Постанова

від 26.11.2014 по справі 2а-5962/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/69564/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нібіру»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012

у справі № 2а-5962/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Нібіру»

до 1. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі (ДПІ)м. Києва Державної податкової служби,

2. Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Нібіру» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Відповідачі не реалізували своє процесуальне право подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 24.01.2012 на адресу відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївської райдержадміністрації надійшло повідомлення встановленого зразка (форма 18-ОПП) від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 1956/29-120 про відсутність ТОВ «Нібіру» за місцезнаходженням: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 2-А.

27.01.2012 державним реєстратором направлено лист ТОВ «Нібіру» за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 2-А, з повідомленням щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, в якому зазначено про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця.

17.02.2012 позивач подав реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Однак, враховуючи повернення 27.02.2012 поштового відправлення від 27.01.2012 підприємством поштового зв'язку з такої підстави, як відсутність ТОВ «Нібіру» за вказаною адресою, державний реєстратор вніс до Єдиного державного реєстру запис від 02.03.2012 про відсутність юридичної особи ТОВ «Нібіру» за місцезнаходженням (а.с. 56-57).

З посиланням на наявність в Єдиному державному реєстрі цього запису ДПІ прийнято рішення від 26.03.2012 № 74/18-719 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Нібіру» на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 частини 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (Закон № 755-IV) у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з частиною 14 цієї статті у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 ст. 184 ПК встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанції, застосувавши норму частини 14 ст. 19 Закону № 755-IV, зробили висновок про правомірність дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність ТОВ «Нібіру» за місцезнаходженням з огляду на повернення поштового повідомлення, в якому направлялося повідомлення ТОВ «Нібіру» щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. При цьому суд, одночасно встановивши факт подання позивачем державному реєстратору 17.02.2012 підтвердження відомостей про юридичну особу, зазначив, державний реєстратор діяв відповідно до цієї норми і що подання позивачем реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу не звільняло його від виконання вимог цієї норми. Відповідно судом визнано правомірним і рішення ДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Нібіру» платником податку на додану вартість.

З такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись.

Метою правового регулювання, встановленого нормами ст. 19 Закону № 755-IV щодо визначення порядку дій державного реєстратора у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів відомості, зокрема щодо місцезнаходження, вказані юридичною особою при її реєстрації, є перевірка достовірності цих відомостей. За наявності факту надання юридичною особою у межах місячного строку, встановленого частиною 14 цієї статті, реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, внесення запису про відсутність цієї юридичної особи за місцезнаходженням на підставі повернення поштового повідомлення державного реєстратора не відповідає цілям правового регулювання Закону № 755-IV.

З огляду на неправомірність запису про відсутність ТОВ «Нібіру» за місцезнаходженням неправомірним є і рішення ДПІ від 26.03.2012 № 74/18-719 про анулювання реєстрації цього товариства платником податку на додану вартість, підставою для прийняття якого цей запис став.

Внаслідок неправильного застосування наведених правових норм суди першої та апеляційної інстанцій зробили помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі (частина 2 цієї статті).

Частиною 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі: 1) відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нібіру» задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012; позов задовольнити: скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.03.2012 № 74/18-719; зобов'язати Голосіївську районну у м. Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Нібіру» від 02.03.2012.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев