Рішення

від 22.12.2014 по справі 926/1775/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2014 р. Справа № 926/1775/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ліга-прім» м.Чернівці До Спільного науково-виробничого підприємства «Консо» с.Годилів Сторожинецького району Чернівецької області Про стягнення заборгованості в сумі 142573,45 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників: Від позивача: Гончарук В.В. - представник ( дов. №234 від 26.11.2014р.) Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ліга-прім» м.Чернівці 01.12.2014 року звернулося з позовом до Спільного науково-виробничого підприємства «Консо» с.Годилів Сторожинецького району Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 142573,45 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 05.02.2007 року було укладено договір поставки № 105, в якому сторони визначили, що ТОВ фірма «Ліга-прім» зобов'язується авансувати у розмірі 100% рахунки СНВП «Консо» для виготовлення води «Старомонастирська» та напоїв безалкогольних на ароматизаторах в різній розфасовці, а СПВП «Консо» зобов'язується виготовляти та передавати ТОВ фірмі «Ліга-прім» у власність готову продукцію по узгодженим у накладних цінам. 04.01.2011 року між тими ж сторонами було укладено договір поставки № 01, за умовами якого позивач зобов'язується авансувати у розмірі 100% рахунки СНВП «Консо» для виготовлення води «Старомонастирська», а СПВП «Консо» зобов'язується виготовляти та передавати ТОВ фірмі «Ліга-прім» у власність готову продукцію по узгодженим у накладних цінам. Позивач умови договорів виконав, перерахувавши відповідачу станом на 31.03.2013 року суму в розмірі 198830,75 грн., в свою чергу відповідач в порушення умов договорів воду поставив в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 192681,39 грн.

05.05.2014 року сторони уклали договір № 5/05 про порядок погашення заборгованості, яка виникла з договорів поставки, яким зафіксували зазначену суму заборгованості, яку відповідач зобов'язався погашати наступним чином: протягом періоду з травня по червень 2014 року, шляхом передачі кредитору (позивачу) в рахунок погашення заборгованості належного йому на праві власності майна на загальну суму 55828,54 грн. (пакувальний комплекс вартістю 24187 грн., транспортер-елеватор для подачі мішків, вартістю 10075,24 грн., фото вивід, вартістю 5720,60 грн., залишки фасувальної поліамідної плівки у кількості 310,7 кг. на загальну суму 15845,70 грн.), а решту частину заборгованості у розмірі 136852,85 грн. відповідач зобов'язався сплатити двома платежами 70000 грн. до 30 травня та 66852,85 грн. до 15 червня 2014 року.

Відповідач умови договору № 5/05 від 05.05.2014р. виконав частково, повернувши майно на загальну суму 50107,93 грн., проте фото вивід вартістю 5720,60 грн. не повернув та не сплатив жодного платежу. Згідно з актом звірки розрахунків за відповідачем існує заборгованість в сумі 142573,45 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.12.2014 року.

Ухвалою суду від 10.12.2014 року розгляд справи за клопотанням відповідача було відкладено на 22.12.2014 року.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 22.12.2014 року повторно не з'явився хоч і був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав і причин своєї неявки суду не повідомив.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2007 року між ТОВ фірма «Ліга-прім» та Спільним науково-виробничим підприємство «Консо» було укладено договір поставки № 105, в якому сторони визначили, що ТОВ фірма «Ліга-прім» зобов'язується авансувати у розмірі 100% рахунки СНВП «Консо» для виготовлення води «Старомонастирська» та напоїв безалкогольних на ароматизаторах в різній розфасовці, а СПВП «Консо» зобов'язується виготовляти та передавати ТОВ фірмі «Ліга-прім» у власність готову продукцію по узгодженим у накладних цінам.

04.01.2011 року між тими ж сторонами було укладено договір поставки № 01, за умовами якого позивач зобов'язується авансувати у розмірі 100% рахунки СНВП «Консо» для виготовлення води «Старомонастирська», а СПВП «Консо» зобов'язується виготовляти та передавати ТОВ фірмі «Ліга-прім» у власність готову продукцію по узгодженим у накладних цінам.

Згідно з п.3.2 договору № 105 від 05.02.2007р. та п.3.2 договору № 01 від 04.01.2011 року поставки рахується здійсненою після підписання видаткових накладних.

У відповідності до п.6.2 договору № 105 від 05.02.2007р. та п.6.2 договору № 01 від 04.01.2011 року - договір діє протягом 12 місяців, якщо жодна з сторін не зробить за 1 місяць до закінчення цього терміну письмової заяви про своє бажання розірвати договір, останній продовжується на наступні 12 місяців і т.д.

Докази визнання Договорів у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Позивач умови договорів виконав, станом на 31.03.2013 року, згідно з актом звірки розрахунків заборгованість відповідача становила 198830,75 грн.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач кошти в сумі від позивача отримав, що підтверджується платіжними дорученнями, однак по даний час товар позивачу не відпустив і кошти не повернув.

05.05.2014 року сторони уклали договір № 5/05 про порядок погашення заборгованості, яка виникла з договорів поставки, яким зафіксували суму заборгованості в розмірі 192681,39 грн., яку відповідач зобов'язався погашати наступним чином: протягом періоду з травня по червень 2014 року, шляхом передачі кредитору (позивачу) в рахунок погашення заборгованості належного йому на праві власності майна на загальну суму 55828,54 грн. (пакувальний комплекс вартістю 24187 грн., транспортер-елеватор для подачі мішків, вартістю 10075,24 грн., фото вивід, вартістю 5720,60 грн., залишки фасувальної поліамідної плівки у кількості 310,7 кг. на загальну суму 15845,70 грн.), а решту частину заборгованості у розмірі 136852,85 грн. відповідач зобов'язався сплатити двома платежами 70000 грн. до 30 травня та 66852,85 грн. до 15 червня 2014 року.

Відповідач умови договору № 5/05 від 05.05.2014р. виконав частково, повернувши майно на загальну суму 50107,93 грн., що підтверджено накладною № 04 від 22.07.2014 року, проте фото вивід вартістю 5720,60 грн. не повернув та не сплатив жодного платежу.

Згідно з актом звірки розрахунків за відповідачем станом на 01.10.2014 року існує заборгованість в сумі 142573,45 грн., вказаний акт підписаний директором Спільного науково-виробничого підприємства «Консо» без будь-яких заперечень.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 142573,45 грн.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Спільного науково-виробничого підприємства «Консо» с.Годилів Сторожинецького району Чернівецької області, вул. Яблунівська, 24, (код 22854045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ліга-прім» м.Чернівці, вул. Головна, 203-К, (код 21418353) - 142573,45 грн. боргу та 2851,47 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 23.12.2014 року

Суддя С.М. Гушилик