Постанова

від 22.12.2014 по справі 826/14666/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14666/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретаріВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес ХХІ Століття» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Велес ХХІ Століття» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2014 року №0005912207, від 11.09.2014 року №0005922207, від 01.07.2014 року №0005122207 та №0005132207, з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 05.09.2014 року №8373/10/26-15-10-6-15 та наслідків такого рішення..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Велес ХХІ Століття» (код ЄДРПОУ 24734586) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою встановлено порушення: абз. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1226119 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1032113 грн.; п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №2639/26-58-22-07-17/24734586 від 10.06.2014 року «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Велес ХХІ Століття» (код ЄДРПОУ 24734586) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 по 31.12.2013».

На підставі акту перевірки 01.07.2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено: податкове повідомлення-рішення №0005122207, яким визначено позивачу податкове (грошове) зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1230597, 00 грн., в тому числі за основним платежем ПДВ - 1032113,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 198484,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0005132207, яким визначено позивачу податкове (грошове) зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1342845, 00 грн., в тому числі за основним платежем з податку на прибуток - 1226119,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 116726, 00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до ГУ Міндоходів у м. Києві зі скаргою №301/10-07 від 10.07.2014 року, за результатами розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №8373/10/26-15-10-06-15 від 05.09.2014 року, яким Головне управління Міндоходів у м. Києві скасувало: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.07.2014 р. №0005132207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу у розмірі 318538 грн., в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 44185, 75 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.07.2014 року №0005122207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу у розмірі 390727 грн., в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 70096, 25 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

11.09.2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі акта перевірки та рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги винесено податкове повідомлення-рішення №0005922207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 641386,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 128388,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0005912207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем у сумі - 907581,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 72540,00 грн.

Позивач, вважаючи дані податкові повідомлення-рішення, а також податкові повідомлення-рішення, залишені в частині без змін рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві, протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду за їх захистом з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Велес ХХІ століття» здійснювало взаємовідносини з ТОВ «Монрей» (код ЄДРПОУ 38544965), ТОВ «БК «Донбас - Інвест» (код ЄДРПОУ 35271236), ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ» (код ЄДРПОУ 37119616), ТОВ «О-Віл» (код ЄДРПОУ 37559627), ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567).

ТОВ «Велес ХХІ століття» здійснювало взаємовідносини з ТОВ «БК Донбас - Інвест» (код ЄДРПОУ 35271236). Первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «БК Донбас - Інвест» до перевірки не надано, однак суду першої інстанції позивачем надано договір № 19 від 27.12.2010 року, акт № 4 від 29.04.2011 року приймання виконаних робіт за квітень 2011 року та податкову накладну № 51 від 29.04.2011 року. Інших документів, які підтверджують реальність господарських операцій за даним договором між позивачем та контрагентом ТОВ «Велес ХХІ століття» не надано, що ставить під сумнів реальність таких операцій.

15.02.2011 року між ТОВ «ПРОМХІМТЕХНОЛОГІЯ» (попередня назва ТОВ «Велес ХХІ століття») (замовник) та ТОВ «БК «Донбас - Інвест» (підрядник) укладено договір №15 на виконання робіт, предметом якого є виконання ремонтних робіт внутрішніх приміщень. В матеріалах справи містяться: договірна ціна до договору №15 від 15.02.2011 року, розрахунки №№1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; локальний кошторис №2-1-1 на демонтажні роботи (форма №4); локальний кошторис №2-1-2 на ремонтні роботи (форма №4); підсумкова відомість ресурсів; довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за квітень 2011 року; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року; підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту); податкова декларація №52 від 29.04.2014 року.

10.03.2011 року між ТОВ «ПРОМХІМТЕХНОЛОГІЯ» (попередня назва ТОВ «Велес ХХІ століття») та ТОВ «БК «Донбас-Інвест» укладено додаткову угоду №1 до договору №15 від 15.02.2011 року, згідно умов якої збільшено суму виконання додаткових робіт. Позивачем відповідно до умов укладеної додаткової угоди №1 до договору №15 суду першої інстанції надано договірну ціну; розрахунки №№1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; підсумкова відомість ресурсів; локальний кошторис №2-1-1 на демонтажні роботи (форма №4); локальний кошторис №2-1-2 на ремонтні роботи (форма №4).

Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.04.2012 № 147/3/22-8/35271236 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК» Донбас-Інвест» код за ЄДРПОУ 35271236 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за періоди 01.02.2011 - 31.03.2011 та 01.05.2011 - 29.02.2012 року».

В акті зазначається: «…згідно висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «БК Донбас - Інвест» за періоди 01.02.2011 - 31.03.2011 та 01.05.2011 - 29.02.2012 року, які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 08.02.2012р. №488/26-1/51 ТОВ «БК Донбас - Інвест» має ознаки «фіктивності», а саме: - кількість працюючих - 2 особи; наявність основних засобів - відсутні.

Враховуючи вказані обставини, якi свiдчать про вiдсутнiсть у зазначених СПД адмiнiстративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та вiдсутнiсть фактичних дiй, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку про вiдсутнiсть нaмipy реального здійснення господарських операцій.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Велес ХХІ століття» здійснювало взаємовідносини ТОВ «Монрей» (код ЄДРПОУ 38544965). Первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Монрей» до перевірки не надано, однак позивачем до суду першої інстанції надано договір №22 про надання послуг охорони від 06.06.2013 року, укладений між ТОВ «МОНРЕЙ» та ТОВ «ПРОМХІМТЕХНОЛОГІЯ» (попередня назва ТОВ «Велес ХХІ століття»), предметом якого є надання послуг з охорони приміщень, матеріальних цінностей та іншого майна замовника, здійснення перепускного режиму на території замовника з додатками №1 та №2; договір №29 про надання послуг охорони об'єкту замовника, контроль за проходженням на об'єкт, пересування його територією, здійснення охорони приміщень, матеріальних цінностей та іншого майна замовника, перепускного режиму на території замовника.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій між товариствами, позивачем надано суду лише акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні, інших документів, які підтверджують реальність господарських операцій за даними договорами між позивачем та контрагентом ТОВ «Велес ХХІ століття» ні відповідачу ні суду першої інстанції не надано, що ставить під сумнів реальність таких операцій.

Крім того, до у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 року № 1227/26-55-22-08/38544965 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Монрей» (податковий номер 38544965) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р.

В акті зазначається: «Фактичне місцезнаходження ТОВ «Монрей» не встановлено. Станом на 08.04.2014р. стан платника - « 3» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, поданого до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві загальна чисельність працюючих на ТОВ «Монрей» складає - 1 особа, що ставить під сумнів здійснення господарських операцій за вказаними договорами однією особою.

Крім того, згідно базах даних Міндоходів України не встановлено отримання ТОВ «Монрей» дозвільних документів на проведення діяльності, яка їх потребує.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до ТОВ «Монрей» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з ненаданням ТОВ «Монрей» до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Монрей» та його постачальника не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ «Монрей», що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ТОВ «Монрей» з його постачальниками, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Велес ХХІ століття» здійснювало взаємовідносини ТОВ «БКС ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ» (код ЄДРПОУ 38544965).

Первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «БКС ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ» до перевірки також не надано, однак позивачем суду першої інстанції надано договір №134 від 14.04.2011 року, згідно умов якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виконували роботи щодо обстеження технічного стану, очищення та дезінфекція системи каналізації; договір №0512, предметом якого є очистка і миття фасадів нежилих приміщень замовника від забруднень різноманітного роду; договір №0206 від 02.06.2011 року, предметом якого є обстеження технічного стану, очищення та дезінфекція системи вентиляції; договір №0607.

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем до суду надано лише акти приймання виконаних робіт та податкові накладні, інших документів, які підтверджують реальність господарських операцій за даними договорами між позивачем та контрагентом ТОВ «Велес ХХІ століття» ні відповідачу ні суду першої інстанції не надано, що ставить під сумнів реальність таких операцій.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Велес ХХІ століття» здійснювало взаємовідносини ТОВ «О-ВІЛ» (код ЄДРПОУ 37559627).

Первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «О-ВІЛ» (код ЄДРПОУ 37559627.)» до перевірки не надано, однак позивачем надано суду першої інстанції договір №15 від 13.06.2011 року, укладений між ТОВ «Промхімтехнологія» (попередня назва ТОВ «Велес ХХІ століття») та ТОВ «О-Віл», предметом якого є роботи з оптимізації теплового та гідравлічного режимів системи теплопостачання нежитлових приміщень; договір №18 від 20.06.2011 року, №19 від 20.06.2011 року,

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем до суду надано лише акти приймання виконаних робіт та податкові накладні, інших документів, які підтверджують реальність господарських операцій за даними договорами між позивачем та контрагентом ТОВ «Велес ХХІ століття» ні відповідачу ні суду першої інстанції не надано, що ставить під сумнів реальність таких операцій.

Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.11.2012р. № 670/22-90-37559627 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «О-ВІЛ» (код ЄДРПОУ 37559627) з питань підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) ТОВ «Імпорт Офіс» (код ЄДРПОУ 21657750), відомостей за період: 01.10.2010р.-30.06.2012р. »

В акті зазначається: «Статутний капітал ТОВ «О-Віл» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 1000 грн.».

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Велес ХХІ століття» здійснювало взаємовідносини ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», (код ЄДРПОУ 35554567).

Первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до перевірки не надано.

25.07.2011 року між ТОВ «Промхімтехнологія» (попередня назва ТОВ «Велес ХХІ століття») та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» укладено договір №22, предметом якого є роботи щодо очистки та миття фасадів нежилих приміщень замовника від забруднень різноманітного роду та на підтвердження виконання умов якого, позивачем наданий акт №1 від 31.08.2011 року приймання виконаних робіт та податкова накладна №865 від 31.08.2011 року, інших документів, які підтверджують реальність господарських операцій за даним договором між позивачем та контрагентом ТОВ «Велес ХХІ століття» ні відповідачу ні суду першої інстанції не надано, що ставить під сумнів реальність таких операцій.

Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 № 803/23-35554567 «Про результати докуметальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», (код за ЄДРПОУ 35554567), з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.

В акті зазначається: «За результатами проведених заходів встановлено, що підприємство за податковою адресою: м. Луганськ, вул. 50 Років Утворення СРСР, буд. 24, кв. 12, не знаходиться. ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську на адресу управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено відповідну довідку (№ 9567 від 25.08.11) для внесення відповідних змін до інформаційних ресурсів ДПС та повідомлення держреєстратора.

За результатами повторного виходу працівників ВПМ Ленінської МДПІ на податкову адресу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підприємство також не встановлено. Опитано менеджера комісійного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 яка є орендарем офісного приміщення (АДРЕСА_1) остання пояснила, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ніколи не знаходилось та не знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В офісі № 12 (на теперішній час номер офісу змінено на 21) знаходилась та знаходиться фірма з організації вантажних перевезень. Керівника ТОВ «Лугпромствройсантехмонтаж» в особі ОСОБА_6, ОСОБА_5 не знає та ніколи його не бачила.

З метою встановлення та опитування засновника, керівника та головного бухгалтера ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - ОСОБА_6 працівники ВПМ Ленінської МДПІ неодноразово здійснено вихід за місцем його реєстрації: АДРЕСА_2. За результатом виходу ОСОБА_6 та мешканців квартири за вказаною адресою жодного разу не встановлено. Опитано сусіда ОСОБА_6 - ОСОБА_7 який пояснив, що ОСОБА_6 дійсно зареєстрований за вищевказаною адресою, однак за місцем мешкання майже не з'являється, з сусідами не спілкується. Також ОСОБА_7 зазначив, що бачив як ОСОБА_6 спілкується та знаходиться в оточенні з особами, що ведуть анти суспільний спосіб життя. Вказані дані підтверджуються інформацією отриманою з інформаційної бази МВС України в Луганській області «АРМОР» згідно якої ОСОБА_6 неодноразово підозрювався у скоєнні різних злочинів.

Також з метою встановлення власного рухомого та нерухомого майна підприємства та посадових осіб спрямовано запити до МКП БТІ у м. Луганську та УДАІ УМВС України в Луганській області. Згідно отриманих відповідей встановлено, що за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не зареєстровані будь-які транспортні засоби та не зареєстровані об'єкти нерухомого майна на території м. Луганська.

В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Для дослідження аналізу зазначених видів діяльності потрібно дослідити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Зазначена позиція визначена Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.11 № 742/11/13-11.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на вищезазначене, враховуючи відсутність будь-яких основних засобів, кваліфікованого персоналу, виробничих активів, офісних, складських та виробничих приміщень для надання послуг, а саме здійснення охорони приміщень, виконання робіт з планово-профілактичного технічного обслуговування та забезпечення інженерних систем нежитлових приміщень, обстеження технічного стану, очищення та дезінфекція каналізації та вентиляції різної конфігурації та обстеження технічного стану системи тепло- та водопостачання для виконання господарських зобов'язань за вищезазначеними договорами, колегія суддів приходить до висновку про відсутність фактичного здійснення господарської операції, а наявність у позивача договорів, актів прийняття робіт та податкових накладних не є достатнім доказом їх реального здійснення.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що такі документи (договори, акти прийняття робіт та податкові накладні) не підтверджують факт надання послуг, оскільки не містять характеристики змісту наданих послуг, їх кількісних та якісних показників і не дають можливість встановити, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку), а лише містять загальні назви та їх вартість.

Крім того, позивачем до перевірки не надано первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами, посилаючись на те що ті були нібито викрадені з офісного приміщення ТОВ «Велес ХХІ Століття».

При цьому, відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 за погодженням з Мінстатом та МВС України, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державною пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджує керівник підприємства. Копія акта в 10-денний строк надсилається, зокрема, до органу державної податкової служби.

Проте з відповіді на запит СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вбачається, що відповідно до показань потерпілих, крім грошових коштів з офісного приміщення нічого викрадено не було, отже позивачем не обґрунтовано факту втрати таких документів у встановленому законодавством порядку, а тому відсутні поважні причини ненадання податковому органу таких первинних документів.

Відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів,

За наведених обставин, враховуючи також ненадання позивачем первинних документів податковому органі під час проведення перевірки, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит та приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес ХХІ Століття» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.