Постанова

від 16.12.2014 по справі 5011-47/11944-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 5011-47/11944-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників: позивачаГоворов І.В. - довіреність від 30.07.2014 р. Карагезян Т.В. - директор відповідачівКириченко А.Б. - довіреність від 01.10.2014 р.; Кадієвський І.І. - довіреність від 26.11.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постановувід 21.10.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5011-47/11944-2012 господарського суду м. Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія розвитку проектів"Ніка" до - Київської міської ради; - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прозобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 р. ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та Виконавчого органу Київської міської ради Головного управління земельних ресурсів про поновлення на п'ять років дії договору оренди земельної ділянки від 20.05.2005 р. за адресою: на перетині вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва, загальною площею 0,4035 га, цільове призначення земельної ділянки - будівництво житлового будинку, шляхом укладання додаткової угоди (згідно із заявою позивача б/н від 29.10.2012 р. том 1 а.с. 90-93), з посиланням на приписи статей 764, 777 Цивільного кодексу України, статтю 124 Земельного кодексу України, статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014 р. судові рішення у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду м. Києва від 31.07.2014 р. (судді: Удалова О.Г., Блажівська О.Є., Івченко А.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди з пропуском строку встановленого частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору оренди земельної ділянки. При цьому, судом враховано посилання позивача на лист вих. № 2/12-2011 від 29.12.2011 р. проте, зазначено, що на момент звернення позивача з зазначеним листом у нього існувала значна заборгованість з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, що відповідно до приписів частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість реалізації ним переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

За апеляційною скаргою ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" Київський апеляційний господарський суд (судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г., Коротун О.М.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 31.07.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.10.2014 р. скасував його та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив, вирішив вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 27.05.2005 р. за № 62-6-00232, між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка", в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови (том 4 а.с. 74-80).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання вказівок суду касаційної інстанції судом встановлені обставини щодо звернення позивача до орендодавця із заявами про поновлення дії договору оренди, які Київською міською радою залишені без відповіді, відповідне рішення не приймалось, в той час, як протягом місяця після закінчення договору оренди від Київської міської ради не надходило заперечень щодо користування позивачем земельною ділянкою, що відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" свідчить про наявність підстав для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Київська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 31.07.2014 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору оренди землі, строк його дії закінчився 18.05.2012 р., а пунктом 11.7 договору передбачене переважне право позивача на поновлення цього договору на новий строк за умови належного виконання своїх обов'язків, про що орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця.

Проте, скаржник зазначає, що ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" не було доведено факту направлення Київській міській раді (орендодавцю) належно оформленого листа - повідомлення з доданим до нього проектом додаткової угоди щодо поновлення договору, а судом апеляційної інстанції вказана обставина залишена поза увагою.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" просило відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, вказуючи на встановлення судом обставин щодо своєчасного повідомлення орендарем про намір скористатися переважним правом на поновлення договору та наявність правових підстав, визначених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення укладеного між сторонами договору та обов'язковість його поновлення в силу частини 8 вказаної норми.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляд справи, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 р. № 979/2389, між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" (орендар) 20.05.2005 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київською міською радою за актом приймання - передачі передано, а ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" прийнято в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з характеристиками, визначеними у пункті 2.1 договору, а саме: місце розташування - перетин вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва; розмір - 0,4035 га; цільове призначення - для будівництва житлового будинку.

Відповідно до пунктів 3.1 та 8.3 договору оренди, його укладено на 1 рік, і після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

27.05.2005 р. договір оренди було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 62-6-00232.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.04.2007 р. у справі № 32/172 було задоволено позов ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме: поновлено на п'ять років договір оренди земельної ділянки від 27.05.2005 р. за № 62-6-00232, вважаючи укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 27.05.2005р. за № 62-6-00232 (про поновлення) в редакції, яка підписана ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА"; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 27.05.2005р. за № 62-6-00232 між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА", у встановленому порядку (том 1, а. с.74-76).

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. у справі № 32/172 між Київською міською радою та ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" було укладено угоду до договору оренди земельної ділянки, яку 18.05.2007р. було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 62-6-60407 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Умовами укладеної між сторонами угоди до договору оренди земельної ділянки встановлено, що дана угода є невід'ємною частиною договору, набуває чинності з дня її державної реєстрації та передбачено, що умови договору залишаються без змін, окрім терміну оренди земельної ділянки, який поновлено на п'ять років (том 1 а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Компанія розвитку проектів "НІКА" про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 20.05.2005 р. (зареєстрований 27.05.2005 р.) шляхом укладання додаткової угоди, з посиланням на приписи статей 764, 777 Цивільного кодексу України, статтю 124 Земельного кодексу України, статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на відмову Київської міської ради та зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Спірний договір оренди землі від 20.05.2005 р., з урахуванням угоди до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованої 18.05.2007 р., закінчився 18.05.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справ, розділом 8 договору оренди землі від 20.05.2007 р. (з урахуванням угоди до нього) визначені права та обов'язки сторін та у пункті 8.3 встановлено, що орендар має переважне право на поновлення договору після закінчення строку, на який його було укладено, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 11.7 договору після закінчення строку, на який цей договір було укладено орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

За приписами частин 1, 2 та 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Здійснюючи судовий розгляд справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що 29.11.2011 р. позивач звернувся до Київської міськради з листом № 2/12-2011 про поновлення дії договору оренди, додавши проект додаткової угоди.

Вказаний лист було отримано Київською міською радою, що підтверджується відбитком штампу із зазначенням назви організації - "Київська міська рада"; датою - "29 гру 2011" та реєстраційним вхідним номером - "вх. 58520", а також листом Київської міської ради від 17.01.2014 р. № 08/236-22 (том 1 а.с. 92-93, том 2 а.с. 34).

У запереченнях від 24.04.2012 р. № 03-86/10596 Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначило, що позивачем не було виконано умов договору оренди щодо будівництва та про наявність у позивача заборгованості з орендної плати.

Проте, як встановлено судом, вказаний лист від 24.04.2012 р. було направлено не позивачу - ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка", а ТОВ "Ніка", що підтверджується листом УДППЗ "Укрпошта" від 12.04.2013 р. № 38-03/1-10-748.

18.05.2012 року позивач повторно звернувся з листом № 12 про поновлення договору оренди, однак цей лист було надіслано пізніше, ніж за місяць до закінчення договору оренди земельної ділянки.

Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у запереченнях від 03.07.2012 р. № 05-358/18250 на лист від 18.05.2012 р. № 12 зазначило, що позивачем не було виконано умов договору оренди щодо будівництва та вказано про наявність у позивача заборгованості з орендної плати.

Частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення права на поновлення договору) встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до частини 6 вказаної норми у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно з частинами 8 та 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення права на поновлення договору) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (частина 1 статті 187 вказаного Кодексу).

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідного рішення про поновлення договору оренди або про відмову міська рада не приймала.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, враховуючи своєчасне звернення позивача з листом № 2/12-2011 від 29.11.2011 р. про поновлення дії договору оренди з дотриманням вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 11.7 договору оренди землі, який був отриманий Київською міською радою, що підтверджується відбитком штампу вказаного органу на копії цього листа та листом Київської міської ради від 17.01.2014 р. № 08/236-22 (том 1 а.с. 92-93, том 2 а.с. 34), з огляду на відсутність протягом одного місяця заперечень орендодавця - Київської міської ради щодо користування позивачем земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для поновлення договору відповідно до частин 6, 8 та 9 статті 33 вказаного Закону України.

Крім того, стосовно доводів скаржника про помилковість висновків апеляційного суду стосовно відсутності у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноважень на заперечення проти поновлення договору оренди землі, оскільки, як зазначив скаржник, Департамент земельних ресурсів наділений повноваженнями, за дорученням посадових осіб Київської міської ради, розглядати звернення з земельних питань, надавати на них відповіді та здійснювати підготовку проектів рішень Київської міської ради з питань землекористування, колегія суддів вважає зазначити наступне.

За умовами спірного договору оренди землі від 20.05.2007 р., орендодавцем землі є саме Київська міська рада, яка і була, у відповідності до вимог Закону України "Про оренду землі", повідомлена орендарем про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі та повинна була розглянути вказане звернення із прийняттям відповідного рішення у відповідності до статті 33 цього Закону.

При цьому, законодавчо встановлені положення щодо можливості передоручення посадовими особами Київської міської ради Департаменту земельних ресурсів функцій орендодавця землі, як про це вказує скаржник, останнім не наведено, як й не надано підтверджень на здійснення Департаментом підготовки проекту рішення Київської міської ради за результатами звернення ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка".

Доводи скаржника про залишення судом поза увагою невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці доводи могли бути предметом розгляду під час вирішення питання про поновлення дії договору з прийняттям орендодавцем відповідного рішення у встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк, проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказаного зроблено не було.

Крім того, матеріали справи містять дані, що на замовлення ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" Студією неординарного проектування (СНОП МАА) розроблено проект житлового будинку на перетині вул. Кіото та вул. Братиславської у Деснянському районі м. Києва, згідно інформації Державної податкової інспекції у Деснянському районі, викладеної у листах від 12.06.2012 р. № 1567/10/15-333, від 02.07.2012 р. № 1956/10/15-332, станом на 12.06.2012 р. та на 02.07.2012 р. ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" орендну плату за землю до бюджету сплачено в повному обсязі, а згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі від 28.04.2014 р. № 804/26-50-25-01-07, станом на 28.04.2014 р. у ТОВ "Компанія розвитку проектів "Ніка" не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, що контролюються Державною податковою інспекцією, що також вказано й у довідці про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва (том 4 а.с. 36, 37, 43, 44).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає постанову суду апеляційної інстанції такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.

Керуючись статтями 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. у справі № 5011-47/11944-2012 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач