Ухвала

від 17.12.2014 по справі 815/4862/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4862/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді -Лук’янчук О.В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 р. по справі за адміністративним позовом Приватного Підприємства "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПП "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та просило визнати протиправними дії відповідача щодо складення Акта від 27.02.2014р. №1319/15-53-22-06/38295071 та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2014р. №0000572206, №0000582206, №0000592206.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання представник позивача подала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області у період з 14.02.2014р. по 20.02.2014р., на підставі Наказу від 06.02.2014р. №294, та повідомлення від 06.02.2014р. №86/10/22-06, виданих ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, було проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Індепендент Груп" за період жовтень 2012р., листопад 2012р., та визначення впливу на податковий облік за відповідний податковий період.

За наслідками вказаної перевірки було складено акт №1319/15-53-22-06/38295071 від 27.02.2014р. , яким встановлено , що Підприємством занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 7633грн., у т.ч. за жовтень 2012р. - у сумі 5833грн., за листопад 2012р. - у сумі 1800грн., у зв'язку з чим порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а також завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 636грн., у т.ч. за 2012р. - у сумі 636грн., та занижено податок на прибуток у загальному розмірі 7881грн., у т.ч. за 2012р. - у сумі 7881грн., внаслідок чого порушено вимоги п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.9 ст.139 Податкового кодексу України.

Акт перевірки містить посилання на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 31.12.2013р. №2650/26-59-22-08-15/36050449 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ІНДЕПЕНДЕНТ ГРУП" по фінансово-господарських відносинах у 2012-2013р.р. на предмет перевірки законності формування податкового кредиту і податкових зобов'язань та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства до бюджету в період 2012-2013р.р.", у якому, у тому числі, досліджувались фінансово-господарські операції між ТОВ "Індепендент Груп" та позивачем - ПП "СТРОЙДОМ-ОДЕСА", та встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Індепендент Груп" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно-необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також порушення вимог ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Індепендент Груп" з постачальниками та покупцями

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 18.03.2014р. було винесено податкові повідомлення-рішення №0000572206 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 9851грн., з яких 7881грн. - основний платіж, 1970грн. - штрафні (фінансові) санкції, №0000582206 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 9541грн., з яких 7633грн. - основний платіж, 1908грн. - штрафні (фінансові) санкції, №0000592206 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 636грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Судом першої інстанції було встановлено, що між ПП "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" (Замовник) та ТОВ "ІНДЕПЕНДЕНТ" (Експедитор) 01.10.2012р. був укладений Договір на організацію вантажних перевезень №4, відповідно до п.п.1.1, 2.1 якого Експедитор, діючий за дорученням Замовника, надає послуги по організації перевезень вантажів Замовника вантажним автотранспортом згідно з виставленими Експедитором рахунками-фактури. На підставі даного Договору експедитор виконує наступні функції: організовує перевезення вантажів автотранспортом по території України; притримується інструкцій Замовника, які стосуються маршруту проходження; терміново інформує замовника про затримки і проблеми, які виникли при транспортуванні вантажів; за згодою сторін виконує інші доручення Замовника.

Також, між ПП "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" (Покупець) та ТОВ "ІНДЕПЕНДЕНТ ГРУП" (Продавець) було укладено Договір поставки №2 від 01.10.2012р., відповідно до п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує наступну продукцію: будівельні матеріали, чорнозем, пісок, світодіодні лампи, запчастини, тощо.

ПП "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" та ТОВ "ІНДЕПЕНДЕНТ ГРУП" повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вищеокреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Факти здійснення господарських операцій також підтверджуються :податковими та видатковими накладними за відповідний період, актами здачі -приймання виконаних робіт, рахунками-фактурами,довіреностями , операції відображено у бухгалтерському обліку.

Суми ПДВ за податковими накладними, були включені ПП "СТРОЙДОМ-ОДЕСА" до складу податкового кредиту у загальному розмірі 7633грн.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.05.2014р., залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р. по справі №826/4869/14, задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індепендент Груп", визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві при проведенні перевірки ТОВ "Індепендент Груп" за наказом №1829 від 26.12.2013р. в частині недотримання права на участь у перевірці, якими було встановлено ,що висновки про відсутність у TOB "Індепендент Груп" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань - не відповідають вимогам статей 215, 216 Цивільного кодексу України. Висновки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про нікчемність операцій є необґрунтованими, оскільки контролюючим органом не наведено жодної підстави, та не надано належних доказів вважати укладені TOB "Індепендент Груп" угоди - нікчемними правочинами. Посилання ДПІ на частини 1, 2 статті 215, статті 216 є безпідставними, оскільки зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Апеляційний суд,із врахуванням вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 , пп.14.1.181.ст.14 , ст.138,139, 198,200,201 ПК України, ст.202,203,215,216,228,638 Цивільного Кодексу України . правової позиції ,викладеної у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 р. № 14/11 , практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що повідомлення-рішення від 18.03.2014р. №0000572206 , №0000582206 та №0000592206 є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового зобов'язання надав документи, а виявлені за результатами перевірки порушення з боку контрагента позивача є припущеннями та не є доказом фіктивності діяльності, крім того позивач не несе відповідальності за облікову політику контрагентів, через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентом-продавцем із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем, також сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо нікчемності укладених договорів, є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов'язання та не підтвердженими належними та достатніми доказами, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, а судові рішення, із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсними відсутні , а фактичне звинувачення у створенні фіктивного підприємства, що є злочином, відповідальність за який встановлена ст.205 КК України, та факт скоєння якого в порядку ст.72 КАС України може бути підтверджений тільки вироком суду, який набув законної сили, а ні актом перевірки податкового органу чи на підставі пояснень осіб, допитаних по кримінальній справі чи обвинувальним висновком .

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Лук'янчук О.В.