п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Основною господарською діяльністю позивача є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах та оптова торгівля напоями

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період 01 березня 2013 року між ТОВ "Агро-Дар" та ТОВ "Булавка" було укладено договір поставки №1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити стікер, плівку 20*500, плівку поліетиленову термоусадочну, куток картонний, виконання якого підтверджено видатковими та податковими накладними. Транспортування придбаного позивачем у ТОВ "Булавка" товару з м. Києва до м. Татарбунари підтверджується товарно-транспортними накладними.

Також, 01 березня 2013 року між ТОВ "Агро-Дар" та ТОВ "Булавка" було укладено договір поставки №2, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору гофролоток 0310*0230*0320, гофролоток 0278*0260*0330, на виконання умов якого сторонами складались видаткові та податкові накладні, а транспортування придбаного товару також підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними.

При цьому, оплата за придбаний товар відповідно до вказаних договорів підтверджується реєстрами проведених документів по рахунках позивача, які завірені відповідними банками.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

При цьому, зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів акт перевірки не містить.

Окрім цього, за результатами зазначених господарських операцій на підставі наявних первинних документів позивачем відповідні податкові накладні заносились до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість, дані щодо якого заносились до податкових декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Отже, факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Булавка" з 01 березня 2013 року по 31 травня 2013 року є доведеним.

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №790/26-55-22-02/35919954 від 04 серпня 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Булавка" щодо не підтвердження господарських відносин за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, так як за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Разом з цим, висновки акта жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товару у контрагента, оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

Твердження податкового органу, що господарська операція із ТОВ "Булавка" є нікчемною та безтоварною також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та вимог ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, Саратську ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що ця операція в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цієї операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від ТОВ "Булавка" товару, але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі Саратська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області не посилається на факти вчинення посадовими особами позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Саратської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Градовський Ю.М.

Суддя: Кравченко К.В.