Ухвала від 27.11.2014 по справі 2а/0270/244/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/29884/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012

у справі № 2а/0270/244/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Калина"

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Калина" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Калина" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011, про що було складено акт № 118/23/30807785 від 06.12.2011 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3. ст. 198, п. п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту податковий орган прийняв податкове повідомлення - рішення №6223032301 від 22.12.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21023 грн. та нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 10511,50 грн.

Пункт 198.3. ст. 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, Але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та фірмою REIFF MODE GmbH & Со КG (Німеччина) укладений договір на переробку давальницької сировини № 94/10 від 01.02.2010. Відповідно до вантажної митної декларації № 401000013/2011/007929 від 06.07.2011 нерезидентом фірмою REIFF MODE GmbH & Со КG в межах дії договору № 94/10 від 01.02.2010 поставлено картонні короба на загальну суму 51568,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахований Вінницькою митницею позивачу податок на додану вартість в сумі 20977,52 грн. ПрАТ «Калина» сплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 585 від 06.07.2011 року та відміткою митного органу на вантажній митній декларації № 401000013/2011/007929 від 06.07.2011 року.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, - для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України.

Згідно із п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Враховуюче зазначене суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що всі суми ПДВ були фактично сплачені постачальником, а тому, включення такої суми позивачем до розрахунку суми бюджетного відшкодування є цілком правомірним.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 у справі № 2а/0270/244/12 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 у справі № 2а/0270/244/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко