Постанова

від 08.12.2014 по справі 2а-7897/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014р. Справа № 9104/181621/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Клюби В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Слуцького Т.О.,

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-7897/12/1370

за позовом Приватного підприємства "Антарома", м.Львів

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), м.Львів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012р. позивач: Приватне підприємство "Антарома" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0001942320/7099 та від 19.06.2012р. №0001952320/7100.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем помилково зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит та порушення позивачем вимог пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток, оскільки висновки акта перевірки ґрунтуються на відсутності у позивача актів приймання-передачі товарів, товарно-транспортних накладних (надалі - ТТН). Підприємство неодноразово повідомляло податковий орган про наявність ТТН, вказані документи були вилучені під час проведення обшуку та виїмки.

Разом з цим, ТТН, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару, відтак, відсутність ТТН не позбавляє платника податків права на включення сплачених постачальником сум до складу податкового кредиту, а лише може бути доказом відсутності господарських операцій, як таких. Цей доказ оцінюється нарівні з іншими доказами та не має наперед встановленої сили. Крім того, інспектором проведено перевірку та зроблено висновки по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ "Крафт ЛВ" без дослідження первинних документів, зокрема, договорів, податкових накладних, ТТН тощо.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню. Свої висновки суд мотивував тим, що з наявних в матеріалах справи копій документів вбачається реальність спірних господарських операцій, а відсутність доказів поставки товару та ряду товарно-супровідних документів не є безумовною підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися, а постачальника таким, що не міг бути реальним учасником господарських відносин. Також суд вказав на те, що оскільки перевірка була проведена на підставі постанови слідчого то відповідно до положень п.86.9 ст.86 ПК України, податковий орган за результатами проведення такої не мав права складати податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідного вироку суду.

Не погодившись з такими висновками суду першої інстанції, апелянтом (відповідачем у справі): ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС оскаржено постанову в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначив, що перевіркою встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Крафт ЛВ", а також зазначив, що з вироку Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014р. вбачається, що діяльність ТзОВ "Крафт ЛВ" була спрямована на надання податкової вигоди третім особам. Зокрема, на думку апелянта, до числа таких осіб належить і ПП "Антарома".

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду з'явився представник апелянта (відповідача у справі): Слуцький Т.О., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач: Приватне підприємство "Антарома", код ЄДРПОУ - 32800383, юридична адреса: 79056, м.Львів, вул.Польова, 46, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради 17.12.2003р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 17.12.2003р. №19471. Позивача взято на облік як платника податків в ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 02.03.2009р. за №100204134. Станом на момент проведення перевірки, позивач перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м.Львова як платник податку на додану вартість (ІПН - 328003813064).

Відповідно до направлення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 21.05.2012р. №239 та керуючись вимогами п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, та на виконання постанови старшого слідчого в ОВС ВРКС ДПС у Львівській області майора податкової міліції Трофімчука Р.Л. від 05.05.2012р., проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Антарома" з питань взаємовідносин з ТзОВ "Крафт ЛВ" за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.

За результатами позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, внаслідок чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТзОВ "Крафт ЛВ" на загальну суму 39040,70грн., в тому числі за квітень 2011р. у сумі 4009,00грн.;

- пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено валові витрати за ІІ квартал 2011р. на суму 195203,50грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 44896,80грн., в тому числі за ІІ квартал 2011р. на суму 44896,80грн.;

-п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, до перевірки не надано у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним, не надано копій документів, надання яких передбачено Податковим кодексом України.

За результатами перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова складено акт позапланової виїзної перевірки від 01.06.2012р. №115/22-40/32800383.

На підставі вказаного акта ДПІ у Личаківському районі м.Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0001942320/7099 та від 19.06.2012р. №0001952320/7100.

Не погоджуючись з актом перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав заперечення на акт перевірки від 01.06.2012р. №115/22-40/32800383 до ДПІ у Личаківському районі м.Львова, а також первинну скаргу від 02.07.2012р. б/н, та другу скаргу від 06.08.2012р. вх.1296/0/6-12 на податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0001942320/7099 та від 19.06.2012р. №0001952320/7100.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС у Львівській області від 18.07.2012р. №14739/40/10-2003/1341 та рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 27.08.2012р. №896/0/61-12/102115 скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

З матеріалів справи також вбачається, що ПП "Антарома" до перевірки та до суду не представлено актів прийому-передачі товарів, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення товару, виписок банку, платіжних доручень, довіреностей на отримання товару.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З вироку Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012р. та вироку Сихівського районного суду від 07.07.2014р. вбачається, що суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності до числа яких входить, зокрема, ТзОВ "Крафт ЛВ" здійснювалось документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт). Однак фактично такими підприємствами ніякі товари не постачались та роботи не виконувались. Документування результатів господарської діяльності проводилося лише з метою безпідставного заниження податкових зобов'язань у підприємств-вигодонабувачів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що за відсутності факту реального придбання позивачем товарів у ТзОВ "Крафт ЛВ" документи первинного бухгалтерського обліку не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування суми витрат.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що задоволюючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням законодавства, тому постанова Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), м.Львів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-7897/12/1370 за позовом Приватного підприємства "Антарома", м.Львів до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), м.Львів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. у справі №2а-7897/12/1370 за позовом Приватного підприємства "Антарома", м.Львів до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області), м.Львів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.В. Клюба