Постанова

від 17.12.2014 по справі 808/8343/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2014 року Справа №  808/8343/14ДО/808/1136/14  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник  Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» (далі – ТОВ «Торговий дім БМС», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – Жовтнева ОДПІ м.Маріуполя, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 №0015851502. В обгрунтування позову вказано, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 по справі №2а-24488/10/0870 розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду на три роки із щомісячною сплатою. Ухвала про розстрочення виконання судового рішення не оскаржувалась та набрала законної сили 12.10.2011. Проте, відповідач протиправно, на думку позивача, нарахував штрафні санкції за порушення терміну сплати грошового зобов'язання. Вважає, що рішення про розстрочення виконання постанови суду, є фактично перенесенням виконання такої постанови, та, відповідно, перенесенням строків сплати податкових зобов'язань, а тому нарахування штрафних санкцій є протиправним. На підставі викладеного вище просить позов задовольнити. Представник позивача у судове засідання не прибув та надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не прибув, проте надіслав до суду заперечення на позов. Зокрема вказує, штрафні санкції за порушення термінів сплати податкового боргу нараховуються на загальних підставах, включаючи період розстрочення, що наявність судового рішення про розстрочення сплати податкового боргу. Вважає податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача у судове засідання не прибув та надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно із ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З урахуванням викладеного суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Розглянувши подані документи і матеріали,  суд встановив наступне. 06 жовтня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу у справі №24-24488/10/0570 про розстрочення виконання постанови. Відповідно до вказаної ухвали заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 задоволена та розстрочене виконання постанови на три роки з дня набрання ухвалою законної сили, встановлено суму платежу за перший місяць 46359,69 грн. та наступні 35 місяців по 46401,60 грн. Позивач у позові та відповідач у запереченнях на позов вказують, що ними ухвала про розстрочення виконання постанови в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 12.10.2011. Починаючи з жовтня 2011 року позивач виконував ухвалу суду про розстрочення виконання рішення та сплачував суму заборгованості у розмірі, встановлених ухвалою суду. Указаний факт підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи. 10.11.2014 відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складний акт від 10.11.2014 №2421/05-81-15-02-08-1/33393422 невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім БМС» з питання своєчасності сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням ухвали про розстрочку Донецького окружного адміністративного суду за період з 25.06.2010 по 06.10.2014. Під час перевірки встановлено та у акті зафіксовані порушення позивачем п.57.1, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, порушення терміну сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток за квітень 2014 року. Указаний акт підписаний позивачем із зауваженнями. В подальшому позивач надав відповідачу заперечення на акт (лист від 12.11.2014 №36), проте листом від 13.11.2014 №17887/05-81-15-04-13-3 відповідач повідомив позивача, що висновки акту залишені без змін. 14.11.2014 відповідачем  прийняте податкове повідомлення-рішення №0015851502 , яким позивачу нарахований штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20% у сумі 6893,21грн. Вважаючи указане рішення протиправним позивач звернувся до суду із цим позовом. Дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.  Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України. Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).  Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені. Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх. Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів). У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує). Аналогічне регулювання було встановлено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та відповідна правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом комунального підприємства «Міський водоканал» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Таким чином, ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України). Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,  ПОСТАНОВИВ: 1.У задоволенні позову відмовити повністю. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» (код ЄДРПОУ 33393422) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1644,30 (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя                                                                                Ю.В.Калашник